
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кафедра інфекційних хвороб і епідеміології
- •Методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб
- •Для лікарів, лікарів-інтернів, студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти ііі-іv рівнів акредитації
- •Проведення алергічних проб
- •Шкірна алергічна проба з алергеном токсоплазми (для діагностики токсоплазмозу)
- •Шкірна алергічна проба з туберкуліном (при туберкульозі)
- •Шкірна алергічна проба з тулярином (при туляремії)
- •Шкірна алергічна проба з антраксином (при сибірці)
- •Методика введення лікувальних сироваток
- •Забір крові на гемокультуру
- •Забір крові на стерильність
- •Забір крові для серологічних досліджень
- •Забір крові для біохімічного дослідження
- •Дослідження крові на малярійний плазмодій
- •Забір матеріалу (сеча, випорожнення, жовч) для бактеріологічного дослідження
- •Забір матеріалу для дослідження на віруси
- •Люмбальна пункція
- •Промивання шлунка
- •Фракційне дуоденальне зондування
- •Промивання кишечника
- •Катетеризація сечового міхура
- •Визначення жовчних пігментів у сечі (проба розіна)
- •Ректороманоскопія
- •Овоскопія калу
- •Швидкі лабораторні тести для експрес-діагностики інфекційних хвороб
- •3 Краплі сироватки або плазми додати у кожну лунку
- •Методика визначення групи крові
- •Методика Визначення резус-фактора
- •Показання до госпіталізації хворих у стаціонар
- •Непрямий (закритий) масаж серця Показання:
- •Протипоказання:
- •Техніка проведення:
- •Критерії ефективності.
- •Ускладнення.
- •Інтубація трахеї
- •Штучна вентиляція легень
- •1. Закидання голови
- •Ускладнення та їх усунення
- •Вентиляція приладом “маска-мішок”
- •Пункція плевральної порожнини
- •Пункція бубонУ
- •Список літератури
М3 Краплі сироватки або плазми додати у кожну лунку
ал. 13
–
Експрес-тест для визначення HBsAg
(А): 1 –
місце нанесення сироватки або плазми,
2 – Т-місце появи результатів тесту, 3
– С-місце знаходження контрольної
смужки. Проведення визначення специфічних
антигенів (Б)
Мал. 14 – Експрес-тест HBV-combo
Методика визначення групи крові
Мета: визначення групи крові.
Оснащення: гумові рукавички, захисні окуляри, спирт, ланцети (для взяття цільної крові з пальця), годинник або таймер, тарілка, маркер, сироватки двох серій - 0(І), А(ІІ), В(ІІІ), AB(IV) груп, предметні скельця, ізотонічний розчин натрію хлориду.
Методика: тарілку ділять маркером на сектори і позначають їх 0(І), А(ІІ), В(ІІІ) У відповідний сектор тарілки за допомогою піпетки наносять велику краплю сироватки двох серій - 0(І), А(ІІ), В(ІІІ) груп. Подушечку пальця пацієнта обробляють спиртом і проколюють шкіру скарифікатором. Першу краплю крові знімають марлевою кулькою, наступні - різними кутками предметного скельця наносять послідовно в краплю сироватки і ретельно розмішують. Крапля крові, що наноситься, має бути в 5-10 разів меншою від краплі сироватки. Потім шляхом погойдування тарілки ретельно перемішують кров із сироваткою. Спочатку оцінюють результат реакції через 3 хв, після чого додають краплю ізотонічного розчину натрію хлориду, знову змішують шляхом погойдування тарілки і через 5 хв проводять кінцеву оцінку реакції аглютинації. Якщо реакція ізогемаглютинації позитивна, склеєні пластівці еритроцитів не розділяються в разі додавання ізотонічного розчину натрію хлориду і перемішування. Якщо реакція негативна, краплі сироватки прозорі, пластівці еритроцитів відсутні. Якщо сироватки 0(І), А(ІІ), В(ІІІ) груп крові дають позитивну реакцію в усіх сироватках, кров належить до AB(IV) групи. Тоді необхідно провести реакцію аглютинації зі стандартною сироваткою AB(IV) групи за такою самою методикою. Якщо всі 3 сироватки в обох серіях не дають реакції аглютинації, досліджувана кров є 0(І) групи. Якщо реакція ізогемаглютинації негативна із сироваткою А(ІІ) групи обох серій і позитивна із сироваткою 0(І) і В(ІІІ) груп, досліджувана кров є А(ІІ) групи. У разі позитивної реакції ізогемаглютинації із сироваткою 0(І) і А(ІІ) груп і негативної із сироваткою В(ІІІ) в обох серіях кров є В(ІІІ) групи .
Поява інших комбінацій є помилковою, тому визначення групи крові слід повторити. Групу крові і резус-належність вносять в історію хвороби і в паспорт, зазначаючи дату, проведене дослідження підтверджують підписом лікаря.
Методика Визначення резус-фактора
Мета: визначити резус-фактор для запобігання розвитку резус-несумісності при гемотрансфузії.
Оснащення: гумові рукавички, захисні окуляри, піпетки, пробірки, 0,9 % р-н натрію хлориду, чашки Петрі, водяна баня, стандартні антирезусні сироватки всіх груп системи АВО, універсальна для всіх груп крові за системою АВО сироватка.
Методика:
1 Найбільш поширений метод конглютинації на чашках Петрі. Для аналізу беруть антирезусну сироватку двох серій, одногрупну за системою АВО з досліджуваними еритроцитами. У чашку Петрі наносять по 2 краплі антирезусної сироватки, ліворуч - однієї серії, праворуч - іншої в 3 ряди для 3 досліджень. У кожну серію додають по краплі еритроцитів (досліджувані, контрольні Rh-позитивні і контрольні Rh-негативні). Після перемішування чашку Петрі поміщають у водяну баню на 10 хвилин, після чого розглядають у відбитому світлі. Наявність аглютинації свідчить про позитивний результат, відсутність її - про негативний. Для контролю в цьому методі використовують завідомо резус-негативні і резус-позитивні еритроцити.
2 Для визначення резус-належності застосовують експрес-метод. Реакцію проводять у пробірках без підігріву. Для цього необхідна спеціальна, універсальна для всіх груп крові системи АВО сироватка, виготовлена особливим способом на поліглюкіні. У пробірку поміщають 1 краплю сироватки, додають 1 краплю досліджуваних еритроцитів і після 3-хвилинного погойдування заливають 3-5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, тричі перевертають пробірку і визначають результат у відбитому світлі. Наявність аглютинації свідчить про наявність Rh-антигену.