Кістки лицевого черепа.

До них належать парні кістки: верхні щелепи, виличні, носові, піднебінні, сльозові, кістки, нижні носові раковини, а також непарні: нижня щелепа, леміш та під'язикова кістка.

Вилична кістка (рис. 11) - парна, розміщена між верхньою щелепою, скроневою і лобовою кістками, впливає на формування типу лиця. Кістка має тіло, скроневий і лобовий відростки. Крім того, вона має бічну (лицеву), скроневу та очноямкову поверхні. На кожній поверхні є отвір: вилично-лицевий, вилично-скроневий і вилично-очноямковий - для проходження судин і нервів. Скроневий відросток її з виличним відростком скроневої кістки формує виличну дугу. Лобовий відросток з'єднується виличним відростком лобової кістки і формує бічну стінку очної ямки. Тілом ця кістка зростається з виличним відростком верхньої щелепи.

Р а б ис. 11. Вилична кістка.

А – вигляд ззовні: 1 – лобовий відросток; 2 – підочноямковий край; 3 – щічна поверхня; 4 – скроневий відросток; 5 – вилично-лицевий отвір.

Б – вигляд зсередини: 1 – лобовий відросток; 2 – скронева поверхня; 3 – скроневий відросток; 4 – вилично-очноямковий отвір; 5 – очноямкова поверхня.

Будова верхньої щелепи. Це парна кістка, розміщена на лицевій частині черепа, бере участь у формуванні очної ямки і носової та ротової порожнин. Має тіло і чотири відростки: лобовий, виличний, піднебінний і комірковий (альвеолярний).

Тіло верхньої щелепи має форму неправильної тригранної призми, в якій є передня, очноямкова, підскронева та носова поверхні.

Передня поверхня з обох боків має увігнутість, в центрі якої є іклова ямка. Нижче від неї розташований ряд коміркових випинів, які відповідають зубним кореням. Зверху ця поверхня обмежена підочноямковим краєм, під яким міститься підочноямковий отвір (вихід судин і нервів). Збоку є вилично-комірковий гребінь, що є зовнішнім орієнтиром для стоматологів при введенні голки під час проведення позаротової туберальної (горбової) анестезії. Присередньо передня поверхня відмежована від носової поверхні носовою вирізкою, на нижньому краї якої є передня носова ость.

Очноямкова поверхня обернена до порожнини очної ямки, має вигляд гладкої кісткової пластинки, задній край якої злегка піднятий. Ця поверхня обмежена присередньо нижнім краєм сльозової та нижнім краєм очноямкової пластинки решітчастої кістки. Спереду є підочноямковий край, який переходить латерально у виличний відросток кістки, а медіально у передній сльозовий гребінь. Задній край очноямкової поверхні тіла верхньої щелепи разом з нижнім краєм очноямкової поверхні великого крила клиноподібної кістки утворює нижню очноямкову щілину. На задній частині очноямкової поверхні, майже посередині, розміщена підочноямкова борозна, яка спереду переходить в канал і закінчується підочноямковим отвором.

Підскронева поверхня обернена дозовні і дозаду, на ній розміщений горб верньої щелепи з кількома невеликими отворами, через які проходять судини і нерви до верхніх кутніх зубів. Задня ділянка підскроневої поверхні утворює передню стінку крилопіднебінної ямки (рис. 12).

А Б

Рис. 12. Верхня щелепа, права.

А - вигляд зсередини: 1 – лобовий відросток; 2 - сльозовий край; 3 – верхньощелепна пазуха; 5 – крило-піднебінна борозна; 6 – носовий гребінь; 7 – альвеолярний відросток; 8 – піднебінний відросток; 9 – різцевий канал; 10 – гребінь носової раковини; 11- решітчастий гребінь.

Б - вигляд ззовні: 1- лобовий відросток; 2 - передній сльозовий гребінь; 3- підочноямковий край; 4 - передня поверхня; 5 - підочноямковий отвір; 6 - носова вирізка; 7 - передня носова ость; 8 - комірковий відросток; 9 - коміркові випини; 10 - тіло верхньої щелепи; 11 - виличний відросток; 12 - горб верхньої щелепи; 13 - підочноямкова борозна; 14 - очноямкова поверхня; 15 – задні верхні коміркові отвори.

Носова поверхня - це присередня поверхня, обернена в бік носової порожнини, має вигляд тонкої вертикальної пластинки у вигляді неправильного чотирикутника. Ближче до задньо-верхнього кута її видно великий верхньощелепний розтвір, який веде до верхньощелепної пазухи. На цілому черепі цей розтвір значно звужується за рахунок решітчастого пухиря і гачкуватого відростка решітчастої кістки. Спереду від нього опускається до низу нососльозова борозна, а перед нею видно горизонтально розташований раковинний гребінь, де фіксується передній край нижньої носової раковини. Позаду розтвору на межі з підскроневою поверхнею, де прилягає перпендикулярна пластинка піднебінної кістки, проходить зверху вниз і ззаду наперед велика піднебінна борозна, що утворює стінку великого піднебінного каналу.