Остеологія

Поняття про скелет. Скелет - це система твердих, головним чином, кісткових і хрящових утворень, які становлять основу тіла людини. Він виконує функції опори та захисту органів від механічних пошкоджень та ряд біологічних функцій. Крім того, скелет входить до складу опорно-рухового апарату, як пасивний компонент. Крім кісткового, існує ще й «м'який скелет», який утворений сухожилками, зв'язками, пухкою сполучною тканиною, капсулами суглобів, волокнистими піхвами. Він поділяється на осьовий та додатковий. Осьовий скелет складається з хребтового стовпа, черепа та грудної клітки; додатковий - з пояса верхніх кінцівок та вільної частини верхньої кінцівки, пояса нижніх кінцівок та вільної частини нижньої кінцівки. Маса скелета становить 5-6 кг (рис. 2).

Розміри та пропорції скелета залежать від статі, типових та індивідуальних особливостей. Скелет жінки відрізняється від скелета чоловіка тоншими і легшими кістками, більшим вигином у поперековому відділі хребта, коротким та широким крижем, низьким та широким тазом, відносно більшою шириною та округлістю черепа, вужчою та довшою грудною кліткою. Разом з м'язами, підшкірною клітковиною та іншими анатомічними утвореннями він впливає на рельєф та поставу тіла людини.

9

Рис. 2. Скелет людини.

А - вигляд спереду, Б - вигляд ззаду. 1 - череп; 2 - хребтовий стовп (хребет); 3 - ключиця; 4 - ребро; 5 - груднина; б - плечова кістка; 7- променева кістка; 8 - ліктьова кістка; 9 - зап'ясткові кістки; 10 - п'ясткові кістки; 11 - кістки пальців кисті - фаланги; 12 - клубова кістка; 13 - крижова кістка; 14 - лобкова кістка; 15 - сіднича кістка; 16 - стегнова кістка; 77 - наколінок; 18 - великогомілкова кістка; 19 - малогомілкова кістка; 20 - заплеснові кістки; 21 - плеснові кістки; 22 - кістки пальців стопи - фаланги; 23 - лопатка.

З окремих кісток складається весь скелет. Кістки за формою бувають трубчасті, губчасті, плоскі і змішані. З зовнішнього боку вони покриті окістям, за виключенням суглобових поверхонь, де покриттям є суглобовий хрящ. Окістя має два шари: зовнішній, фіброзний, багатий на судини і нерви, та внутрішнй, кісткоутворюючий, що має клітини остеобласти, за рахунок яких кістка росте у товщину. На поздовжньому розпилі кістки розрізняють компактну речовину, яка утворює поверхневий шар і губчасту, що знаходиться глибше. Всередині трубчастих кісток є різної величини кістковомозкові порожнини, в якій, між перетинками губчастої речовини, знаходиться кістковий мозок (рис. 3). В довжину кістка росте за рахунок метаепіфізарного хряща, що знаходиться між діафізом (тілом кістки) і епіфізом (її кінцем).

Р

8

ис. 3. Схематичне зображення трубчатої кістки.

1 – головка (епіфіз); 2 – шийка (метафіз); 3 – горбок (апофіз); 4 – губчаста речовина кістки; 5 – окістя; 6 – компактна речовина кістки; 7 - кістково-мозковий канал; 8 – метаепіфізарний хрящ; 9 – тіло кістки (діафіз).

9

Кістки голови.

Скелетом голови є череп. Він служить місцем розташування головного мозку, деяких органів чуття (зір, нюх, слух, смак) та початковим відділом для травної і дихальної систем. Череп поділяється на два відділи: мозковий і лицевий.

Мозковий череп утворюють непарні кістки: основна (клиноподібна), решітчаста, лобова, потилична, та парні: скроневі і тім'яні. Лицевий череп теж утворений парними (верхніми щелепами, нижніми носовими раковинами, носовими, виличними, сльозовими, піднебінними кістками та непарними (нижньою щелепою, лемішем і під’язиковою кісткою (рис. 4 а, б).

Потилична кістка розташована в задньонижньому відділі черепа. Складається з основної, двох бокових частин і потиличної луски, які оточують великий потиличний отвір. Верхня поверхня основної частини разом з тілом і спинкою турецького сідла основної кістки утворює схил, на якому розміщений

11

19

8

10

11

12

13

14

7

А Б

Рис. 4. Череп людини.

