Тема 4. Судження.

Специфіка судження як форми логічного (абстрактного) мислення. Істинне і хибне судження. Структура судження. Прості і складні судження. Атрибутивне судження. Судження з відношенням. Судження існування. Категоричні судження. Логічна модальність. Аналіз суджень за логічною модальністю. Проблематичні (ймовірні) та достовірні судження. Класифікація суджень. Види суджень за кількісною та якісною характеристикою та їх відношення. Складні судження. Умовні (імплікативні), єднальні (кон’юктивні), розподільні (диз’юнктивні).

Тема 5. Умовивід.

Умовивід як форма логічного мислення. Дедуктивний умовивід. Категоричний силогізм і його структура. Загальні правила категоричного силогізму. Фігури силогізму їх правила і модуси. Складні судження. Суто умовний, умовно-категоричний силогізм. Розподільно категоричний силогізм і його модуси. Умовно-розподільний силогізм. Конструктивна і деструктивна дилеми. Логічні помилки, які трапляються у категоричних силогізмах. Індуктивні міркування. Поняття про індуктивне міркування. Міркування за схемою «повна індукція». Міркування за схемою «неповна індукція». Методи встановлення причинних зв’язків. Логічні помилки в індуктивних умовиводах. Індуктивні міркування в правовій діяльності. Міркування за аналогією. Єдність дедукції та індукції в правильному мисленні.

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації.

Поняття доведення (доказу) в логіці і праві. Структура доказу. Роль аргументації в процесі доказу. Аксіоми. Демонстрація. Способи доказу. Прямий і опосередкований докази. Спростування. Способи спростування. Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації. Спростування і його роль в юридично-правовій діяльності. Гіпотеза і версія. Логічні правила і помилки у доведенні і спростуванні. Логічний аналіз аргументації /критики в правових текстах. Проблемні ситуації у правовій діяльності та логіка їх вирішення. Ситуація пошуку, допиту, суперечки. Ситуація побудови версій. Ситуація відбору і прийняття рішень, парадоксальна ситуація. Паралогізми, софізми та логічні парадокси і їх роль в теорії аргументації.

2. Методичні поради до вивчення тем дисципліни та питання для самостійного вивчення

Тема 1. Предмет логіки та її значення

1. Походження терміну “логіка”. Різновиди сучасної логіки.

2. Основні характеристики логічного мислення.

3. Значення логіки в сучасних умовах.

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, слід спочатку визначити предмет вивчення логіки, його специфіку, дати філософське визначення абстрак­тного мислення. Потрібно визначити такі риси мислення, як цілеспрямованість, абстрактність, узагальненість, опосередкованість. Логіка розглядає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми і закони мислення, з допомогою яких людина пізнає природу, суспільство, людину та її мислення. Слід дати визначення логіки як філософської дисципліни, розповісти про походження слова "логіка", про її засновника.

Розглядаючи друге питання, слід мати на увазі, що основними формами абстрактного мислення є поняття, судження та умовиводи. Кожна з цих форм буде розглянута детально на наступних заняттях. Для того щоб краще з'ясувати, що таке форма мислення", потрібно взяти декілька простих суджень (простих речень, в яких є підмет і присудок) із різних сфер дійсності. Наприклад, "Усі столиці - міста"; "Деякі злочини не розкриваються"; "Усі метали - електропровідні". Показати, що за змістом вони зовсім різні, а за формою однакові, бо кожному з даних суджень притаманна одна й та ж форма, спосіб зв'язку елементів думки; в кожному судженні є предмет думки, в логіці його називають суб'єктом ("столиці", "злочини", "метали"), і поняття, які ро­зкривають деякі риси суб'єкта ("міста", "електропровідні", "розкри­ваються"), їх називають предикатом. Усім трьом судженням притаманна одна й та ж форма: Б - Р (суб'єкт є предикат). Потім слід дати чітке ви­значення таких понять, як форма мислення, поняття, судження, умови­від, навести приклади (бажано зі сфери наук, які вивчались або вивча­ються у вузі). Деякі студенти завчасно не готують приклади понять, про які йде мова, і коли дається пропозиція навести приклади, то вони інколи апелюють до таких понять, як "стіл", "вікно", "дерево", визна­чення яких не дають.

