Визначення густини випробуваного зразка дизельного палива.
Порядок виконання роботи.
Щільність дизельного палива визначають так само, як щільність бензину (див. лабораторну роботу № 1):
ρ20 = ρt + γ(t - 20) (2.2)
Дані проведеного випробування занести в таблицю 2.2:
Таблиця 2.2
Дані проведеного випробування
Показник нафтоденсиметра |
Температура палива 0 С |
Температурна поправка γ, кг/м3 0 С |
Густина палива ρ +200 С, г/см3 |
|
|
|
|
3.4. Визначення цетанового числа.
Цетанове число - показник самозаймистості палива: чисельно воно дорівнює такому вмісту цетана (в об'ємному %) В суміші з альфаметілнафталіном, при якому самозаймистість цієї суміші і порівнюваного з нею випробуваного палива однакова.
Порядок виконання роботи.
Визначають цетанові числа на установках ІТ9-3 і ІТ9-3М. Ступінь стиснення на установках можна міняти від 6,8 до 23,5. Визначається цетанове число шляхом порівняння самозаймистість випробуваного палива з самозаймистістю еталонного палива.
Еталонне паливо складається з суміші двох вуглеводнів нормального цетана і б-метил нафталіну. Цетан вуглеводень парафінового ряду, має гарну займистість, цетанове число його прийнято умовно за 100 од.
В установці нормальний цетан самозаймається при найменшій мірі стиснення 6,8. б-метил нафталін, чистий вуглевод ароматичного ряду не запалюється в установці навіть при найвищій ступені стиснення 23,5.
При змішуванні цетана з б-метил нафталіном в різних пропорціях виходять еталонні суміші з цетановим числом від 0 до 100.
Принцип визначення цетанового числа палива полягає в тому, що на установці при стандартних умовах порівнюють займистість палива з самозаймистістю еталонних сумішей.
Також цетанове число палива наближено може бути підраховано по формулі.
(2.3)
де Н20 - в’язкість палива при 20 0С; С20 - густина палива при 20 0С.
Встановлення марки дизельного палива і вирішення про можливість його застосування занести в таблицю 2.3:
Таблиця 2.3.
Дані проведеного випробування
Показники |
Значення показника, що випробовується |
Значення показників з ДСТУ на дизельне пальне |
Фактичне відхилення показників з ДСТУ |
Цетанове число |
|
|
|
В’язкість, мм2/с |
|
|
|
Густина, г/см2 |
|
|
|
3.5. Визначення температури помутніння і застигання дизельного палива.
Визначення температури помутніння палива полягає в глибокому його охолодженні і візуальному спостереженні за зміною його стану.
Порядок виконання роботи.
Випробовуване паливо ретельно перемішати і налити у внутрішню пробірку (рис. 2.3) до мітки (40 мм від дна нанесена мітка). Пробірку закрити корковою пробкою з встановленим в неї термометром. Термометр встановити так, щоб його ртутна кулька знаходився в пробірці на відстані 15 мм від дна і рівній відстані від стінок.
Налити випробовуване паливо в іншу пробірку, яку використовувати як еталон прозорості. Заповнити посудину приладу охолоджуючої рідиною, рівень якої підтримувати на 30-40 мм вище рівня палива в пробірці. Температура охолоджувальної рідини при випробуванні весь час повинна бути на 15 ± 2 ° С нижче температури помутніння випробуваного палива.
Рис. 2.3. Прилад для визначення температури помутніння і застигання палива:
1 - пробірка зовнішня; 2 - пробірка внутрішня; 3 - пробка; 4 - термометр; 5 – мішалка.
Зміцнити внутрішню пробірку з паливом і термометром у зовнішній пробірці. Щоб уникнути запотівання внутрішніх стінок між пробірками заливають сірчану кислоту в кількості 0,5-1,0 мл.
Помістити зібраний прилад (рис. 2.3) в охолоджуючу рідину. Паливо під час охолодження весь час перемішувати. За 5° С до очікуваної температури помутніння пробірку вийняти з охолоджуючої суміші, швидко витерти ватою, змоченою спиртом, і порівняти з еталоном. Тривалість порівняльного спостереження не більше 12 секунд.
Якщо паливо в порівнянні з прозорим еталоном не змінилося, то пробірку знову опускають в посудину приладу і подальше спостереження проводять через кожен градус, знижуючи температуру палива. Ці порівняльні спостереження із еталоном роблять до тих пір, поки паливо не стане відрізнятися від еталона, тобто коли в ньому з'явиться каламуть. При визначенні температури помутніння невідомого зразка палива спочатку встановлюють значення цих температур приблизно шляхом спостереження за станом палива через кожні 5° С.
4. Зміст звіту.
1. Назва і мета роботи.
2.Методика проведення експерименту.
3. Ескіз і опис експериментального приладу для визначення кінематичної в’язкості, температури помутніння і застигання палива: .
4. Встановлення марки дизельного палива і рішення про можливість його застосування..
5. Аналіз отриманих результатів і виводи по роботі.