Становлення змісту поняття “культура”:

Античність

Лат. дієслово сolere – обробляти (землю) > cultus agri (землеробство), culture – турбота, спрямована на обробіток, перетворення (преобразование), покращення, вдосконалення чогось (землі, рослин тощо). До кінця 18 ст. в європейських мовах вживається тільки з додатками чи залежними словами.

Новий час

Ж.-Ж.Руссо

Й.Г.Гердер

(1744-1803)

В.фон Гумбольт

(1769-1859)

І.Кант

І.Г.Фіхте

К.Маркс

(1818-1883)

Е.Б.Тайлор

(1832-1917)

Г.Спенсер

(1820-1903)

О.Шпенглер (1880-1936)

В.Ф.Освальд

(1853-1932)

Броніслав Маліновський

М.Херсковіц

(50-ті рр. 20 ст.)

З.Фрейд

(1856-1936)

Леслі Уайт

(1900-1975)

Х.Ортега-і-Гассет

(1883-1955)

Е.Кассірер

(1874-1945)

К.Леві-Строс

О.О.Блок

Г.Шпет

П.Флоренський

В.П.Зінченко

Т.Парсонс

(1902-1979)

П.Сорокін

(1889-1968)

Філософський енциклопедичний словник

М.Мамардашвілі

Б.Парахонський

М.Бахтін

Енциклопедія українознавства (Загальна частина. Т.2. – С.694)

Друга половина 17 ст.: вперше розглядається феномен культури як самостійного явища суспільного життя; починає вживатись без залежних слів(cultus agri (землеробство), культура поведінки, культура мови).

Друга половина 18 ст.:

Усвідомлює протилежність “культура – природа”: культура віддаляє людину від природи, знищує природні людські зв’язки і якості; культурні народи сприймаються ним як “зіпсовані”, “морально розбещені” і протиставляються “чистоті і простоті” звичаїв “варварських” первісних народів.

Культура – історичний щабель вдосконалення людства, що пов’язаний з рівнем розвитку наук і освіти (просвіти).

Культура – панування людини над природою, на яке вона спроможна завдяки науці і ремеслам.

Культура – вдосконалення розуму; прогрес – розвиток культури.

Культура – незалежність і свобода духу.

Результатом матеріального виробництва є матеріальна культура, яка є первинною, базисною щодо духовної культури бо забезпечує вироблення, накопичення і трансляцію (передачу) прогресивних цінностей і традицій (головна проблема – співвідношення класового і універсального в культурі).

20-те ст.:

Вперше подає наукову дефініцію: “Культура або цивілізація складається у своїй цілісності із знання, вірування, мистецтва, моралі, законів, звичаїв і деяких інших речей, засвоєних людиною як членом суспільства”.

Культура – організм, в якому наявні три системи: харчування, розподільна, регулятивна (виробництво – торгівля – державне управління).

Культура – організм, який проходить стадії від народження до смерті.

Культура – механізм переробки природної “сирої” енергії в енергію, що може вживатись людиною. Вільна енергія, наявна у природі, перетворюється в енергетичні форми життя і культури; рівень розвитку культури залежить від кількості енергії, якою вона володіє.

Культура – цілісна гармонійно функціонуюча система, в якій кожен елемент виконує життєво важливу для всієї системи функцію. Функція – задоволення потреб діяльності; відмінності між культурами – це відмінності різних способів задоволення людських потреб.

Засновник школи культурного релятивізму: кожний народ творить свою культуру, що забезпечує цілісність і життєздатність суспільства; немає культур кращих і гірших, високо і низько розвинених і т.п.; культура – це суб’єктивне і відносне – кожний народ має свою специфіку і уявлення про правильне і гарне; культура – адекватний реальності спосіб життєдіяльності народів і людей.

Культура – побудована на примусі та забороні підсвідомих потягів (Лібідо, Танатос), сума досягнень і установ, що відрізняють наше життя від тваринного, і слугують а)захисту людини від природи, б)врегулювання стосунків між людьми.

Культура – спосіб оволодіння світом, перетворення і регулювання природних процесів за допомогою символів.

Культура – напрям, у якому людина розвиває свої життєві задатки; життєва активність, підпорядкована 1)потребі жити, 2)бути моральним; життя має бути культурним, а культура – життєвою.

Культура – символічний всесвіт людської життєдіяльності; процес самозвільнення людини, в якому вона доводить свою здатність створювати свій власний ідеальний світ; мова – релігія – наука – мистецтво – це і є фази процесу самозвільнення людини.

