Рекомендована література

1. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. –метод. посіб. [для сам ост.вивч.дисц.] / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова.– К.: КНЕУ, 2001. – 103 с.

2. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи [Електронний ресурс]: навч. посіб. / Кузьмінський А.І. – К.: Знання, 2005. – 486 c. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-105.html.

3. Петров Ю. А. Практическая методология / Ю. А. Петров, А. А. Захаров. – Озерск: ОТИ МИФИ, 2001. - 107 с.

Практичне заняття до теми 1: Склад, зміст і структура навчального плану підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів з управлінських дисциплін

1. Мета заняття

Закріпити теоретичні відомості щодо складу та змісту навчальної, методичної та практичної документації вищого навчального закладу, методів підготовки фахівців і місця дисципліни у навчальному плані.

2. План практичного заняття

1. Ознайомитись з документами, що регламентують роботу вищого навчального закладу (додатки 1-2).

2. Ознайомитись з методикою розробки навчальних планів (Додаток 3).

3. З’ясувати структуру та специфіку навчальних планів.

4. З’ясувати відмінності нормативних та вибіркових дисциплін.

5. Ознайомитись з основними принципами розробки робочих-технологічних карт (Додаток4).

6. Розробити перший розділ робочої-технологічної карти.

3. Завдання

1. Перечислити основні нормативні документи, що регламентують навчальний процес у вищому навчальному закладі та охарактеризувати їх роль та призначення.

2. Яке призначення має програма навчальної дисципліни?

3. Яке призначення має робоча-технологічна карта навчальної дисципліни?

4. Що таке освітній стандарт? Які функції він виконує?

4. Теми доповідей

1. Роль та значення міждисциплінарних зв’язків.

2. Використання основних концепцій Стратегія розвитку вищої освіти на сучасному етапі.

3. Використання загальних та часткових принципів дидактики в педагогічній практиці.

4. Модульно-рейтингова педагогічна технологія.

Загальна схема доповіді.

Доповідь повинна складатися з таких частин:

Вступ 0,5 с.

Основна частина 2…3 с.

Висновки 0,5 с.

Додатки (у разі необхідності).

Список використаної літератури (оформлений відповідно до державного стандарту МОНУ).

Доповідь повинна містити: розкриття змісту проблеми; наведення прикладів вирішення або розгляду цієї проблеми у зарубіжних країнахта по Україні.

Тема 2

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, ФОРМИ ТА ВИДИ ВИКЛАДАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ДИСЦИПЛІН В НАВЧАЛЬНО–НАУКОВОМУ ІНСТИТУТІ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Оназ ім. О.С. Попова

Метод навчання – спосіб досягнення мети, діяльності, пізнання дійсності та її відображення у мисленні, важливий педагогічний захід, шлях від незнання до знання, форма реалізації викладання та навчання на конкретному матеріалі, засоби роботи викладача і студента, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, вміннями та навиками, формується світогляд майбутніх фахівців, розвиваються здібності.

Загальні методи навчання:

1. слово;

2. спостереження;

3. практична діяльність;

4. програмоване навчання.

Вибір методу залежить від: специфіки навчального процесу, особливостей аудиторії, матеріально-технічної бази, мети, форми навчання, досвіду викладача, його кваліфікації, стилю роботи, особистих якостей, бажання.

Знання методів навчання формує мотивацію студентів, здійснює логіку предметних дій, сприяє керівництву діяльності викладача та самоорганізації діяльності студентів, актуалізує предметний зміст. Методи навчання за джерелом знань поділяють на:

1) словесні: пояснення, лекція, бесіда, диспут, рольова гра, екскурсія;

2) наочні: ілюстрація, експеримент, вимірювання, демонстрація,спостереження;

3) практичні: вправи, л/р, пр/р, дослідження, проектування і моделювання, навчальні ігри.

Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності:

1. інформаційно-репродуктивні;

2. репродуктивні;

3. проблемне викладення;

4. дослідницький;

5. пошуковий;

6. частково-пошуковий.

Методи перевірки та оцінки знань, умінь і навиків:

1. повсякденне спостереження за роботою студентів;

2. усне опитування;

3. контрольні роботи;

4. перевірка індивідуальних завдань;

5. програмований контроль.

