
- •Суть зварювання і його класифікація.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Класифікація зварних швів.
- •1.Суть зварювання і його класифікація.
- •2.Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3.Технологія плазмово-дугового різання металів.
- •Зварні з`єднання. Основні поняття та визначення.
- •Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
- •Технологія дугового різання металів. Різання покритими електродами
- •Класифікація зварних швів. Класифікація швів
- •Рукави. Манометри. Балони.
- •Особливості технології зварювання вуглецевих конструкційних сталей.
- •Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
- •Класифікація різаків і правила їх користуванням.
- •Особливості технології зварювання легованих сталей.
- •Підготовка металу до зварювання.
- •Зварювальне поглум я. Його види.
- •Властивості чавунів, їх зварюваність.
- •Особливості зварювання чавунів
- •Зварювальний пост і його основні види. Вимоги до зварювального посту.
- •Техніка газового зварювання.
- •Технологія холодного зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
- •Кисневе різання, сутність, техніка виконання.
- •Технологія гарячого зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального випрямляча.
- •Киснево-флюсове різання, сутність, обладнання, технологія.
- •2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
- •Технологія дугового зварювання алюмінію і його сплавів.
- •Призначення і будова типового зварювального перетворювача.
- •Контроль зовнішнім оглядом і виміром зварних виробів. Контроль зовнішнім оглядом та обміром Процес зварювання
- •Готові зварні вироби
- •Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
- •Ручне дугове зварювання міді покритими електродами
- •Обслуговування джерел живлення. Обов` язки зварника.
- •Класифікація джерел живлення зварювальної дуги.
- •Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.
- •Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу
Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
ХІМІЧНІ ОЧИСНИКИ.Ацетилен, одержаний в ацетиленових генераторах, містить тверді частинки вапна, пару води і різні хімічні сполуки аміаку і сірководню, фосфористого і кремнистого водню.
Для видалення твердих частинок ацетилен промивають водою. Для очищення від вологи застосовують осушники і вологовідо-кремлювачі, для очищення від сірководню і фосфористого водню — хімічні очисники.
БАЛОНИ.Балони призначені для зберігання і транспортування стиснених, зріджених і розчинених газів; виготовляють з безшовних труб вуглецевої і легованої сталі. На верхній частині балонів вибивають їх паспортні дані. Через кожні 5 років їх оглядають і випробовують.
Киснем наповнюють балони до тиску 150 ат. Балон місткістю 40 дм3 при тиску 150 ат. містить кисню 40x150=6000 дм3, або 6 м3.Повністю випускати кисень не можна, тому що на заводі, де заповнюють балон, перевіряють склад газу, що був у ньому.
Кисневі балони фарбують у блакитний колір
Ацетиленові балони заповнені пористою масою (деревне вугілля, пемза, інфузорна земля та ін.), яка необхідна для безпечного зберігання ацетилену під тиском. Цю масу заповнюють ацетоном (225-300 г на 1 дм3 місткості балона), який розчиняє ацетилен. Ацетиленові балони мають білий колір
Балони для зріджених газів (пропану) виготовляють зварними з сталі СтЗ, місткістю 27, 50, 80 дм3 з товщиною стінки 3 мм. Робочий тиск не повинен перевищувати 1,6 МПа. Балони наповнюють так, щоб зверху була парова подушка (при підвищенні температури), тобто на 85-90% від загального об'єму.
Колір балонів для аргону — сірий, для вуглекислого газу і повітря — чорний, водню — темно-зелений, для інших газів — червоний.
Вентиль — це запірний пристрій для зберігання в балоні газу.
РЕДУКТОРИ
Редуктор призначений для пониження тиску газу до робочого та автоматичного підтримування заданого робочого тиску постійним. Газ надходить у редуктор з балона або розподільного трубопровода.
Корпуси редукторів фарбують у той же колір, що й балони.
Ацетиленовий редуктор за принципом дії подібний до кисневого, але відрізняється способом під'єднання до вентиля балона.
Редуктори класифікують: за принципом дії (прямої і зворотної); за пропускною здатністю; за робочим тиском газу; за врідом газу (ацетиленові, кисневі, метанові, пропан-бутанові);
з
а
кількістю камер (одно- і двоступеневі);
за призначенням (балонні, сіткові,
рампові, магістральні, універсальні).
Рис . . Схема редуктора зворотньої дії
1 — кришка; 2 — регулювальний гвинт; З — пружина; 4 — мембрана; 5 — передавальний диск зі штоком ; 6, 11 — манометри; 7 — зворотна пружина; 8 — камера високого тиску; 9 — реду-куючий клапан; 10 — сідло клапана; 12 — запобіжний клапан; 13 — камера низького тиску
У редукторах зворотної дії (рис. 10) стиснений газ із балона поступає в камеру високого тиску 8 і перешкоджає відкриванню клапана 9. Для передачі газу в пальник або різак необхідно обертати за годинниковою стрілкою регулювальний гвинт 2, який вкручується в кришку 1. Гвинт стискає натискну пружину 3, яка в свою чергу вигинає гнучку гумову мембрану догори. При цьому передавальний диск зі штоком стискає зворотну пружину 7, піднімаючи клапан 9, який відкриває отвір для проходження газу в камеру низького тиску 13. Відкриванню клапана перешкоджає не тільки тиск газу в камері високого тиску, але й пружина 7, яка має меншу силу, ніж пружина 3. Коли відбір газу зменшиться, то тиск у камері низького тиску підвищиться, натискна пружина 3 буде стискатися і мембрана 4 випрямиться. При цьому передавальний диск з штоком 5 опуститься і редукуючий клапан 9 під дією пружини 7 прикриє сідло клапана 10, зменшуючи подачу газу в камеру низького тиску.
Тиск у камері низького тиску 13 вимірюють манометром 11, а в камері високого тиску 8 — манометром 6. Якщо тиск у робочій камері підвищиться понад норму, то за допомогою запобіжного клапана 12 відбудеться викид газу в атмосферу.