Рекомендована література

1. Виханский, О. С. Менеджмент: учебник / О. С. Виханский, А.И.Наумов. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Экономист, 2005. — 670 с.

2. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч.-метод. посіб. [для сам ост.вивч.дисц.] / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова .– К.: КНЕУ, 2001. – 103 с.

3. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент у системі освіти: навч.посіб. / Дмитренко Г.А. – К.: МАУП, 1999. – 176 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи [Електронний ресурс]: навч. посіб. / Кузьмінський А.І. – К.: Знання, 2005. – 486 c. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-105.html.

5. Мартиненко С.М. Загальна педагогіка: навч. посіб. / С.М. Мартиненко, Л.Л. Хоружа. – К.: МАУП, 2002. – 176 с.

Практичне заняття до теми 6: Формування загальноосвітнього та професійного рівня магістрів. Головний зміст знань та умінь. Контроль знань. Форми та різновиди контролю знань.

1. Мета роботи

Закріпити теоретичні знання щодо методики підготовки та проведення різних форм контролю знань з управлінських дисциплін студентів вищої школи.

2. План практичного заняття

1. Сучасні вимоги до професійного рівня спеціалістів і магістрів з менеджменту.

2. Основний зміст понять: знання, уміння та навики.

3. Значення своєчасного та об’єктивного контролю знань для ефективності навчального процесу.

4. Переваги та недоліки різних форм контролю знань.

5. Переваги та недоліки тестового контролю знань.

3. Завдання

1. Розглянути функції контролю знань студентів вищого навчального закладу з управлінських дисциплін.

2. На основі аналізу спеціальної та періодичної літератури за останні 10 - 15 років скласти бібліографію статей, присвячених методиці проведення контролю знань студентів вищих навчальних закладів.

3. Розробити перелік питань для самоперевірки знань студентів з однієї з тем управлінських дисципліни: менеджменту, маркетингу або управлінню персоналом.

4. Розробити тестові завдання для контролю знань з однієї з тем менеджменту, маркетингу або управлінню персоналом.

5. Проаналізувати переваги, недоліки та можливості кожної з досліджених форм контролю знань студентів вищого навчального закладу.

4. Теми доповідей

1. Методи організації контролю знань та умінь студентів вищого навчального закладу;

2. Функції контролю знань студентів вищого навчального закладу;

3. Проблема розвитку особистості студента;

4. Система оцінювання знань студентів вищого навчального закладу;

5. Урахування менталітету студента в формуванні навчального процесу;

6. Активізація творчої роботи студента;

7. Сучасні вимоги до професійного рівня спеціалістів та магістрів з менеджменту.

Контроль рівня знань

Форми та методи контролю

Органічною складовою навчального процесу є контроль рівня знань. Контроль дозволяє вимірювати й оцінювати здобуті студентом у процесі навчання знання, уміння та навики, тому він відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

Під час викладання дисципліни «Методика викладання управлінських дисциплін» застосовується поточний, проміжний і підсумковий контроль знань. Усі ці види контролю тісно взаємопов’язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання рівня їх знань [5; 95].

Поточний контроль здійснюється під час практичних занять, у процесі розгляду й оцінювання виконаних завдань, спілкування викладача зі студентом на індивідуальних консультаціях.

Основними формами поточного контролю є обговорення актуальних питань дисципліни на практичних заняттях (виступи студентів), аналіз ситуацій, виконання домашніх завдань, експрес-тестування.

Проміжний контроль проводиться у формі контрольної роботи та комплексного завдання. Для проміжного контролю дисципліна «Методика викладання управлінських дисциплін» поділена на дві частини:

І частина – теми 1, 2, 3;

ІІ частина – теми 4, 5, 6, 7.

Згідно з зазначеним поділом дисципліни, після першої частини проводиться контрольна робота, а після другої здається комплексне завдання обов’язкові для кожного студента. Зміст контрольної роботи та комплексного завдання визначається спільно лектором дисципліни та викладачем, що проводить практичні заняття.

Підсумковий (семестровий) контроль з дисципліни «Методика викладання управлінських дисциплін» проводиться після закінчення її вивчення у формі усного заліку.

Студент допускається до залікового заняття, якщо він виконав усі обов’язкові роботи і завдання з дисципліни протягом семестру. Перелік таких робіт і завдань доводиться до відома студентів на початку семестру (участь у практичних заняттях, виконання комплексного завдання, контрольна робота та ін.). Своєчасність та висока якість виконання цих робіт забезпечує залік за накопичувальною системою і визначається в процесі поточного контролю. [5; 96]

Порядок і критерії оцінювання

Згідно з діючим в ОНАЗ ім. О.С.Попова порядком підсумкова оцінка знань студентів проводиться за 100–бальною шкалою з подальшим переведенням отриманої оцінки в традиційну 5–бальну та міжнародну, за шкалою ECTS.

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ОНАЗ	Оцінка за національною шкалою
А	90 – 100	5 (відмінно)
В	82 – 89	4 (добре)
С	74 – 81
D	64 – 73	3 (задовільно)
Е	60 – 63
FX	35 – 59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0 – 34	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

Накопичувальна залікова оцінка складається з виконання студентом таких форм роботи:

1. Відвідування усіх лекційних занять.

2. Виконання усіх практичних робіт.

3. Наявність конспекта лекцій.

4. Виконання комплексного завдання.

5. Відповідь на заліковому занятті.

Відповідь на проблемне питання оцінюється на «відмінно» (90-100 балів), якщо вона є достатньо повною і показує глибоке засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни. Відмінна оцінка на проблемне питання ставиться, коли розкриті такі пункти:

1. Викладена суть проблеми, яка поставлена в питанні.

2. Пояснена внутрішня структура проблеми, її розвиток.

3. Проаналізовані суперечності, які виникають у зовнішніх проявах проблеми.

4. Викладені історичні умови виникнення проблеми, яка поставлена в питанні.

5. Вказані прізвища вчених, які зробили значний внесок у постановку проблеми, її наукове обговорення та вирішення.

На «добре» (74 – 89 бали) оцінюється відповідь, що в цілому є правильною, але неповна за змістом або має окремі неточності.

На «задовільно» (60 – 73 балів) оцінюється відповідь, що в цілому є правильною, але її повнота складає лише 50 -60% або має значні неточності.

На «незадовільно» (менше 60 балів) оцінюється відповідь, яка свідчить про низький рівень знання матеріалу і розкриває зміст питання менш ніж на 50 %.

Відповіді на тестові запитання оцінюються на «задовільно» (60 – 73 балів) коли надано від 60 до 70 % правильних відповідей. Оцінка «добре» (74 – 89 бали) – від 70 до 85% правильних відповідей. Оцінка «відмінно» (90–100 балів) понад 75 % правильних відповідей.