- •Суть зварювання і його класифікація.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Класифікація зварних швів.
- •1.Суть зварювання і його класифікація.
- •2.Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3.Технологія плазмово-дугового різання металів.
- •Зварні з`єднання. Основні поняття та визначення.
- •Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
- •Технологія дугового різання металів. Різання покритими електродами
- •Класифікація зварних швів. Класифікація швів
- •Рукави. Манометри. Балони.
- •Особливості технології зварювання вуглецевих конструкційних сталей.
- •Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
- •Класифікація різаків і правила їх користуванням.
- •Особливості технології зварювання легованих сталей.
- •Підготовка металу до зварювання.
- •Зварювальне поглум я. Його види.
- •Властивості чавунів, їх зварюваність.
- •Особливості зварювання чавунів
- •Зварювальний пост і його основні види. Вимоги до зварювального посту.
- •Техніка газового зварювання.
- •Технологія холодного зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
- •Кисневе різання, сутність, техніка виконання.
- •Технологія гарячого зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального випрямляча.
- •Киснево-флюсове різання, сутність, обладнання, технологія.
- •2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
- •Технологія дугового зварювання алюмінію і його сплавів.
- •Призначення і будова типового зварювального перетворювача.
- •Контроль зовнішнім оглядом і виміром зварних виробів. Контроль зовнішнім оглядом та обміром Процес зварювання
- •Готові зварні вироби
- •Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
- •Ручне дугове зварювання міді покритими електродами
- •Обслуговування джерел живлення. Обов` язки зварника.
- •Класифікація джерел живлення зварювальної дуги.
- •Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.
- •Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу
Технологія гарячого зварювання чавунів.
Гаряче дугове зварювання виконують з попереднім ї супровідним підігріванням усього виробу до 400—600° С в горнах, печах або інших пристроях, опалюваних деревним вугіллям, коксом тощо. Найчастіше зварюють ацетилено-кисневим полум"ям. Як присадний метал застосовують чавунні стержні діаметром 5—15 мм, які містять 3—3,5% С і 3—4,6% 5і.
При виправлянні ливарних дефектів у важких товстостінних чавунних виливках або під час ремонту деталей, які потребують наплавлення значних об"ємів металу, застосовують також ручне або напівавтоматичне дугове і електрошлакове зварювання. У ручному зварюванні використовують чавунні електроди з покриттям, яке містить графіт, феросиліцій та інші елементи. Напівавтоматичне зварювання виконують порошковим дротом із захистом з вуглекислого газу. Для електрошлакового зварювання застосовують пластинчасті електроди з сірого чавуну. Після зварювання деталь повільно охолоджують разом з піччю або засипають сухим піском чи шлаком.
Гаряче зварювання чавуну забезпечує найкращу якість зварних з"єднань — без зон вибілювання і тріщин. Наплавлений метал після зварювання легко піддається механічній обробці. Цей спосіб застосовують для зварювання найважливіших деталей або деталей, які мають складну форму (блоки циліндрів, станини та ін.)
Гаряче газове зварювання чавунів
Стадії процесу |
Операції й техніка зварювання |
|
Підготовка деталей |
— очистити поверхню від оксидів і забруднень полум'ям пальника або металевою щіткою; — виконати розчищання кромок зубилом або полум'ям; — кінці тріщин засвердлити; — розчищання кромки під кутом 70-90° на деталях товщиною більше 5 мм |
|
Попередній підігрів |
— вибрати нагрівальний пристрій (пальник, печі); — загальний підігрів до 500-700°С (коричнево-червоний колір) деталей складної конфігурації й товщиною більше 50 мм; — місцевий підігрів до 300-450°С мало- і середньогаба-ритних деталей з дефектами у жорсткому контурі |
|
Встановлення деталей |
— встановити деталі у зоні дії витяжної вентиляції; — розташувати у нижньому положенні та горизонтальній площині; — тривалість перерви між підігрівом і зварюванням не повинна бути більшою 3-5 хв, щоб уникнути охолодження деталі нижче 400°С |
|
Нагрівання і обробка поверхні флюсом |
— відрегулювати нормальне полум'я; — потужність полум'я 100-120 л/год ацетилену на 1 мм товщини або 60-70 л/год пропан-бутану на 1 мм товщини; — відновлювальною зоною, на відстані 2-3 мм від ядра, рівномірно прогріти кромки до розплавлення з одночасним нанесенням флюсу; |
|
Заповнення дефекта присаджувальним металом |
— розплавити пруток (марка А або Б); — заповнити дефект, тріщину розплавленим присаджувальним металом, добавляючи періодично флюс № 4 на кінчику прутка; — вести зварювання ванним способом (окремими зварними ваннами довжиною 20-30 мм кожна) з підтриманням металу у рідкому стані до повного заповнення дефекта присаджувальним металом; — при заварюванні дефектів на краях деталі підтримувати ванну в напіврідкому стані (щоб уникнути скапування металу) — видалити неметалеві включення з ванни за допомогою флюсування рідкого металлу; |
|
|
— повільно відвести пальник від поверхні ванни на 50-60 мм і наплавлений метал підігріти полум'ям протягом 0,5-1,5 хв; — накрити деталь листовим азбестом для сповільнення охолодження металу шва; |
|
Закінчення процесу зварювання |
||
Наступна термообробка |
— відпал після зварювання: нагрівання до 650-750°С і охолодження разом з піччю - для зменшення внутрішніх напруг і попередження утворення тріщин |
|
Білет №8