
- •«Фізіологія скелетних і гладких м’язів опорно-рухового апарата».
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •1) Фізіологія м’язів, будова м’язового волокна. Типи м`язових волокон. Механізми скорочення та розслаблення скелетних м’язів. Функції й властивості скелетних м’язів.
- •Посмуговані м'язи
- •Будова м'язового волокна та типи м`язових волокон.
- •Миофибрилли с саркоплазматичним ретикулумом
- •Саркоплазматичний матрикс
- •Будова м`язового волокна (I) і міофибрилли (II):
- •Агранулярна ендоплазматична сітка або саркоплазматичний ретикулум)
- •2)Будова та функції нервово-м’язового синапсу. Механізм поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.
- •Будова нервово – м`язового синапса.
- •Селективний фільтр,
- •Хеморецептор,
- •Ворота.
- •Механізм передачі збудження через синапс
- •Будова нервово-м`язового синапса.
- •Основні причини втоми синапса:
- •Спокій Збудження
- •Синаптичні процеси у незбудженому і збудженому синапсах (по л. Щельцину, 1980):
- •Механізм скорочення і розслаблення м'язів
- •3) Типи скорочення м’язів залежно від зміни їхньої довжини та напруження: ізометричні, ізотонічні. Типи м'язових скорочень.
- •Поодиноке скорочення.
- •Тетанічне скорочення.
- •Крім того, скорочення м`яза поділяються на:
- •4) Властивості м’язів в організмі. Рухові одиниці. Сила й робота м’язів.
- •Будова рухової одиниці
- •5. Енергетика м’язового скорочення, фази теплоутворення. Теплопродукція м'яза.
- •Більш детально про ці 2-і фази
- •Передача на рабочий механизм м`язого волокна енергії, яка звільняється при окисних процесах. Робота і стомлення м'язів
- •Сила м'яза.
- •Стомлення м'яза.
- •6) Фізіологія та властивості гладких м’язів. Автоматія. Будова гладкого м`яза.
- •Пейсмекери.
- •Автоматія гладеньких м'язів
- •Мають пейсмекери, тому здатні до автоматії.
- •Щілинні контакти мають низький опір і забезпечують електротонічне передавання деполяризації від збуджених клітин до сусідніх незбуджених.
- •Величина потенціалу спокою цих м'язів коливається від -50 до -60 мВ. Особливості скорочення непосмугованих м'язів
- •Реакція непосмугованих м'язів на розтягування.
- •Особливості нервово-м'язової передачі у непосмугованих м'язах
- •Іннервація і регуляція тонусу гладких м'язів.
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •2) Методи фізіологічних досліджень
- •3) Рівні будови організму людини.
- •5). Історія розвитку фізіології.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VI. Зміст теми лекції в структурно – логічних схемах.
1) Фізіологія м’язів, будова м’язового волокна. Типи м`язових волокон. Механізми скорочення та розслаблення скелетних м’язів. Функції й властивості скелетних м’язів.
М'язи людини поділяються на три групи:
посмуговані скелетні,
посмуговані серця і
непосмуговані ( гладенькі).
Для всіх м'язів характерні:
збудливість (здатність відтворювати ПД),
провідність (здатність до проведення збудження уздовж м'язового волокна) і
скоротливість (здатність змінювати свою довжину й напругу).
Посмуговані м'язи
мають поперечну смугастість, яка зумовлена чергуванням ділянок з різним заломленням світла, що помітно під світловим мікроскопом.
Посмуговані м'язи складаються з волокон (симпластів) двох типів- червоних і білих.
Червоні м'язи мають тонкі волокна, багаті на саркоплазму (цитоплазму м`хзових волокон), де міститься значна кількість ядер і мало м'язових міофібрил, до того ж розміщених групами по 3-10. У саркоплазмі цих м'язів міститься пігмент міоглобін, який, подібно до гемоглобіну крові, здатний зв'язувати й віддавати кисень.
Білі – це м'язи, що містять товсті волокна і значно більше міофібрил, рівномірно розподілених у саркоплазмі, мають світліший колір.
Ті м'язи, які щодня і майже безперервно працюють, забезпечуючи певну позу людини, називають статичними, або тонічними, м'язами. Вони мають будову, властиву червоним м'язам.
Червоні волокна беруть участь у рухах, де потрібна витривалість і ритмічність: ходіння, біг, плавання, підтримання вертикального положення тіла
М'язи, які здійснюють швидкі й сильні скорочення, є білими, їх ще називають фазними, або тетанічними, м'язами. Білі волокна забезпечують здійснення важкої але нетривалої роботи.
У людини співвідношення червони і білих м'язових волокон різне в різни м'язах. Це залежить від функції, яку виконує м'яз.
У дітей спочатку взагалі немає розподілу на білі й червоні м'язи, їхні м'язові волокна однорідні і за своїми властивостями ближчі до червоних. Ось чому діти можуть гратися годинами, не стомлюючись.
Проте у підлітків 10-13 років відбувається певний спад м'язової активності Це пов'язано з ростом тіла: верхні й нижні кінцівки подовжуються, кровоносні судини також видовжуються, але аорта залишається поки що вузькою, і серце відстає порівняно з ростом тіла. При цьому м'язи зазнають справжнього кисневого голодування і швидко стомлюються. Через кілька років серце й аорта досягають нормальних розмірів і все набуває відповідності. Саме тоді завершується поділ м'язів на білі та червоні, яких у дорослої людини приблизно порівну, хоча у кожної це співвідношення залежить від спадковості, тренованості, способу життя тощо.
Криві поодинокого скорочення змішаного м`яза (А), м`яз з білих волокон (Б), м`яз з червоних волокон (В)
I — скорочення, // — ток дії
Будова м'язового волокна та типи м`язових волокон.
Структурно-функціональною одиницею м'яза є м'язове волокно.