Контрольні питання

1. Що таке контрольна карта розмахів?

2. Що таке вимірювані і органолептичні показники якості?

3. Назвіть методи побудови контрольних карт.

4. Для чого використовуються контрольні карти?

5. Як слід оцінювати витрати на якість?

Рекомендована література

1. Методичні вказівки № 6770 „Теорія прийняття рішень в задачах управління і контролю”, К., НУХТ – 2009. – 69 с.

2. Методичні вказівки № 7353 „Чисельні методи в інформатиці”, К., НУХТ – 2009. – 58 с.

3. С.І. Сіренко, О.А. Хлобистова. Методичні вказівки № 5897 до вивчення дисципліни „Інформаційно-обчислювальні комплекси та АСУ” , Київ, УДУХТ, 2001. с.23.

4. Шаповал М.І. «Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації» – К. – 2000 – 241 с.

5. Хлобистова О.А., Гладка М.В., Бобрівник К.Є. Інформаційно-обчислювальні комплекси та АСУ: Навч. посіб. № 51.03-04.03.2013 – К.: НУХТ, 2013. – 178 с.

Лабораторна робота №3 Логістика складування продукції

Мета: Навчитися виконувати розрахунок приміщення складу для зберігання готової продукції.

Завдання:

Для відділу постачання залізниці спроектувати склад для зберігання цукру-рафінаду. Визначити загальну площу складу та її складові, довжину вантажно-розвантажувального фронту, ємність та пропускну спроможність складу, необхідну кількість підйомно-транспортних механізмів (електронавантажувачів).

1. Спроектувати розміри складу для зберігання готової продукції (цукру-піску).

2. Визначити кількість необхідних для роботи складу навантажувально-розвантажувальних механізмів.

3. Варіанти завдань для виконання лабораторної роботи наведено в додатку 3.

4. Зробити висновки щодо коригування розмірів складу продукції.

Теоретичні відомості

3.1. Визначення загальної площі складського приміщення

Склади є найбільш типовими об’єктами в логістичному ланцюзі, який проходить матеріальний потік, починаючи від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача.

Загальна площа складів визначається за формулою:

(3.1)

де F_П – площа, призначена для зберігання матеріалів, тобто корисна площа, м²;

F_В – площа, зайнята проїздами і проходами, тобто допоміжна площа, м²;

F_ПР – площа, зайнята приймальними і відпускними площадками, м²;

F_СЛ – площа службових приміщень, м².

Коефіцієнт використання площі складів α визначається за формулою:

(3.2)

Корисна площа складів може бути визначена таким способом: навантаженням на 1м² площі складу. Такий спосіб є найбільш зручний і застосовується тоді, коли відомо середнє навантаження для даного виду матеріалу на 1м² площі складу. Розрахункова формула в цьому випадку має вигляд:

(3.3)

де q_зап – розмір встановленого запасу відповідного матеріалу на складі, т;

Р – середнє навантаження на 1м² площі підлоги, т/м² ;

q_{сут –} середньодобове прибуття вантажу, т;

t – прийнятий термін зберігання матеріалів на складі, доб.

3.2. Визначення площі приймальних і відпускних площадок

На складах з великим обсягом робіт приймальні і відпускні площадки влаштовуються окремо. Необхідний розмір приймальної площадки визначається за формулою:

(3.4)

де q_CP – середньодобове надходження матеріалів, т;

Р₁ – навантаження на одиницю корисно площі складу (приймається в розмірі 0.25 від середнього навантаження Р, т/м²;

K_H – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склад (1.2...1.5).

Розмір відпускної площадки визначається за аналогічною формулою, але при цьому K_H = (1.1...1.2), а кількість днів на рік обчислюється відповідно до роботи складу.