Рекомендована література

1. Виханский, О. С. Менеджмент: учебник / О. С. Виханский, А.И.Наумов. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Экономисть, 2005. — 670 с.

2. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч.-метод. посіб. [для сам ост.вивч.дисц.] / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова .– К.: КНЕУ, 2001. – 103 с.

3. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент у системі освіти: Навч.посіб. / Дмитренко Г.А. – К.: МАУП, 1999. – 176 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи [Електронний ресурс]: навчальний посібник / Кузьмінський А.І. – К.: Знання, 2005. – 486 c. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-105.html.

5. Мартиненко С.М. Загальна педагогіка: навч. посіб. / С.М. Мартиненко, Л.Л. Хоружа. – К.: МАУП, 2002. – 176 с.

Практичне заняття до теми 5: методика підготовки та проведення семінарів, практичних і лабораторних занять з управлінських дисциплін

1. Мета роботи

Закріпити теоретичні знання щодо методики підготовки та проведення практичних, семінарських та лабораторних робіт з управлінських дисциплін.

2. План практичного заняття

1. Семінари в навчальних групах.

2. Практичні та лабораторні заняття.

3. Функції та форми практичних занять.

4. Вимоги до проведення групових занять.

3. Завдання

1. Розробити план проведення семінарського, практичного або лабораторного заняття з управлінської дисципліни: менеджмент, маркетинг або управління персоналом.

2. На основі аналізу спеціальної та періодичної літератури за останні 10 - 15 років скласти бібліографію статей, присвячених методиці проведення групових занять.

3. Проаналізувати проведене семінарське, практичне або лабораторне заняття з управлінської дисципліни: менеджмент, маркетинг або управління персоналом.

4. Порівняти та обговорити переваги, недоліки та можливості основних форм організації семінарських, практичних і лабораторних занять з управлінських дисциплін.

4. Теми доповідей

1. Цілі, задачі та форми проведення семінарів.

2. Прийоми роботи по дослідженню письмових джерел.

3. Нетрадиційні форми організації семінарських, практичних та лабораторних занять з управлінських дисциплін.

4. Роль семінарських, практичних та лабораторних занять у навчальному процесі.

5. Прийоми організації та проведення семінарських, практичних та лабораторних занять з управлінських дисциплін.

6. Роль викладача в семінарському занятті.

7. Форми активізації пізнавальної діяльності студента на семінарському занятті.

Тема 6 формування загальноосвітнього та професійного рівня магістрів. Головний зміст знань та умінь. Контроль знань. Форми та різновиди контролю знань

У навчальному процесі залежно від часу навчання використовуються види контролю: поточний, рубіжний, підсумковий, семестровий, контроль залишкових знань.

Поточний контроль здійснюється під час лекцій, проведення практичних, лабораторних і семінарських занять і має за мету перевірку рівня підготовленості студентів до виконання конкретної роботи. Основне завдання поточного контролю – забезпечення зворотного зв'язку між викладачами та студентами у процесі навчання. Інформація, отримана при поточному контролі, використовується як викладачем - для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на лекціях і практичних заняттях; колоквіумів – на лабораторних роботах, оцінки виступів студентів на семінарських заняттях.

Форми проведення поточного контролю та система оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою.

Результати поточного контролю враховуються викладачем при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Рубіжний контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни. Рубіжний контроль може проводитися у формі контрольної роботи, тестування, розрахункового або розрахунково-графічного завдання тощо.

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.

Семестровий контроль. Семестровий контроль проводиться у вигляді семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Вид семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни визначається робочим навчальним планом.

Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни на основі тестування, поточного опитування та результатів виконання певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену.

Перелік екзаменів і заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом зі спеціальності. Семестрові екзамени складаються студентами у період екзаменаційних сесій, передбачених графіком навчального процесу.

Семестровий контроль може проводитись в усній або письмовій формі за білетами, контрольними завданнями, а також шляхом тестування з використанням технічних засобів.

Екзаменаційні білети (контрольні завдання) повинні повністю охоплювати робочу навчальну програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль.

У період екзаменаційних сесій може проводитися зовнішній (факультетський, ректорський та міністерський) контроль якості навчального процесу на кафедрах.

Контроль залишкових знань проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього контролю якості навчання, чи внутрішнього – з метою збереження знань студентів.

Нині кількість екзаменів та заліків з кожної навчальної дисципліни визначається навчальними планами. Процес перевірки й оцінювання знань, умінь і навиків студентів на екзаменах базується на таких принципах:

– достатньої обґрунтованості;

– єдності вимог;

– гуманізму;

– доброзичливості.