А - вигляд збоку: 1 - тім'яна кістка; 2 - вінцевий шов; 3 - лобовий горб; 4 - скронева поверхня великого крила клиноподібної кістки; 5 - очноям­кова пластинка решітчастої кістки; б - сльозова кістка; 7- носова кістка; 8 - скронева ямка; 9 - передня носова ость; 10 - тіло верхньої щелепи; 11 - нижня щелепа; 12 - вилична кістка; 13 - вилична дуга; 14 - шилоподібний відросток; 15 - виростковий відросток нижньої щелепи; 16 - соскоподібний відросток скроневої кістки; 17 - зовнішній слуховий хід; 18- лямбдоподібний шов; 19 - потилична луска; 20 - верхня скронева лінія; 21 - лускова частина скроневої кістки.

Б - вигляд спереду: 1 - вінцевий шов; 2 - тім'яна кістка; 3 - очноямкова частина лобової кістки; 4 - очноямкова поверхня великого крила клиноподібної кістки; 5 - вилична кістка; б - нижня носова раковина; 7- верхня щелепа; 8 - підборідний виступ нижньої щелепи; 9 - кісткова носова порожнина; 10-леміш; 11 - перпендикулярна пластинка решітчастої кістки; 12 -очноямкова поверхня тіла верхньої щелепи; 13-нижня очноямкова щілина; 14 -сльозова кістка; 15-очноямкова пластинка решітчастої кістки; 16 - верхня очноямкова щілина; 17- лускова частина скроневої кістки; 18 - виличний відросток лобової кістки; 19 - зоровий канап; 20 - носова кістка; 21 - лобовий горб.

довгастий мозок (рис. 5 а, б). На нижній (зовнішній) поверхні основної частини знаходиться глотковий горбок. На цій же поверхні бічних частин містяться два потиличних виростки, якими потилична кістка сполучається з першим шийним хребцем (атлантом). Крізь товщу бічних частин над виростками проходять канали під'язикових нервів. Позаду виростків розміщені виросткові ямки, на дні яких є виросткові канали. Внутрішня поверхня бічних частин гладка, де по краю проходить борозна сигмоподібного синуса, і знаходться яремна вирізка.

Рис. 5. Потилична кістка.

А - вигляд ззовні (ззаду): 1 - найвища каркова лінія; 2 - зовнішній потиличний виступ; 3 - верхня каркова лінія; 4 - нижня каркова лінія; 5 - виростковий канал; 6 - потиличний виросток; 7 – внутрішньо­яремний відросток; 8 - глотковий горбок; 9 - основна частина; 10 - бічна частина; 11 - яремна вирізка; 12 - яремний відросток; 13 - виросткова ямка; 14 - великий отвір; 15 - потилична площина; 16 - зовнішній потиличний гребінь; 17- потилична луска.

Б

13

14

12

- вигляд зсередини (спереду): 1 - борозна верхньої стрілової пазухи; 2 - потилична луска; 3 - внутрішній потиличний виступ; 4 - внутрішній потиличний гребінь; 5 - великий отвір; 6 - борозна сигмоподібної пазухи; 7 - виростковий канал; 8 - борозна нижньої кам'янистої пазухи; 9 - схил; 10 -основна частина; 11 - бічна частина; 12 - яремна вирізка; 13 - яремний горбок; 14 - яремний відросток; 15 - мозочкова ямка; 16 - борозна поперечної пазухи; 17-мозкова ямка.

12

Потилична луска має форму випуклої дозовні пластинки, зовнішня поверхня якої шорстка, що зумовлено прикріпленням до неї великої кількості м'язів і зв'язок. У центрі цієї поверхні є зовнішній потиличний виступ, від якого донизу опускається зовнішній потиличний гребінь, а горизонтально відходять верхні каркові лінії. Посередиині між верхніми карковими лініями і великим потиличним отвором розміщені нижні каркові лінії, що йдуть паралельно до попередніх. Внутрішня поверхня луски є гладкою, до неї прилягає головний мозок з оболонками, де посередині розміщений внутрішній потиличний виступ. Від нього горизонтально відходять борозни поперечних синусів, а вертикально - борозна верхнього стріловидного(сагітального) синуса. Вертикально вниз опускається внутрішній потиличний гребінь. Усі ці утвори отримали назву хрестоподібного підвищення. Бічні краї луски з'єднуються з тім'яними кістками, утворюючи лямбдоподібний край, а з соскоподібним відростком скроневої кістки - соскоподібний.

