15.Поняття, що перебувають у відношенні підпорядкування це :

1. поняття, які повністю збігаються за обсягом.

2. поняття, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів.

3. порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються

4. такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого

16.Протилежні поняття це:

1. порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються.

2. порівняльні несумісні поняття, в одному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в другому — ті предмети відповідної предметної сфери, в яких ці ознаки відсутні, а наявність інших ознаку них не мислиться.

3. такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого.

4. такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого.

17.Традиційно розрізняють два види поділу понять:

1. поділ на сумісні і протилежні 2.поділ на перехресні та тотожні 3.поділ на сумісні і несумісні

4.поділ за видотвірною ознакою і дихотомію

18.Складний, багатоступінчастий поділ, який проводиться з метою одержання нових знань стосовно членів поділу і систематизації цих знань називається:

1. систематизація 2. термінологізація 3.класифікація 4. дихотомізація

19.Яке з визначень судження є правильним:

1. це форма мислення, у якій щось стверджується чи заперечується в існуванні предметів або виражається зв’язок між предметом та його властивостями чи відношення між предметами.

2. форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках.

3. це образи речей, які використовуються насамперед для мислення.

4. слово чи група слів, які позначають один предмет (чи певну групу предметів) і вживаються в даній науці з одним чітко визначеним значенням і відповідним змістом.

20. Судження поділяють на:

1. суб’єктивні та предикативні 2.прості та складні 3.екзистенціальні та часткові 4.субконтрарні та суперечні

21.Прості судження поділяються на:

1. прості та складні 2.розподілені та нерозподілені 3.судження відносношення та атрибутивні

4.алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні

22.Згідно класифікації за кількістю і якістю судження поділяються на:

1. загальні, часкові та одиничні 2.загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні

3.підпорядковані, контрадикторні та розподілені 4. розподілені та нерозподілені

23.Згідно класифікації за кількістю, судження поділяються на:

1. загальні, часкові та одиничні 2. алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні 3.прості та складні

4. протилежні та суперечні

24.Існують такі види модальних логік і модальних висловлювань:

1. загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні

2. підпорядковані, контрадикторні та розподілені

3. алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні

4. кон’юнктивні, диз’юнктивні, імплікативні та еквівалентні

25.Складні судження це:

1. судження утворені шляхом поєднання між собою простих суджень за допомогою логічних сполучників.

2. це такі судження, які утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»).

3. це такі судження, які утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».

4. судження утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «якщо..., то...»

26.Єднальні (кон’юнктивні) судження – це такі судження, які:

1. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».

2. утворюються з будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає сумісність суджень.

3. утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»)

4. утворюється з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «тоді і тільки тоді, коли ...»

27.Імплікативні судження – це такі судження, які:

1. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».

2. утворюються з будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає сумісність суджень.

3. утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»)

4. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «якщо..., то...»

28.Судження еквівалентності – це такі судження, які:

1. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».

2. утворюються з будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає сумісність суджень.

3. утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»)

4. утворюється з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «тоді і тільки тоді, коли ...»

29.Розділові (диз’юнктивні) судження бувають двох видів:

1. розділово-кон’юнктивні та розділово-еквівалентні 2.виключаючо-розділові та невиключаючо-розділові

3. умовно-розділові та категорично-розділові 4.єднально-розділові та модально-розділові

30.Розподіленим називається таке поняття (термін), яке в даному судженні:

1. взято в його повному обсязі. 2. взяте частково, не в його повному обсязі. 3.взято у відношенні підпорядкування

4. взято у відношенні модальності

31.У формі «логічного квадрата» можна подати:

1. логічні відношення між поняттями 2. логічні відношення між судженнями. 3.логічні відношення між умовиводами

4. логічні відношення між науковими термінами

32.Які ви знаєте основні закони логіки?

1. Контрарності, подвійного заперечення, ідемпотентості та комутативності

2. Тотожності, несуперечності,третього виключеного та достатньої підстави

3. Дистрибутивності, асоціативності, простої контрапозиції та комутативності

4. подвійного заперечення, несуперечності, асоціативності та тотожності

33.У чому полягає закон несуперечності:

1. обсяг і зміст понять (суджень) повинні бути строго визначеними і лишатися незмінними у процесі логічних міркувань

2. з двох суперечних суджень одне повинно бути істинним, друге – хибним, третього бути не може

3. у процесі міркування про який-небудь предмет не можна одночасно стверджувати і заперечувати що-небудь в одному і тому самому відношенні

4. всяка істинна думка повинна бути достатньо обґрунтованою (за допомогою вихідних положень, припущень, відомих законів і правил, практичного досвіду тощо).