
- •Лабораторний практикум з дисципліни експлуатаційні матеріали
- •6.070106 „ Автомобільний транспорт ”
- •Коротка інструкція для студентів з техніки безпеки.
- •Попередження пожеж.
- •3.1. Оцінка бензину за зовнішніми ознаками.
- •3.2. Визначення смолистості і забрудненості бензину по залишку після спалювання.
- •3.3. Визначення вмісту в бензині водорозчинних кислот і лугів (визначення нейтральності бензину).
- •3.4. Визначення наявності ненасичених вуглеводнів.
- •3.5. Визначення густини палива.
- •3.6. Визначення фракційного складу бензину.
- •По його фракційному складу.
- •6. Питання для самоперевірки.
- •3.1. Оцінка дизельних палив за зовнішніми ознаками.
- •Визначення кінематичної в'язкості випробовуваного зразка палива.
- •Визначення густини випробуваного зразка дизельного палива.
- •3.4. Визначення цетанового числа.
- •3.5. Визначення температури помутніння і застигання дизельного палива.
- •5. Питання для самоперевірки.
- •Оцінка оливи за зовнішніми ознаками.
- •3.2. Визначення температури спалаху оливи.
- •Визначення в’язкістно температурних характеристик моторних олив.
- •5. Питання для самоперевірки.
- •3.1. Оцінка основних особливостей по зовнішніх ознаках мастильних матеріалів.
- •3.2. Визначення температури краплепадіння мастил.
- •3.3. Визначення числа пенетрацї.
- •3.4. Визначення границі міцності пластичних (консистентних) мастил
- •Запитання для самоперевірки.
- •3.1. Охолоджуючі рідини.
- •3.2. Оцінка антифризу за зовнішніми ознаками.
- •3.3. Визначення складу і температури замерзання антифризу.
- •3.4. Проведення розрахунку по виправленню якості антифризу.
- •3.1. Оцінка лакофарбових матеріалів за зовнішніми ознаками.
- •3.2. Визначення розчинності лакофарбових матеріалів в бензині і розчиннику № 646.
- •3.3. Визначення покриваності лакофарбових матеріалів.
- •3.4. Визначення в'язкості лакофарбових матеріалів за допомогою віскозиметра вз-4
- •6. Питання для самоперевірки.
- •Додатки
- •"Експлуатаційні матеріали"
3.5. Визначення густини палива.
Облік нафтопродуктів на нафтобазах, складах ГСМ автогосподарств, базах механізації і заправних станціях, а також оптова закупівля і перевезення ГСМ проводиться в масових одиницях, тобто прихід здійснюється у вагових одиницях - кілограмах і тоннах (кг, т), а витрата враховується в об'ємних одиницях - літрах (л).
Отже, система обліку та звітності, а також розрахунки при складанні заявок на постачання повинні передбачати переведення кількості бензину з вагових одиниць в об'ємні і навпаки.
Для перерахунку кількості бензину в об'ємних одиницях у вагові досить помножити об'ємну кількість бензину, заміряну при певній температурі, на густину бензину при тій же температурі:
(1.2)
де
- кількість бензину у вагових одиницях,
кг;
- кількість
бензину в об'ємних одиницях, л;
- густина
бензину при тій же температурі, г/см3.
При зворотному перерахуванні і тих же позначеннях
(1.3)
Згідно стандартної методики густина нафтопродуктів визначається при любій температурі але її обов’язково приводять до стандартної температури 200 С. З її підвищенням густина зменшується, а з пониженням збільшується. Для приведення заміряної густини до густини при стандартній температурі +20 ° С застосовують формулу:
(1.4)
де
-
показник густини нафтопродукту при
температурі 200
С кг/м3;
-
температурна поправка на 10
С;
-
температура палива при відліку густини,
0
С
Густину нафтопродуктів вимірюють за допомогою нефтоденсиметрів – ареометрів рис. 1.3. Нафтоденсиметр – являє собою порожнистий скляний поплавок з баластом внизу 1 і тонкої скляної трубки зверху в якій розміщена шкала густини 2. У вимірювальний комплект входять денсиметри з різними межами шкал густини, що дозволяє практично визначати густину усіх видів палива.
Рис. 1.3. Визначення густини палива:
а –ареометр, 1 - шкала термометра; 2 - шкала густини (р, кг/см3),
б - нафтоденсиметром: 1 - нефтеденсіметр; 2 - паливо; 3 – циліндр
Порядок виконання роботи.
Для визначення густини бензину в чистий скляний циліндр місткістю 250 мл. і діаметром 50 мм по скляній паличці обережно налити в нього паливо, причому температура палива не повинна відхилятися від температури в приміщенні, де проводиться вимірювання більш, ніж на ± 5 0С. Дати паливу відстоятися до виділення бульбашок повітря, щоб воно прийняло температуру навколишнього повітря.
Вибрати нафтоденсиметр з відповідним поділом шкали, кг/м3, і межею вимірювання: для бензину - 690-750; дизельних палив - 820-860.
Далі, чистий і сухий нафтоденсиметр повільно занурюють у паливо до моменту його вільної плавучості. По припиненні коливань нафто денсиметра зробити відлік показань за шкалою густин по верхньому краю меніска (при цьому очі спостерігача повинен бути на рівні меніска рідини);
Зробити відлік температури випробувань t по впаяному в нафтоденсиметру термометру. Відлік за шкалою денсиметра дає густину пального рt при температурі випробувань t. Потім привести заміряну густину до стандартного значенням р20, тобто до густини при температурі +20°С, враховуючи температурну поправку згідно табл. 1.3.
Значення поправок на густину нафтопродуктів наведено в табл. 1.3.
Результати проведеного дослідження таблиця 1.4.
Таблиця 1.3
Температурна поправка до густини нафтопродуктів.
Густина, кг/м3 |
Температурна поправка на 1°С |
Густина, кг/м3 |
Температурна поправка на 1°С |
690,0…699,9 |
0,910 |
850,0…859,9 |
0,699 |
700,0…709,9 |
0,897 |
860,0…869,9 |
0,686 |
710,0…719,9 |
0,884 |
870,0…879,9 |
0,673 |
720,0…729,9 |
0,870 |
880,0…889,9 |
0,660 |
730,0…739,9 |
0,857 |
890,0…899,9 |
0,647 |
740,0…749,9 |
0,844 |
900,0…909,9 |
0,633 |
750,0…759,9 |
0,831 |
910,0…919,9 |
0,620 |
760,0…769,9 |
0,818 |
920,0…929,9 |
0,607 |
770,0…779,9 |
0,805 |
930,0…939,9 |
0,594 |
780,0…789,9 |
0,792 |
940,0…949,9 |
0,581 |
790,0…799,9 |
0,778 |
950,0…959,9 |
0,567 |
800,0…809,9 |
0,765 |
960,0…969,9 |
0,554 |
810,0…819,9 |
0,752 |
970,0…979,9 |
0,541 |
820,0…829,9 |
0,738 |
980,0…989,9 |
0,528 |
830,0…839,9 |
0,725 |
990,0…999,9 |
0,51 |
840,0…849,9 |
0,712 |
|
|
Таблиця 1.4
Результати проведеного дослідження таблиця
Показник нафтоденсиметра |
Температура палива 0С |
Температурна поправка г/см3 |
Густина палива при +200С г/см3 |
|
|
|
|