Т

1

1

2

3

4

5

12

ім'яна кістка є парною, займає верхньобічну частину склепіння черепа (рис. 6). Вона має форму чотирикутної пластинки випуклої до зовні, звнішню і внутрішню поверхні, чотири краї (потиличний, стрілоподібний, лобовий, лусковий) і чотири кути (лобовий, потиличний, клиноподібний і соскоподібний). Зовнішня поверхня має місце найбільшої випуклості і носить назву тім'яного горба. Над лускоподібним краєм, паралельно до нього, розміщені

Рис. 6. Тім’яна кістки, ліва.

1 - стріловидний край; 2 – тім’яний отвір; 3 - тім’яний горб; 4 – потиличний кут; 5 – потиличний край; 6 – верхня скронева лінія; 7 – нижня скронева лінія; 8 - соскоподібний кут; 9 – лускатий край; 10 - клиноподібний кут; 11 – лобовий край; 12 - лобний кут.

6

7

11

9

10

8

11

9

10

9

10

верхня і нижня скроневі лінії, де прикріплюється скроневий м'яз. Внутрішня поверхня тім'яної кістки увігнута, має сліди артеріальних борозен. Вздовж стріловидного краю проходить борозна верхнього стріловидного синуса (пазухи). До зовні від неї знаходиться тім'яний отвір. В межах соскоподібного кута знаходиться частина борозни сигмоподібної пазухи.

Т

8

ім'яна кістка з'єднується своїм потиличним краєм з відповідним краєм потиличної кістки, утворюючи лямбдоподібний шов; своїм стріловидним краєм - з таким же краєм протилежного боку, утворюючи стріловидний шов; лобовим - з тім'яним краєм луски лобової кістки, утворюючи вінцевий шов; лусковим краєм - з лускою скроневої кістки, утворюючи лускоподібний шов; клиноподібним кутом - з великим крилом клиноподібної кістки; соскоподібним кутом - з кам'янистою частиною скроневої кістки.

Лобова луска - це випукла допереду кісткова пластинка, майже вертикальна або з незначним нахилом назад. Спереду вона відмежована від очноямкових частин парним надочноямковим краєм, на присередній частині якого міститься однойменна вирізка (іноді отвір). Збоку надочноямковий край закінчується виличним відростком для з'єднання з виличною кісткою. Задній край зазубрений і з'єднується з тім'яними кістками (рис. 7).

1

Рис. 7. Лобова кістка.

А - вигляд спереду: 1 - лобова луска; 2 - лобовий горб; 3 - надперенісся; 4 - виличний відросток; 5 - надочноямковий край; 6 - лобова вирізка; 7 - носова частина; 8 - носова ость; 9 - надбрівна дуга; 10 - надочноямковий отвір; 11 - скронева лінія.

6

5

Б – вигляд знизу:

1

1 - передній решітчастий

отвір; 2 - носова ость; 3- очна

поверхня; 4 - н

5

адочноямковий

край; 5 - решітчаста вирізка; 6

– решітчасті комірки

6

6

Зовнішня поверхня гладка, вище і паралельно до очноямкових країв проходять надбрівні дуги. Вони бувають різної вираженості, але ніколи не зливаються з очноямковими краями. Вище від надбрівних дуг, з обох боків, розміщені лобові горби. Між ними по серединній лінії проходить ледь помітний валок, іноді на ньому знаходиться серединний (метопічний) шов. Між надбрівними дугами ромбоподібна ділянка, передня точка якої називається надпереніссям.

За виличним відростком дугоподібно догори і назад тягнеться скронева лінія, що відділяє скроневу поверхню на лобовій кістці.

На внутрішній поверхні луски, повернутій до порожнини черепа, через середину проходить лобовий гребінь. Він починається внизу біля півнячого гребеня решітчастої кістки і служить місцем прикріплення серпа твердої мозкової оболонки, переходячи у борозну верхньої стрілоподібної пазухи.

Очноямкові частини є дві, права і ліва. Це тонкі пластинки, майже трикутної форми, розміщені горизонтально. Кожна пластинка переднім краєм з'єднана з відповідним очноямковим краєм лобової луски, заднім краєм утворює шов з малим крилом клиноподібної кістки, присереднім - обмежує решітчасту вирізку. На мозковій поверхні цієї пластинки є пальцеві втиснення - відбитки мозкових звивин. Нижня поверхня ввігнута, гладка. Поблизу її зовнішнього краю знаходиться ямка сльозової залози. Біля носової частини знаходиться блокова ямочка і блокова ость.