Культура протиставляється природі. Культура як результат прагнення людини особливим чином позначити сферу свого побутування.

Культура – наявність психічних універсалій, які забезпечують рівність логічного потенціалу мислення “культурних” і “диких” народів.

Культура – ріст світу.

Культура це – культ розуміння.

Культура – мова, що об’єднує людство, це середовище, що вирощує і характеризує особистість.

Культуру доцільніше визначити не за дефініціями, а шляхом наведення прикладів і метафор, які часто виявляються яснішими і компактнішими.

Людина має триєдину природу: вона істота біологічна, соціальна і культурна і саме культурна компонента робить людину людиною, …виокремлює з природи і закріплює це виокремлення в культурних нормах і цінностях.

Культура – відкрита категорія…як опозиція природі; культура і природа як штучне і природне; культура – надприродне явище.

Культура – специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, представлений в продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм і закладів, в духовних цінностях, в сукупності відношень людей до природи, між собою і до самих себе.

Культура – певний єдиний зріз, що проходить через усі сфери людської діяльності… і формально, типологічно їм спільний у сенсі певного предметно-знакового механізму, а не змісту.

Культура – механізми організації і орієнтації діяльності на основі накопиченого людиною досвіду освоєння світу…Сама ж діяльність і життя людини можуть детермінуватись іншими структурами – соціально-економічними, політичними, ідеологічними, побутовими.

Культура розміщується на межі духовного і матеріального. Пограничність є внутрішнім визначенням культури, яка не має ніякої замкненої території. Вона вся розміщена на границях (межах) ; межі проходять всюди, через кожен момент її. Систематична єдність її відходить в атоми культурного життя, як сонце відображається в кожній краплині води.

Культура – вдосконалення світу навколо нас і світу в нас самих, творення й плекання цінностей духовного і матеріального характеру людськими спільнотами, - у протиставленні до “природи”, т.т. тих первісних чинників, що виростають без втручання людини.

Культура

лат. сolere – обробляти, поліпшувати

Цивілізація

лат. сivis – місто, міський

• Народилась із культу, джерела її сакральні.

• Походження світського: народилась в боротьбі людини з природою поза культом.

• Шляхетного походження.

• Не має шляхетності; “вискочка”.

• Містить в собі ієрархічний характер культу, має релігійні основи.

• Не пов’язана з високим, екзистенційним

• Символічна за своєю природою.

• Матеріальна – технічний розвиток людства, задоволення її матеріальних потреб.

• Йде зверху вниз (аристократичний шлях).

• Йде знизу вгору (буржуазно-демократичний шлях).

• Глибоко індивідуальна і неповторна.

• Уніфікована, глобалізована, стандартизована, усереднена, масовидна.

• Має душу, пошановує минуле, традицію. На ній символ святості, благодаті.

• Не має душі, а лиш методи і знаряддя.

• Не має харизми, традиції.

• Зміна цивілізацій має в основі матеріальні фактори (Fe і перехід від варварства до цивілізації)

• В ній боротьба вічності з часом, спротив владі часу.

• Пишається теперішнім часом, прагне розвитку, “заперечення” теперішньго.

• Прагне до воскресіння, відродження.

• Стверджується матеріально в просторі і часі.

культура

Спеціалізований рівень

Повсякденний рівень

(буденна культура)

Кумулятивний рівень

(спеціальний, елітарний)

Трансляційний рівень

(канали зв’язку)

Економічна культура













Домашнє господарство

Політико-правова

Звичаї, мораль

Філософська

Буденний світогляд

Наукова

Технологічна

Практична технологія

Релігійна

Народні вірування

Художня

Буденна естетика (нар. архітектура...)

Сфера освіти;

ЗМІ

(телебачення, радіо, преса);

заклади культури (бібліотеки, музеї, театри)

Форми культури

Форми життя

Форми

Рівні

• Загальнолюдська

• Суперкультури

• Субкультури (“культури в культурі”, культури певних суспільних спільнот)

• Вікові (молодіжна і т.п.)

• Етно-національні

• Регіональні

• Професійні

• тощо

ВИСОКА

(елітарна, професійна, спеціалізована)

НАРОДНА (фольклорна)

МАСОВА

(буденна, деперсоніфікована, стандартизована, глобалізована)

Назва

Сфера дії

Зміст

1. Пізнавальна:

2. Регулятивна

3. Соціальної пам’яті

4. Комунікативна

5. Освітньо-виховна

6. Інтегративна

• Спосіб життя

• Соціалізація

• Світогляд

• Самореалізація

• Ідентифікація