- •Суть зварювання і його класифікація.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Класифікація зварних швів.
- •1.Суть зварювання і його класифікація.
- •2.Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3.Технологія плазмово-дугового різання металів.
- •Зварні з`єднання. Основні поняття та визначення.
- •Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
- •Технологія дугового різання металів. Різання покритими електродами
- •Класифікація зварних швів. Класифікація швів
- •Рукави. Манометри. Балони.
- •Особливості технології зварювання вуглецевих конструкційних сталей.
- •Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
- •Класифікація різаків і правила їх користуванням.
- •Особливості технології зварювання легованих сталей.
- •Підготовка металу до зварювання.
- •Зварювальне поглум я. Його види.
- •Властивості чавунів, їх зварюваність.
- •Особливості зварювання чавунів
- •Зварювальний пост і його основні види. Вимоги до зварювального посту.
- •Техніка газового зварювання.
- •Технологія холодного зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
- •Кисневе різання, сутність, техніка виконання.
- •Технологія гарячого зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального випрямляча.
- •Киснево-флюсове різання, сутність, обладнання, технологія.
- •2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
- •Технологія дугового зварювання алюмінію і його сплавів.
- •Призначення і будова типового зварювального перетворювача.
- •Контроль зовнішнім оглядом і виміром зварних виробів. Контроль зовнішнім оглядом та обміром Процес зварювання
- •Готові зварні вироби
- •Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
- •Ручне дугове зварювання міді покритими електродами
- •Обслуговування джерел живлення. Обов` язки зварника.
- •Класифікація джерел живлення зварювальної дуги.
- •Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.
- •Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу
Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
Конструктивні елементи зварних з'єднань і швів залежно від способу зварювання повинні відповідати стандартам:
– ГОСТ 5264-80 — ручне дугове зварювання;
– ГОСТ 11534-75 — ручне дугове зварювання під гострими і тупими кутами;
– ГОСТ 14771-76 — дугове зварювання в захисному газі;
– ГОСТ 8713-79 автоматичне та напівавтоматичне зварювання під флюсом.
Видимі шви на кресленнях зображують суцільними лініями, а невидимі — штриховими. Позначають шви ламаною лінією, яка складається з похилої ділянки і полички. Похила ділянка закінчується однобічною стрілкою, яка вказує місце розташування шва.
Наприклад, Р — ручне електродугове; А — автоматичне зварювання; П — напівавтоматичне; У — дугове у вуглекислому газі; Г — газове; Аф — автоматичне під флюсом; Кс — контактне стикове; Ш — електрошлакове. В умовному позначенні не вказують стандарт, якщо всі шви виконуються за одним стандартом, але роблять відповідні вказівки в примітках на кресленні.
Характеристика шва в умовному позначенні складається з таких елементів:
– позначення стандарту на типи й конструктивні елементи швів зварних з'єднань;
– буквено-цифрове умовне позначення швів;
– умовне позначення способу зварювання (інколи не вказується);
– знак катета шва та його розмір у міліметрах (тільки для з'єднань кутових, таврових і внапуск);
– довжина проварюваної ділянки (для переривчастого шва), крок (довжина непровареноі ділянки) і знак, яким позначається ланцюговий або шаховий шов;
– допоміжні знаки (табл. 2.1);
п
означення
шорсткості механічно-оброблюваної
поверхні (ставлять у кінці умовного
позначення або в таблиці швів;н
аведених
на кресленні).
Для позначення виду зварювання і типу з'єднання використовують букви: Г — газове, С — стикове, К — кутове (У), Т- таврове, В — внапуск (Н). Цифри після букв вказують на мовний порядковий номер і форму розчищання кромок (букви в дужках -російське позначення відповідно стандарту).
Класифікація різаків і правила їх користуванням.
РІЗАКИ ДЛЯ КИСНЕВОГО РІЗАННЯ (ГОСТ 5191-79Е)
Різаки призначені для змішування горючого газу з киснем, утворення підігрівального полум'я і подачі до розрізуваного металу струменя ріжучого кисню.