Носова частина лобової кістки - це частина нижнього краю луски, яка позаду межує з переднім краєм решітчастої пластинки, а спереду - з носовими кістками і лобовими відростками верхніх щелеп. Знизу вона зазубрена, а посередині знаходиться носова ость, по обидва боки від неї і дещо позаду є отвори лобових пазух. Лобові пазухи парні, знаходяться в товщі луски лобової кістки.

Клиноподібна кістка непарна, розміщена попереду потиличної та скроневої кісток. Займає центральне положення серед кісток основи черепа. На ній розрізняють тіло, малі та великі крила і крилоподібний відросток (рис. 8).

10

А Б

Рис. 8. Клиноподібна кістка.

А – вигляд ззаду: 1 - тіло клиноподібної кістки; 2 - зоровий канал; 3 - передній нахилений відросток; 4 - мале крило; 5 - велике крило (мозкова поверхня); 6 - овальний отвір; 7 - ость клиноподібної кістки; 8 - сонна борозна; 9 - човноподібна ямка (крилоподібного відростка); 10 - бічна пластинка крилоподібного відростка; 11 - борозна крилоподібного гачка; 12 - присередня пластинка крилоподібного відростка; 13 - крилоподібний гачок; 14 - крилоподібна вирізка; 15 - крилоподібний канал; 16 - борозна слухової труби; 17 - круглий отвір; 18 - верхня очноямкова щілина.

Б – вигляд спереду: 1 - тіло клиноподібної кістки; 2 - отвір клиноподібної пазухи; 3 - зоровий канал; 4 - мале крило; 5 - скронева поверхня великого крила; 6 - очноямкова поверхня великого крила; 7 - верхня очноямкова щілина; 8 - підскроневий гребінь; 9 - круглий отвір; 10 - овальний отвір; 11 - ость клиноподібної кістки; 12 - крилоподібний канал; 13 - бічна пластинка крилоподібного відростка; 14 - присередня пластинка крилоподібного відростка; 15 - піхвовий відросток; 16 - клиноподібний дзьоб; 17 - крилоподібна вирізка; 18 - верхньощелепна поверхня великого крила.

Тіло клиноподібної кістки розміщене по її середині, має в собі повітроносну пазуху, розділену перегородкою на дві половини, що відкриваються в носову порожнину. Задня поверхня тіла зростається з основною частиною потиличної кістки, дві бічні частини переходять у великі крила цієї ж кістки, верхня поверхня спрямована в порожнину черепа, а нижня переходить у передню і обидві обернені в порожнину носа. На мозковій поверхні тіла клиноподібної кістки є невелике заглиблення - турецьке сідло, в центрі якого знаходиться гіпофізарна ямка. Спереду вона обмежена горбком, а позаду - спинкою сідла, яка переходить у схил потиличної кістки. З обох боків від сідла видно борозни, де залягають внутрішні сонні артерії. Передній край верхньої стінки тіла цієї кістки з'єднується із заднім краєм дірчастої пластинки решітчастої кістки. Позаду цього сполучення і перед горбком сідла є поперечна передперехресна борозна, де знаходиться перехрестя зорових нервів.

Посередині передньої поверхні тіла клиноподібної кістки у сагітальній площині виступає клиноподібний гребінь, що є продовженням перегородки клиноподібних пазух, який спереду з'єднується з заднім краєм перпендикулярної пластинки решітчастої кістки. З боків від гребеня містяться два (правий і лівий) отвори клиноподібних пазух круглої форми. Переходячи на нижню стінку тіла клиноподібної кістки, цей гребінь утворює кіль, до якого прикріплюється леміш.

Малі крила мають форму двох плоских трикутних пластинок, що відходять від передньо-бічних кутів тіла клиноподібної кістки. В основі цих крил є зоровий канал, через який зоровий нерв проходить із очної ямки в порожнину черепа. Верхня поверхня малих крил прилягає до мозку, а нижня є задньою частиною верхньої стінки очної ямки. Передні краї цих крил сполучаються з задніми краями очноямкових частин лобової кістки, а задні краї є вільними.