Студенти по-своєму оцінюють якості викладачів, які мають значення для забезпечення оптимальних умов проведення контрольних заходів. Експериментальний зріз (опитано 180 студентів старших курсів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького) показав, що студенти виділили такі основні якості викладачів, які позитивно впливають на перебіг екзамену (оцінювали якості за 10-бальною шкалою):

1.	Справедливість	9,2
2.	Глибоке знання предмета	9,1
3.	Педагогічний такт	8,1
4.	Доброзичливість	7,57
5.	Знання індивідуальних особливостей студентів	7,23
6.	Педагогічна майстерність	6,89
7.	Вимогливість	6,76
8.	Володіння методикою опитування	6,66
9.	Уміння виявляти знання з усього обсягу курсу	5,6
10.	Щедрість в оцінюванні знань, умінь та навиків	2,62

Також на систему контролю впливає впровадження модульно-рейтингової системи (або кредитно-модульної системи) оцінювання знань студентів, яка має за мету підвищення зацікавленості студентів у результатах навчання та об'єктивності оцінки знань з окремих предметів і фаху в цілому. Ця система допомагає у боротьбі з невиправданим завищенням оцінок, посилить роль поточного і проміжного контролю знань і належного оформлення його результатів.

Основний зміст даної системи полягає в тому, що викладачі розробляють навчальні програми та інші навчально-методичні матеріали до дисциплін, які вивчаються за МРС, обсяг кожного модуля, всі види контролю та методику і критерії оцінки навчальної роботи студентів, готують завдання для поточного та проміжного (модульного) контролю знань студентів, перевіряють їх виконання. Кожен викладач відповідно до особливостей дисципліни та навчального плану самостійно визначає схему рейтингової оцінки знань студентів і відповідає за її дотримання.

Кожний модуль складається із змістових модулів – структурних частин навчальної дисципліни, які за змістовно-логічною ознакою об'єднують певні теми. Змістовні модулі об'єднуються у блоки змістових модулів, наприклад: блок змістових модулів загальної частини курсу, блок змістових модулів особливої частини курсу і блок змістових модулів спеціальної частини курсу. В такій системі навчання передбачається стимулювання активності студентів протягом всього навчального процесу, а не лише перед сесією, через необхідність здійснення модульного контролю і складання студентом кожного змістового модулю окремо. Рішення колегії МОН «Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації» від 24 квітня 2003 року № 5/5-4 передбачає обов'язкове оцінювання кожного змістового модулю. Це забезпечує сталу активність студентів, а не тільки перед сесією.

Ще однією важливою перевагою вищевказаної системи навчання є рейтингова система оцінювання активності студентів, яка враховує різні види активності студентів, а не тільки активність під час аудиторних занять. Рейтингова система оцінювання передбачає виставлення підсумкової оцінки з урахуванням не тільки результатів підсумкового контролю, але всіх видів навчальних робіт, які виконував студент у межах залікової одиниці. Тобто за кожний вид навчальної роботи студентові присвоюється певна кількість балів, за результатами підсумкового контролю теж присвоюється відповідна кількість балів, але оцінка, яку отримає студент у залікову книжку виставляється за загальною кількістю балів, яку набрав студент за свою активність у межах залікової одиниці. Рейтингова система оцінювання може передбачати не лише позитивне оцінювання (плюсові бали), але й негативне оцінювання (мінусові бали, які застосовуються як санкції до неактивних студентів і віднімають певну кількість балів від загального рейтингу).

Безперечно, така система навчання передбачає не тільки застосування творчого підходу з боку студента, але більшою мірою викладача. Відтепер викладач вже не зможе читати лекцію за підручником, оскільки студенти просто не будуть відвідувати лекції, зміст яких вони можуть знайти у підручнику. Викладач не зможе також просто задиктовувати текст лекції студентам: у цьому разі лекція втрачає сенс і значно простіше й ефективніше просто дати студентам текст лекції на копіювання для досягнення навіть ще більшого результату. Від викладача під час лекції вимагається набагато більше – пояснити, донести до студента основні положення, концепції, систему проблеми, що розглядається, бути до певної міри актором для забезпечення необхідного розуміння студентами положень лекції – саме на це і має бути націлена лекція у модульній системі навчання.

До найпоширеніших форм письмового контролю знань студентів відносять такі:

а) модульний контроль:

– коротка контрольна робота (10-15 хв.);

– експрес-контроль рівня готовності;

– перевірка виконання практичних поза аудиторних завдань;

– оцінка роботи студента під час заняття (виступи, доповнення, участь у дискусії).

б) поточний контроль:

– контрольні роботи;

– колоквіуми (міні-іспити);

– різні форми тестування, зокрема комп'ютерне;

– курсова робота, якщо вона передбачена навчальним планом;

– написання рефератів, оглядів, розрахункових робіт.

Інші форми поточного та модульного контролю знань вводяться за рішенням кафедри.

До переваг модульної системи необхідно віднести:

– стимулювання активної навчальної і дослідницької, а також самостійної роботи студентів у міжсесійний період;

– зменшення стресових перевантажень студентів під час сесії;

– демократизація стосунків «студент-викладач»;

– підвищення загального рівня знань і якості засвоєння матеріалу;

– підвищення об'єктивності та обґрунтованості оцінки знань студентів.

Впровадження модульно-рейтингової (кредитно-модульної) системи навчання та контролю знань сприятиме посиленню відповідальності студентів за навчання, стимулюватиме систематичну сумлінну навчальну діяльність. Суттєве підвищення ролі поточного та модульного контролю знань у навчальному процесі, надання модульним результатам відчутного значення при підсумковій оцінці знань студентів є визначальними рисами використання модульної системи .