41.Визначте поняття «повна індукція»:

1. це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.

2. це індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

3. це вид традуктивного умовиводу, у якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їхню подібність в інших ознаках.

4. це вид дедуктивного умовиводу, в якому з двох категоричних суджень, зв’язаних середнім терміном (М), при додержанні правил обов’язково випливає висновок.

42.Визначте поняття «неповна індукція»:

1. це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.

2. це індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

3. це вид традуктивного умовиводу, у якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їхню подібність в інших ознаках.

4. це вид дедуктивного умовиводу, в якому з двох категоричних суджень, зв’язаних середнім терміном (М), при додержанні правил обов’язково випливає висновок.

43.Визначте поняття «аналогія»:

1. це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.

2. це індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

3. це традуктивний умовивід, у якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їхню подібність в інших ознаках.

4. це вид дедуктивного умовиводу, в якому з двох категоричних суджень, зв’язаних середнім терміном (М), при додержанні правил обов’язково випливає висновок.

44.Визначте поняття «доведення»:

1. це сукупність логічних засобів обґрунтування істинності будь-якого судження за допомогою інших істинних і пов’язаних з ним суджень.

2. це судження, істинність якого треба довести.

3. це ті істинні судження, якими користуються при доведенні тези.

4. це логічна операція, спрямована на зруйнування доведення шляхом встановлення хибності або необгрунтованості висунутої тези.

45.Визначте поняття «демонстрація»:

1. це судження, істинність якого треба довести.

2. це ті істинні судження, якими користуються при доведенні тези.

3. це логічна операція, спрямована на зруйнування доведення шляхом встановлення хибності або необгрунтованості висунутої тези.

4. Це спосіб логічного зв’язку між тезою та аргументом, який веде до встановлення бажаної істини.

46.Визначте поняття «аргументи»:

1. це логічна операція, спрямована на зруйнування доведення шляхом встановлення хибності або необгрунтованості висунутої тези.

2. це спосіб логічного зв’язку між тезою та аргументом, який веде до встановлення бажаної істини.

3. це ті істинні судження, якими користуються при доведенні тези.

4. це судження, істинність якого треба довести.

47.Яка структура доведення?

1. теза, аргументи, демонстрація 2.теза, спростування, висновок 3.аргументи, висновок 4.теза, аргументи, висновок

48.Визначте поняття «спростування»:

1. це сукупність логічних засобів обґрунтування істинності будь-якого судження за допомогою інших істинних і пов’язаних з ним суджень.

2. це судження, істинність якого треба довести.

3. це ті істинні судження, якими користуються при доведенні тези.

4. це логічна операція, спрямована на зруйнування доведення шляхом встановлення хибності або необгрунтованості висунутої тези.

49.Які існують спрособи спростування:

1. спростування тези, критика аргументів та спростування фактами

2. спростування тези, доведення антитези та звернення до опонента

3. спростування тези, критика аргументів та виявлення неспроможності демонстрації

4. спростування фактами, спростування аргументів та виявлення неспроможності демонстрації

50.Визначте поняття «паралогізм»:

1. навмисно хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного.

2. підміна реальних відношень (висловлювання «після того» не означає, що це здійснюється «з причини того»).

3. це міркування, у якому доводиться як істинність, так і хибність певного судження.

4. це ненавмисна логічна помилка в міркуванні, яка виникає внаслідок порушення законів і правил логіки й звичайно приводить до хибних висновків.