Великі крила відходять від бічних стінок тіла клиноподібної кістки у вигляді зігнутих кісткових пластинок. Кожне крило має п'ять поверхонь: мозкову, очноямкову, скроневу і відділену від неї підскроневим гребенем, підскроневу та верхньощелепну. На мозковій поверхні є: круглий отвір, де проходить верхньощелепний нерв, латерально і дозаду - овальний отвір, місце проходження нижньощелепного нерва і ще латеральніше - остистий отвір, через який проходять судини і нерв до твердої мозкової оболонки. Очноямкова поверхня обернена в порожнину очної ямки, має верхній край, що обмежує знизу верхню очну щілину і нижній, що оточує зверху нижню очноямкову щілину.

Крилоподібний відросток з обох боків відходить від нижньобічного краю тіла і суміжної ділянки нижньої поверхні великого крила клиноподібної кістки. Він складається з двох тонких пластинок, які опускаються зверху вниз і розміщені одна до одної під кутом, відкритим дозаду. Бічна пластинка ширша і коротша від присередньої. На дистальному кінці присередньої пластинки є крилоподібний гачок, через який перекидається сухожилок м'яза, що натягає м'яке піднебіння. Між обома пластинками знаходиться крилоподібна ямка. Через основу крилоподібного відростка в сагітальному напрямку проходить однойменний канал, де залягають судини і нерви.

Решітчаста кістка - непарна, розміщена посередині передньої черепної ямки, попереду тіла клиноподібної кістки і між очноямковими частинами лобової кістки. Бере участь в утворенні основи черепа та очної ямки і складає частину бічної стінки носової порожнини. Кістка складається з дірчастої і перпендикулярної пластинок, та решіт частого лабіринту (рис. 9).

а б

Рис. 9. Решітчаста кістка.

А - вигляд зверху: 1 - півнячий гребінь; 2 - дірчаста пластинка; 3 - очноямкова пластинка; 4 - верхня носова раковина; 5 - перпендикулярна пластинка.

Б - вигляд збоку: 1- півнячий гребінь; 2 - очноямкова пластинка; 3 - решітчасті комірки; 5 - середня носова раковина; 6 - гачкуватий відросток.

Дірчаста пластинка розміщена горизонтально, спереду і з боків межує з решітчастою вирізкою лобової кістки, а позаду з переднім краєм тіла клиноподібної кістки. На ній є багато отворів, через які проходять нюхові нерви і судини. Перпендикулярна пластинка умовно розділена на дві частини: верхня (менша) - півнячий гребінь і нижня, тонка, широка, що бере участь в утворенні перегородки носа.

Решітчастий лабіринт утворений з окремих комірок: передніх, середніх і задніх, що ніби підвішені до нижньої поверхні дірчастої пластинки з обох боків від перпендикулярної пластинки. З зовнішнього боку він прикритий очноямковою пластинкою цієї ж кістки, а спереду - сльозовою кісткою. Позаду лабіринт прилягає до передньої поверхні тіла клиноподібної кістки.

На присередній поверхні лабіринту вільно звисають у носову порожнину верхня і середня носові раковини. Під середньою носовою раковиною міститься великий носовий пухир, який разом з гачкуватим відростком, що відходить вперед і донизу від середньої носової раковини, обмежує півмісяцевий розтвір, що веде до верхньощелепної пазухи, і решітчасту лійку, що сполучається з лобовою пазухою.

Скронева кістка - парна, бере участь в утворенні частини склепіння і основи черепа, розміщена між тім'яною, потиличною і клиноподібною кістками, має три частини: кам'янисту, барабанну і лускову (рис. 10).

Кам'яниста частина має форму тригранної піраміди, спрямовану верхівкою присередньо і допереду. Верхівка знаходиться між тілом і великим крилом клиноподібної кістки, основа лежить на боковій поверхні черепа і зливається з лусковою і барабанною частинами. Крім того, має три повехні - передню, задню (обернені в порожнину черепа) і нижню. Передня поверхня межує з мозковою поверхнею лускової частини. На межі між ними видно кам'янисто-лускову щілину, медіально від неї знаходиться рівна площадка - покрив барабанної порожнини. Майже посередині передньої поверхні помітне дугове підвищення. Перед ним у напрямку до верхівки паралельно одна до одної проходять дві тонкі борозни: збоку - борозна малого кам'янистого нерва, що

Рис. 10. Права скронева кістка.

А – вигляд збоку: 1 - лускова частина; 2 - клиноподібний край; 3 - виличний відросток; 4 - суглобовий горбок; 5 - нижньощелепна ямка; 7 - кам'янисто-барабанна щілина; 8 - піхва шилоподібного відростка; 9 - шилоподібний відросток; 10 - зовнішній слуховий отвір; 11 - барабанна борозна; 12 - барабанно-соскоподібна щілина; 13 - соскоподібний відросток; 14 - соскоподібна вирізка; 15 - соскоподібний отвір; 16 - тім'яна вирізка; 17 - борозна середньої скроневої артерії.

