Розвиток кісток черепа.

При розгляді ембріонального розвитку черепа виділяють три його частини, які розвиваються неодинаково:

• розвиток основи мозкового черепа, як осьового внутрішнього скелета, що зазнає скостеніння на основі хряща;

• розвиток покривних кісток (склепіння черепа) на основі сполучної тканини;

• розвиток вісцерального черепа, що походить із зябрових дуг.

Розвиток кісток основи черепа. Основа черепа представляє собою найдавнішу його частину. В ембріональному періоді її розвиток відбувається, як і в інших кістках осьового скелета, трьома стадіями. Спочатку на 6-7 тижнях біля переднього кінця хорди утворюються згущення мезенхіми, які є зачатком перетинчастої основи черепа. В кінці 7 тижня в мезенхімній закладці утворюються хрящові пластинки (парахордальні і прехордальні хрящі), які незабаром зливаються між собою, формуючи хрящову основу черепа. Найбільшого розвитку хрящова основа черепа досягає на початку 3-го місяця ембріонального життя. В цей період існує єдина хрящова закладка основи, а майбутні кістки ще не відділилися одна від одної. Скостеніння хряща основи черепа починається в кінці 2-го місяця розвитку зародка. Енхондральним шляхом із загальної хрящової закладки формуються і зазнають скостеніння такі кістки: решітчаста і клиноподібна, кам’яниста частина скроневої кістки, основа і бічні частини потиличної кістки, а також нижня носова раковина (рис. 20).

У дорослих на основі черепа зберігається хрящова тканина у вигляді синхондрозів: клиноподібно-потиличного, клиноподібно-кам’янистого і кам’янисто-потиличного. Рваний отвір теж закритий хрящем.

Розвиток кісток склепіння черепа. Одночасно з мезенхім закладкою основи черепа, навколо головного мозку, що росте, утворюється сполучнотканинна оболонка, яка становить перетинчастий череп. Починаючи з 7-го тижня, в сполучнотканинній капсулі виникають точки скостеніння, які діють початок ендесмальному скостенінню кісток склепіння черепа. Так зазнають скостеніння лобова і тім’яні кістки, верхня частина луски потиличної і луски скроневих кісток.

Отже, кістки покрівлі черепа минають хрящову стадію, а їх скостеніння відбувається на основі сполучної тканини.

На час народження покрівля черепа зазнає скостеніння не повністю, між кістками залишаються ділянки сполучної тканини у вигляді тім’ячок і широких прошарків між кістками, де згодом формуються шви черепа.

Розвиток вісцерального черепа. Кістки вісцерального черепа розвиваються з вісцеральних (зябрових) дуг зародка. В кінці першого і на початку другого місяців ембріонального розвитку на обох боках головного кінця зародка утворюються дугоподібні поперечні виступи, які називаються зябровими дугами. Першу і другу зяброву дуги називають вісцеральними. Між дугами є заглибини – зяброві кишені.

А Б

Рис. 20 . Череп немовляти.

А - вигляд збоку; Б - вигляд зверху. 1 - переднє тім'ячко; 2- клиноподібне тім'ячко; 3 - велике крило клиноподібної кістки; 4 - сльозова кістка; 5 - носова кістка; 6 - вилична кістка; 7 - верхня щелепа; 8 - нижня щелепа; 9 - барабанне кільце скроневої кістки; 10- лускова частина скроневої кістки; 11 - бічна частина потиличної кістки; 72 - соскоподібне тім'ячко; 13 -потилична луска; 14-заднєтім'ячко; 15-тім'яний горб; 16- лобовий шов.

З мезодерми першої вісцеральної (мандібулярної) дуги розвиваються верхня і нижня щелепи, вилична кістка, слухові кісточки (молоточок і коваделко). З другої (гіоїдної) вісцеральної дуги розвивається стременце (третя слухова кісточка), шилоподібний відросток скроневої кістки, малі роги під’язикової кістки та м’язи шиї, що кріпляться до під’язикової кістки.

Нижня щелепа в ембріональному періоді складається з двох половин, які зростаються після народження, протягом першого року життя.