Слід торкнутися питання про відмінність логічних форм від форм чуттєвого відображення - відчуття, сприйняття, уявлення, показати, що мислення відволікає увагу від одиничного, неістотного, а виділяє в предметах загальне, те, що повторюється, істотне.

Для з'ясування того, що таке закон мислення, необхідно визначи­ти такі поняття, як істинність думки, правильність мислення.

При вивченні третього питання слід звернути увагу на основні етапи розвитку логіки. Її історія бере свій початок ще в Стародавній Греції, У-ІУ ст. до н.е. Потрібно показати, які логічні проблеми вирі­шували попередники логіки Аристотеля. Слід зазначити, що логіка Аристотеля була популярною в епоху Середньовіччя, але вона зазнала певної модифікації відповідно до основ­них настанов схоластичної догматики. Потрібно сказати, що проблеми логіки розглядалися такими найвідомішими представниками Серед­ньовіччя, як французький філософ І. Росцелін, англійський філософ У. Оккам, шотландський філософ Д. Скотт, англійський філософ Ан- сельм Кентерберійський та ін. Деякі з них захищали позицію реалізму, а деякі - номіналізму.

Засновником алгебри логіки є англійський філософ і логік Дж. Міль. Він систематизував дослідження Ф. Бекона в галузі індуктивних методів причинних зв'язків явищ. Теорія логічного обґрунтування математики була викладена англійськими логіками Б. Расселом і А. Уайтхедом. Розробка металогіки і логічної семантики була здійснена представни­ками Львівсько-Варшавської школи і знайшла відображення у працях Р. Карнапа, А. Тарського, Я. Лукасєвича, К. Льюїса та ін.

При вивченні даного питання потрібно обов'язково торкнутися питання про історію логіки в Україні. Потрібно відмітити, що логіка античних мислителів стала відомою в Київській Русі вже в ХІ ст. Обов'язковою дисципліною вивчення логіка стала в Києво-Могилянсь- кій академії. Відомо, що логіку високо оцінювали професори академії С. Яворський, І. Гізель, Ф. Прокопович. У курсі логіки, який читав про - фесор Прокопович, розглядалися такі питання, як універсалії, визначен­ня і характеристика найрізноманітніших відношень, питання істинності та хибності суджень, проблеми знання й віри, визначення ролі та місця логіки в системі наук.

Слід обов'язково згадати видатного українського філософа Г. Ско - вороду, якого засновник Харківського університету В. Каразін називав своїм Піфагором, Орігеном і Лейбніцом.

Наприкінці ХУІІІ - початку ХІХ ст. логікою займався професор Львівського університету П.Д. Лодій. Він написав такі праці: "Логи­ческие наставления, руководствующие к познанию и различению ис­тинного от ложного", "Наставления логики", "Теория общих правил", в яких значну увагу приділяв правилам аргументації і доведення.

При підготовці даного питання слід прокоментувати той факт, що є люди, які не вивчали логіки і мають високу культуру мислення, а є люди, які вивчали логіку і мають низький рівень культури мислення. Розкрити практичне і теоретичне значення логіки допоможе знайомство з такими її функціями, як світоглядна, методологічна, гносеологічна, евристична та ін.

Контрольні питання до теми заняття.

1. Основні визначення поняття "логіка".

2. Логіка і філософія.

3. Поняття "культура мислення".

4. Пізнання і мислення.

5. Характеристика визначень: "мислення", "свідомість", "абстрактне мислення".

6. Поняття про форму мислення.

7. Форми мисленого і чуттєвого пізнання.

8. Характерні риси абстрактного мислення.

9. Визначення предмета логіки як науки.

10. Поняття про форму мислення.

11. Характеристика основних формально-логічних законів.

12. Істинність і формальна правильність міркування.

13. Попередники логіки Аристотеля у Стародавній Греції.

14. Логічне вчення Аристотеля.

15. Співвідношення традиційної та сучасної логіки.

16. Співвідношення понять "традиційна логіка", "сучасна логіка", "сим­волічна логіка", "математична логіка".

17. Вивчення логіки в Києво-Могилянській академії.

18. Одеська і Львівсько-Варшавська школи логіки.

19. Сучасний період у розвитку логіки в Україні.