Б - внутрішня поверхня: 1- тім'яний край; 2 - кам'янисто-лускова щілина; 3 - дугове підвищення; 4 - тім'яна вирізка; 5 - борозна верхньої кам'янистої пазухи; 6 - потиличний край; 7 - соскоподібний отвір; 8 - борозна сигмоподібної пазухи; 9 - задня поверхня кам'янистої частини; 10 - отвір канальця присінка; 11 - яремна вирізка; 12 – піддугова ямка; 13 - шилоподібний відросток; 14 - отвір канальця завитки; 15 - внутрішній слуховий отвір; 16 - борозна нижньої кам'янистої пазухи; 17 - верхній край кам'янистої частини; 18 - верхівка кам'янистої частини; 19 - трійчасте втиснення; 20 - клиноподібний край; 21 - мозкова поверхня лускової частини.

починається з розтвору однойменного каналу, а присередньо від неї - борозна великого кам'янистого нерва, що починається з розтвору однойменного каналу. Безпосередньо біля верхівки кам'янистої частини на передній поверхні є трійчасте втиснення - ложе для вузла трійчастого нерва.

На задній поверхні кам'яної частини, оберненої теж до порожнини черепа, центральне місце займає внутрішній слуховий отвір, з якого починається внутрішній слуховий прохід. Позаду, дозовні і вниз розміщений отвір канальця присінка. Під внутрішнім слуховим проходом, на межі з нижньою поверхнею, відкривається отвір канальця завитки, латеральніше якої знаходиться яремна вирізка, що разам з такою ж вирізкою потиличної кістки утворює яремний отвір. Поблизу основи піраміди є широка борозна сигмоподібної пазухи, яка продовжується на потиличну і тім'яну кістки. Ближче до верхівки піраміди, по нижньому краю, суміжно з краєм основної частини потиличної кістки, проходить борозна нижньої кам'янистої пазухи. На межі між передньою і задньою поверхнями проходить борозна верхньої кам'янистої пазухи.

Нижня поверхня піраміди нерівна. На ній бере початок сонний канал, який закінчується на верхівці кам'яної частини. Позаду і досередини від сонного каналу знаходиться яремна ямка. Між отвором сонного каналу і яремною ямкою помітна кам'яниста ямочка, на дні якого спостерігається невеличкий отвір - початок барабанного канальця. Латерально від зовнішнього отвору сонного каналу виступає шилоподібний відросток. Позаду і дозовні знаходиться соскоподібний відросток, медіально обмежений однойменною вирізкою, а між шилоподібним і соскоподібним відростками знаходиться шилососкоподібний отвір, що є виходом лицевого каналу.

Барабанна частина має вигляд тонкої зігнутої кісткової пластинки, що разом з лусковою і кам'янистою частинами обмежує зовнішній слуховий отвір і зовнішній слуховий хід. Від соскоподібного відростка вона відмежовується барабанно-соскоподібною щілиною, а від лускоподібної частини - барабанно-лускоподібною щілиною. Через них проходять нерви.

Лускова частина - заокруглена кісткова пластинка. На ній є зовнішня (скронева) випукла поверхня і внутрішня (мозкова) ввігнута, гладка, зі слідами відбитків мозкових звивин. На ній добре видно косу борозну середньої мозкової артерії. На зовнішній поверхні у нижньому відділі лускової частини відходить допереду виличний відросток, який з'єднується з однойменною кісткою, утворюючи виличну дугу. Під основою виличного відростка, перед зовнішнім слуховим отвором, знаходиться нижньощелепна ямка, на передньому краї якої розміщений суглобовий горбик. У глибині цієї ямки є барабанно-лускова щілина, через яку проходить гілка проміжного нерва - барабанна струна. Лускова частина скроневої кістки своїм верхнім (тім'яним) краєм межує з лусковим краєм тім'яної кістки, клиноподібним краєм з великим крилом клиноподібної кістки, а внизу і ззаду зрощується з кам'янистою частиною.

У товщі кам'янистої частини є канали: лицевого нерва, м'язово-трубний, сонний, барабанний, соскоподібний, барабанної струни, сонно-барабанні канальці,