
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кафедра інфекційних хвороб і епідеміології
- •Методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб
- •Для лікарів, лікарів-інтернів, студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти ііі-іv рівнів акредитації
- •Проведення алергічних проб
- •Шкірна алергічна проба з алергеном токсоплазми (для діагностики токсоплазмозу)
- •Шкірна алергічна проба з туберкуліном (при туберкульозі)
- •Шкірна алергічна проба з тулярином (при туляремії)
- •Шкірна алергічна проба з антраксином (при сибірці)
- •Методика введення лікувальних сироваток
- •Забір крові на гемокультуру
- •Забір крові на стерильність
- •Забір крові для серологічних досліджень
- •Забір крові для біохімічного дослідження
- •Дослідження крові на малярійний плазмодій
- •Забір матеріалу (сеча, випорожнення, жовч) для бактеріологічного дослідження
- •Забір матеріалу для дослідження на віруси
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунка
- •Фракційне дуоденальне зондування
- •Промивання кишечника
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення жовчних пігментів у сечі (проба розіна)
- •Ректороманоскопія
- •Овоскопія калу
- •Швидкі лабораторні тести для експрес-діагностики інфекційних хвороб
- •3 Краплі сироватки або плазми додати у кожну лунку
- •Методика визначення групи крові
- •Методика Визначення резус-фактора
- •Показання до госпіталізації хворих у стаціонар
- •Непрямий (закритий) масаж серця Показання:
- •Протипоказання:
- •Техніка проведення:
- •Критерії ефективності.
- •Ускладнення.
- •Інтубація трахеї
- •Штучна вентиляція легень
- •1. Закидання голови
- •Ускладнення та їх усунення
- •Вентиляція приладом “маска-мішок”
- •Пункція плевральної порожнини
- •Пункція бубонУ
- •Список літератури
Шкірна алергічна проба з тулярином (при туляремії)
Для постановки шкірної проби при туляремії використовують два види алергену: ’’тулярин для нашкірного використання’’ і ’’тулярин для внутрішньошкірного використання’’. Внутрішньошкірну пробу з тулярином проводять за загальною методикою.
При позитивній реакції на місці введення тулярину вже через 4-10 год виявляються гіперемія та набряк. Реакція враховується через 24-48 годин.
Нашкірну пробу проводять у середній третині зовнішньої поверхні плеча. Ділянку шкіри протирають спиртом, ампулу ретельно збовтують та наносять краплю тулярину на підготовлену ділянку шкіри. Віспощеплюючим пером через нанесену краплю роблять на шкірі 2 паралельні насічки довжиною 8-10 мм на відстані 4-5 мм; пласкою поверхнею пера краплю втирають у насічки. У випадку позитивної реакції навколо насічок через 24 год з’являються почервоніння та набряк шкіри, які досягають максимуму через 48-72 год. Реакцію враховують через 48 год.
Реакцію вважають позитивною при розмірах реагуючої ділянки шкіри 0,5 мм (впоперек зроблених насічок) та більше або при наявності вздовж насічок явного почервоніння та набряку (валика).
Шкірна алергічна проба з антраксином (при сибірці)
Враховується через 24 і 48 год. Вважається позитивною при наявності через 24 год гіперемії та інфільтрації шкіри не менше 16 мм у діаметрі, а через 48 год – 8 мм. Ці прояви або лише гіперемія повинні зберігатися і через 48 год.
Проба дає позитивний результат уже після 5-го дня хвороби. Позитивна шкірна проба не може вважатися достовірним підтвердженням діагнозу сибірки, якщо хворий перехворів на сибірку в минулому або протягом останнього року був вакцинований проти сибірки.
Методика введення лікувальних сироваток
Мета: лікування правця, ботулізму, дифтерії, лептоспірозу, сибірки, анаеробної інфекції (проти газової гангрени, протиботулінічна, протидифтерійна, протиправцева сироватки, імуноглобуліни – протилептоспірозний, протисибірковий, антирабічний).
Оснащення: гумові рукавички, одноразові шприци на 1 мл, 10-20 мл, ін’єкційні голки, лікувальні сироватки, ватні кульки, спирт.
Методика: перед введенням сироватки проводиться внутрішньошкірна проба для виявлення чутливості до чужорідного білка. З цією метою використовується стандартна сироватка в розведенні 1:100. Її вводять у кількості 0,1 мл внутрішньошкірно в середню третину згинальної поверхні передпліччя. Облік реакції проводять через 20 хв. За наявності чутливості до даної сироватки в місці введення виникають набряк та почервоніння шкіри діаметром 1 см і більше.
При негативній реакції вводять підшкірно 0,1 мл нерозведеної сироватки у верхню третину зовнішньої поверхні плеча. Через 45±15 хв, якщо відсутня реакція на попереднє введення, внутрішньом’язово вводиться повна доза сироватки (температура 36+1 ºС). За хворим спостерігають протягом години.
У разі позитивної внутрішньошкірної проби, а також у випадку реакції на підшкірне введення 0,1 мл концентрованої сироватки препарат використовують тільки за життєвими показаннями. Проводять десенсибілізацію введенням підшкірно розведеної 1:100 сироватки у дозі 0,5 мл, 2,0 мл і 5,0 мл з інтервалом у 20 хв. Потім вводять 0,1 мл цільної сироватки підшкірно, через 30 хв 1,0 мл, а далі за відсутності реакції вводять внутрішньом’язово всю лікувальну дозу.