Цікаві факти

В Нюрнберзі в 1290 році було видано акт, який вказував, що пиво слід варити лише з ячменю. Категорично заборонялося варити пиво з вівса, пшениці та жита. Але у 16 столітті пивовари Гамбурга та Нюрнберга варили біле пиво з вівса.

Походження вівса залишалося б незрозумілим, якби в 1916 році під час подорожі по Ірану Микола Іванович Вавилов не помітив поля полби (Triticum dicoccum), біля Хамадана. Ці посіви виявилися засміченими звичайним вівсом (Avena sativa), адже його взагалі не вирощують ні в Ірані, ні в сусідніх країнах, і знайти його можна тільки серед полби.

Виверження вулкану Тамбора в Індонезії призвело до зміни світового клімату, результатом стала вулканічна зима та «рік без літа». Як наслідок — повсюдні неврожаї і голод. Це викликало дуже великий ріст цін на овес, наприклад, в США ціна піднялася з 12 до 92 центів за один бушель. Це спричинило голод та вимирання коней, що в свою чергу вилилось в транспортні проблеми, які намагався вирішити барон Карл Де Дрез, створюючи попередник велосипеда — «машину для ходіння».

*13*

Підбіл звичайний(Tussilago farfara)

Опис рослини

Пiдбiл звичайний - багаторічна трав'яниста рослина. Ранньої весни від кореневища відростають поодинокi або кiлька надземних стебел до 25 см заввишки, вкриті яйцеподібно -ланцетними рожево-фiолетовими лусочками, якi несуть великі жовті квіткові кошики, обгорнуті двома рядами листкiв, зовнішні в яких бiльшi. Квiтколоже голе і плоске. Пicля достигання i розсiювання насiння розвиваються розеткові листки. Вони на довгих черешках, часто фіалкового забарвлення. Пластинка округлояйцевидна, долонеподiбна, жилкована, до 15-20 см завдовжки, по краю з великими i хвилястими зубцями. 3убцi закiнчуються маленькими червоно-коричневими, твердими шипами. Пластинки зверху зеленi i гладенькi, а зiсподу – товстоопушенi, через що виглядають бiлими.

Поширення

Підбіл трапляється по сирих глинистих берегах, тiнистих i оголених мiсцях, по ярах, насипах, крутих балках, краях струмків.

Хімічний склад

Листя підбілу мiстить слизистi речовини, фiтостерин, дубильнi речовини (до 17%), галову, яблучну i винну кислоти, гіркі речовини тусилагiн i ситостерин, аскулетин, фарадiол, арнiдiол, тараксантин, стигмастерин, бiлковi речовини, декатрин, iнулiн, сапонiни, каротин, вітамін С та iн. У золi листя мiститься доволi значна кiлькiсть нітратів.

Фармакологічні властивості

Пiдбiл звичайний діє протизапально i вiдхаркувально при гострих запаленнях у дихальнiй системi, полегшує експекторацiю, заспокоює кашель i кашльовi приступи, особливо вночi. Вживається головним чином при катарі вepxнix дихальних шляхiв, гострому бронхiтi, ларингiтi, емфiземi, силiкозi. Слизистi речовини, сапонiни та органiчнi кислоти

*14*

розрiджують секрети i відновлюють природний рух вiйчастого епiтелiю в трахеях i бронхах.

Листя підбілу ще використовується при шлунково-кишкових запаленнях, втраті апетиту, при гіпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, ревматизмi та iнших захворюваннях.

Biдвар листя або кашка iз свiжої рослини дiє сприятливо при запаленнi вен на ногах, захворюваннях шкiри, чир'яках, ранах від опiкiв, запаленнi очей (компреси).

Рутвиця мала (Thalictrum minus)

Опис рослини

Рутвиця мала - трав'яниста багаторічна рослина сімейства лютикових. У висоту досягає до 30-150см. Має колінчасто-вигнутий або пряме голе стебло. Листя широкотрикутне, велике, потрійноскладені. Цвіте рутвиця мала жовтуватими спадаючими квітками в червні-липні. Квітки зібрані в багатоквіткову пірамідальну волоть. Плоди - ребристі сім'янки.

Поширення

Зустрічається в лісовій, степовій і лісостеповій зонах: на узліссях, вологих луках, лісових галявинах, у заплавних чагарниках.

Хімічний склад

Надземна частина рослини містить аскорбінову кислоту, ціаноглікозид, алкалоїди (тальмінін, тальмін, лауцін та інших), флавонові речовини, фітонциди і гіркоти. Плоди - флавоноїди, алкалоїди (берберин, магнофлорін), холін.

Фармакологічні властивості

Трава рутвиці малої використовується для лікування виразкової хвороби шлунка,

*15*

деяких злоякісних пухлин, гастритів в складі збору.

Водний настій трави застосовують у народній медицині при нервових розладах, епілепсії, туберкульозі легенів, малярії, порушеннях обміну речовин, простуді, жовтяниці, жіночих хворобах, носових кровотечах. Припарки з трави рекомендують для лікування наривів, при ревматичних болях і ударах. Свіжу траву використовують як зовнішній кровоспинний і ранозагоювальний засіб.

У тибетській медицині при хронічних і гострих інфекціях рутвицю малу застосовують спільно з іншими рослинами.