Також методи перевірки та оцінки знань, умінь та навиків розрізняють за формою організації процесу навчання:

1) фронтальний;

2. груповий;

3. індивідуальний;

4. диференційований.

Головною метою викладання управлінських дисциплін є надання студентам фундаментальних знань, умінь і навиків, які дозволяють у подальшому використовувати набуті знання у своїй професійній діяльності менеджера. При цьому значна увага повинна приділятися виробленню практичних навиків при розв'язуванні конкретних задач, вмінні застосовувати набуті знання і навики для дослідження реальних економічних процесів, і прийняття оптимальних управлінських рішень в економіці, управлінні та бізнесі, в моделюванні й оптимізації організаційних процесів.

Завданням дисциплін є надання студентам можливості якнайширше осягнути той обсяг знань, вмінь та навиків, які мають буди охоплені саме даним окремим предметом.

Визначальними умовами навчання як діяльності є мета освіти та завдання навчальної діяльності, потреби і мотиви навчально-пізнавальної діяльності студентів, зміст матеріалу, який підлягає засвоєнню. Ці умови взаємопов'язані й взаємозалежні. Цілі навчання визначають його зміст. Потреби та мотиви навчальної діяльності суттєво впливають на активність студентів, їх ставлення до засвоєння навчального матеріалу і зрештою на результати навчання. У свою чергу, мотиви формуються в процесі навчання, залежать від його організації, методів і прийомів навчання, засобів і змісту навчального матеріалу. Цілі навчання зумовлюють також характер діяльності викладача й студентів, форму, методи, засоби навчання. Результат навчання залежить від результату взаємодії всіх складових компонентів процесу.

Усе це свідчить про те, що процес навчання є складною цілісною системою. Найважливішими його структурними компонентами є: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний і оцінно-результативний.

Навчання має двосторонній характер і зумовлює необхідність тісної взаємодії викладача та студентів на всіх етапах навчальної роботи, починаючи з постановки мети і закінчуючи оцінюванням знань. Виділення окремих структурних компонентів процесу навчання дає чітке уявлення про те, як потрібно підходити до його організації. Ця організація містить: постановку цілей навчання, визначення завдань навчальної роботи, спонукання потреби студентів в оволодінні навчальним матеріалом, чітке визначення його змісту, залучення студентів до пізнавальної діяльності з метою його осмислення, засвоєння тощо.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання не обмежується тим, що викладаючи матеріал, викладач використовує певні методичні прийоми. Це завдання вирішується і при визначенні мети навчання, завдань навчальної роботи, і при формуванні мотиваційної сфери студентів, і при структуруванні змісту навчальних занять та ін.

Компоненти процесу навчання характеризують певний етап (цикл) взаємодії викладача та студентів. Схема показує зміну процесу в часі, його постійний рух, розвиток, тобто динамізм. Процес навчання в сучасних умовах є безперервним , таким, що вказує на єдність усіх ступенів навчання, наступність етапів навчальної роботи. Саме тому його називають перманентним.

Складеними елементами процесу навчання є такі компоненти (за Ю.К. Бабанським): цільовий, стимулюючий-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльний, контрольно-регулювальний, оцінно-результативний. Вони відбивають розвиток взаємодії викладачів і тих, кого навчають, у навчальному процесі:

• цільовий компонент являє собою усвідомлення викладачами і прийняття цілей і задач вивчення теми або навчального предмету в цілому;

• стимулюючий-мотиваційний компонент припускає здійснення викладачами стимулювання у тих, кого навчають, інтересу до занять, розвиток мотивів навчання і пізнавальної активної діяльності тих, кого навчають;

• змістовний компонент визначається навчальним планом, державними навчальними програмами і підручниками з даного предмету;

• операційно-діяльний компонент безпосередньо відбиває процесуальну сутність навчання. Він реалізується за допомогою визначених методів, засобів і форм організації викладання та навчання;

• контрольно-регулювальний компонент припускає здійснення контролю з боку викладача за ходом розв’язання поставлених задач і самоконтролю тих, кого навчають, за правильністю навчальних дій, результатів навчання. Зворотний зв'язок протягом занять допомагає регулювати, коректувати навчальний процес.