Різаки класифікуються:
— за родом горючого газу: для ацетилену, газів-замінників і для рідкого пального;
— за принципом змішування горючого газу і кисню: інжекторні та безінжекторні;
— за призначенням: універсальні й спеціальні;
— за видом різання: для роздільного, поверхневого, киснево-флюсового й для списового;
— за конструкцією: щілинні багатополуменеві з попереднім або внутрішньо-сопловим змішуванням газів.
Найчастіше застосовують універсальні різаки (табл. 14.1). До них висувають такі вимоги: здатність різати сталі товщиною від З до 300 мм у будь-якому напрямку; стійкість проти зворотних ударів; мала маса; зручність у користуванні.
Як і пальники, вони мають інжекторний пристрій, який забезпечує нормальну роботу при будь-якому тиску горючого газу. Інжек-
торний різак відрізняється від інжекторного пальника тим, що має окремий канал для подачі ріжучого кисню і спеціальну головку, яка складається з внутрішнього і зовнішнього змінних мундштуків.
Ацетилено-кисневий інжекторний різак (рис. 45) складається з двох основних частин — ствола і наконечника. Ствол складається з рукоятки 7 з ніпелями 5 і 6 для під'єднання кисневого й ацетиленового рукавів, корпусу 8 з регулювальними кисневим 4 і ацетиленовим 9 вентилями, інжектора 10, змішувальної камери 12, трубки 13, головки різака 1 із внутрішнім мундштуком 14 і зовнішнім 15, трубки ріжучого кисню 2 з вентилем 3. Ствол поєднується до корпусу 8 накидною гайкою 11.
Кисень з балона поступає в різак через ніпель 5 і в корпусі розходиться по двох каналах. Частина газу, проходячи через вентиль 4, направляється в інжектор 10. Виходячи з інжектора з великою швидкістю, струмінь кисню створює розрідження і підсмоктує ацетилен, який з киснем у камері 12 утворює горючу суміш. Ця суміш проходить через зазор між зовнішнім і внутрішнім мундштуками, згорає і утворює підігрівне полум'я.
Друга частина кисню через вентиль 3 поступає в трубку 2 і, виходячи через центральний канал внутрішнього мундштука 14, утворює струмінь ріжучого кисню.
Мундштук у процесі роботи швидко спрацьовується. Для одержання якісного різа необхідно підібрати правильні розміри мундштука і забезпечити чистоту його каналів (табл. 14.2).
Мундштуки бувають суцільні нерозбірні, багатосоплові і складові, що складаються з двох самостійних мундштуків. Вони мають кільцеву щілину для виходу горючої суміші, яка поступає через кільцевий зазор між внутрішнім і зовнішнім мундштуками. Центральним каналом внутрішнього мундштука подається ріжучий кисень.
Р
ис.
. Схема ацетилено-кисневого інжекторного
різака:
1 — головка різака; 2 — киснева трубка; 3 — вентиль ріжучого кисню; 4 — кисневий вентиль; 5 — кисневий ніпель; 6 — ацетиленовий ніпель; 7 — рукоятка; 8 — корпус; 9 — ацетиленовий вентиль; 10 — інжектор; 11 — накидна гайка; 12 — змішувальна камера; 13 — трубка; 14 — внутрішній мундштук; 15 — зовнішній мундштук
Витрати пропан-бутану визначають множенням витрат кисню підігрівного полум'я на коефіцієнт 0,55-0,6.
Чистота кисню не менше 99,5%.
Машинні різаки використовуються для обладнання машин кисневого різання і конструктивно відрізняються формою головки, кількістю вентилів, габаритами та ін.
Для того, щоб погасити полум'я, в першу чергу перекривають вентиль горючого газу, а потім — кисневий.
Забрудненні канали мундштука прочищають мідною або алюмінієвою голкою.
