
- •Аніс звичайний (Pimpinella anisum) Опис рослини
- •Хімічний склад
- •Фармакологічні властивості
- •Верес звичайний(Calluna vulgaris)
- •Опис рослини
- •Поширення
- •Хімічний склад
- •Фармакологічне застосування
- •Цікаві факти
- •Жито посівне Secale cereale
- •Опис рослини
- •Поширення
- •Хімічний склад
- •Фармакологічні властивості
- •Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Опис рослини
- •Поширення
- •Хімічний склад
- •Фармакологічні властивості
- •Легенда про мак
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Опис рослини
- •Поширення
- •Хімічний склад
- •Фармакологічні властивості
- •Цікаві факти
- •Підбіл звичайний(Tussilago farfara)
- •Опис рослини
- •Поширення
- •Хімічний склад
- •Фармакологічні властивості
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Опис рослини
- •Поширення
- •Хімічний склад
- •Фармакологічні властивості
- •Цікавий факт:
Овес посівний (Avena sativa)
Опис рослини
Стебло (соломина) прямостояче, завв. 60–150 см, смугасте, гладеньке, з голими, добре виповненими вузлами і порожнистими меживузлями, галузиться в нижній частині — вузлі кущіння. Листки чергові, дворядні, ланцетні, піхвові, з паралельним жилкуванням лінійної пластинки, ледь опушені, по краю дрібнопилчасті. Листки складаються з лінійної пластинки й довгастої трубчастої піхви, на межі яких є плівчастий язичок. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані по 2–3 у пониклі колоски, що утворюють на верхівці стебла розлогу волоть; усі квітки в колоску не зчленовані з його віссю, внаслідок чого вони при достиганні не обсипаються. Плід — зернівка завд. до 8 мм. Цвіте у червні–серпні, достигає в липні–вересні.
Поширення
Овес посівний вирощують як важливу кормову і круп’яну рослину по всій території України. Культивується майже скрізь, за винятком арктичних областей і пустель, часто дичавіє.
Хімічний склад
У плодах вівса є цукри, крохмаль (50–60%), білкові речовини (14–16%), жирна олія (6–9%), вітаміни групи В, вітамін Е, каротиноїди, холін, стерини (стигмастерин, β-ситостерин, холестерин та ін.), стероїдні сапоніни (авенакозид А), органічні кислоти (щавлева, малонова, ерукова), кумарини, макро- і мікроелементи (калій, кальцій,
*12*
фосфор, магній, ферум). Трава вівса містить флавоноїди: похідні апігеніну, лютеоліну, трицину; полісахариди: авенарин, авенін, авеналін; вітаміни, органічні кислоти: яблучну, щавлеву, аконітову та ін.; амінокислоти: триптофан, лізин; стероїдні сапоніни; макро- і мікроелементи: калій, силіцій, магній, фосфор, ферум, манган, цинк, мідь.
Фармакологічні властивості
Препарати з вівса мають протизапальну, потогінну, жовчогінну, вітрогінну, обволікаючу, діуретичну, тонізуючу, загальнозміцнювальну, збуджуючу апетит дію. Настій з неочищеного зерна дають пити при цукровому діабеті. Настій та настойка трави мають седативні, снодійні та діуретичні властивості. Досвід індійської народної медицини, а також дослідні дані британських учених свідчать про ефективність вівса при лікуванні звикання до наркотиків та тютюну. Не менш широко застосовують овес і зовнішньо. Борошно і вівсяні пластівці використовують для косметичних масок, а відвар трави або соломи — для ванн, примочок, обмивань при скрофульозі, рахіті, ревматизмі, гіпергідрозі ніг, різних шкірних хворобах. Використовують Овес посівний і в гомеопатії. Вівсяні крупи і борошно, які містять збалансовану кількість легкозасвоюваних, багатих на незамінні амінокислоти білків, вуглеводів, жирів, широко використовують у дієтичному і дитячому харчуванні. Солома вівса йде на виготовлення грубих сортів паперу. Страви з вівса вживають як обволікаючі при гострих запальних захворюваннях ШКТ, при атонії кишечнику, вірусному гепатиті, астенії, порушенні ритму серцевої діяльності та при залізодефіцитній анемії. Вівсяні пластівці знижують рівень холестерину в крові, сприяють стабілізації артеріального тиску. Вівсяний куліш рекомендують вживати при туберкульозі легень.