• оцінно-результативний компонент припускає оцінку знань тих, кого навчають, самооцінку ними досягнутих у процесі навчання результатів відповідно до поставлених задач , проектування нових задач, заповнення пробілів у знаннях та уміннях.

Усі компоненти навчального процесу знаходяться в закономірному зв'язку й у сукупності забезпечують кінцевий результат (відповідні знання, уміння, навики).

Методичне забезпечення є невід'ємною складовою частиною навчального процесу та сприяє якісному засвоєнню програм підготовки.

Методичне забезпечення навчального процесу містить навчально-методичну документацію зі спеціальності (напряму), навчально-методичну документацію з кожної дисципліни, а також підручники та навчальні посібники, дидактичні матеріали, наочні посібники, комп'ютерні програми з дисципліни тощо. Навчально-методична документація зі спеціальності складається з:

– державного стандарту освітньо-кваліфікаційного рівня, що містить кваліфікаційну характеристику, освітньо-кваліфікаційну програму підготовки, навчальні програми нормативних дисциплін і державні тести – комплексні контрольні завдання;

– навчальних і робочих навчальних планів;

– робочих програм з усіх дисциплін (обов'язкових і вибіркових);

– програм практик.

Навчально-методична документація зі спеціальності розробляється (за винятком її частини, що є державним стандартом освіти) випускаючими кафедрами і розглядається радою факультету.

Навчальні і робочі навчальні плани затверджуються ректором. Навчально –методична документація зі спеціальності зберігається на випускаючих кафедрах, і деканатах, в навчально-методичному і в навчальному відділах ВНЗ.

Навчально-методична документація з дисциплін містить такі документи: навчальну і робочу програми дисципліни; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних лабораторних занять і самостійної роботи студентів; опорно-логічні конспекти; навчальні посібники; збірники завдань, задач тощо; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів; тематику курсових, дипломних робіт та рекомендації щодо їх виконання; контрольні завдання з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами модулів навчального матеріалу; комплект контрольних тестових завдань або екзаменаційних білетів для семестрового контролю з дисципліни та критерії оцінки знань студентів.

Робоча програма дисципліни складається на основі навчальної програми дисципліни та навчального плану і є нормативним документом ВНЗ. Робочі програми дисциплін повинні щорічно розглядатися на кафедрі щодо відповідності до останніх досягнень науки і техніки у галузі знань та до навчального плану.

У робочій програмі викладено конкретний зміст навчальної дисципліни організаційні форми її вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять форми і засоби поточного та підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення дисципліни.

Структурними складовими робочої програми є такі розділи:

1. Розподіл загальних навчальних годин на дисципліну за семестрами і видами навчальних занять (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття індивідуальна робота, самостійна робота студентів) відповідно до навчальних планів.

2. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі. Мета вивчення дисципліни має бути настільки конкретною, щоб можна було визначити необхідний рівень оволодіння навчальним матеріалом. Завдання вивчення дисципліни повинно чітко визначати, що необхідно знати та вміти, про що повинні мати уявлення студенти, щоб була забезпечена можливість розробки засобів поточного й підсумкового контролю у вигляді контрольних завдань, тестів тощо.

3. Зміст навчального матеріалу. В основній частині робочої програм: викладається зміст курсу з розподілом за видами занять. Лекційна частина матеріалу розбивається на розділи, теми та лекційні заняття. Після кожного розділу наводиться перелік навчальних і наочних посібників та рекомендованої літератур із зазначенням розділів і сторінок.

Аналогічно має відбуватися розбивка матеріалу, який вивчається на практичних заняттях, із зазначенням стислого змісту кожного заняття, методичного матеріалу, навчальних, наочних та інших посібників, рекомендованої літератури.

4. Навчально-методичні матеріали з дисципліни. Список літератури складається з двох частин – основної та додаткової. До списку основної літератури входять підручники, навчальні посібники, тексти лекцій і конспекти, методичні вказівки до лабораторних та ігрових занять, плани семінарських занять тощо. Список додаткової літератури призначений для більш поглибленого вивчення окремих розділів або курсу в цілому. В окремій частині цього розділу вміщується перелік технічних засобів навчання до різних видів занять: інформаційні засоби, наочні посібники, автоматизовані навчальні курси та навчальні системи тощо.