3.3. Визначення вмісту в бензині водорозчинних кислот і лугів (визначення нейтральності бензину).
Корозійний знос двигуна багато в чому залежить від присутності в паливі сильнодіючих водорозчинних кислот і лугів. Через порушення технології очищення бензину в ньому можуть бути присутніми водорозчинні кислоти і луги. Так, наприклад, після очищення бензину при неповній нейтралізації сірчаної кислоти лугом не виключена наявність залишків як самої кислоти, так і її похідних - сульфокислот і кислих ефірів.
Внаслідок виключно сильної дії водорозчинних кислот і лугів на корозію металів норми ДСТУ передбачають їх повне відсутність як в бензин і дизельне паливо, так і в моторних оливах. Бензини, що містять водорозчинні кислоти і луги беззастережно бракуються і до застосування не допускаються.
Порядок виконання роботи.
Визначення наявності водорозчинних кислот і лугів проводиться якісної пробою. У чисту суху ділильну лійку 3 (рис. 1.3) об’ємом 250-300мл наливають 25мл бензину і додають таку ж кількість дистильованої води.
Воронку ділильної лійку закривають пробкою, знімають зі штатива і ретельно збовтуванням перемішують паливо і воду протягом 30-40 с.
Після цього лійку закріплюють на штативі, дають суміші відстоятися, потім водну витяжку 1, що знаходиться внизу ділильної воронки, зливають за допомогою крана 4 в дві пробірки 6.
В одну з пробірок 6 додають одну-дві краплі 0,02%-ний водний розчин метилоранжа, в іншу - одну-дві краплі 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну.
Рис. 1.3. Прилад для визначення вмісту в бензині водорозчинних кислот і лугів:
1 - водна витяжка; 2 - бензин; 3 - ділильна лійка; 4 - кран;
5 - піпетки; 6 – пробірки.
При наявності в бензині лугів водна витяжка забарвиться в малиновий колір, а при їх відсутності - залишиться безбарвною або злегка побіліє.
Співставивши одержані кольори індикаторів з даними таблиці 1.2, роблять висновок про наявність (відсутність) в дослідному зразку водорозчинних кислот або лугів.
Таблиця 1.2
Забарвлення індикаторів в різних середовищах.
Середовище |
Метилоранж |
Фенолфталеїн |
Лужне |
Жовте |
Рожеве або малинове |
Нейтральна |
Помаранчеве |
Без кольору |
Кисле |
Рожеве або червоне |
Без кольору |
3.4. Визначення наявності ненасичених вуглеводнів.
Ненасичені вуглеводні алкени і алкадієни (олефіни і діолефіни), що утворюються в процесі термічної переробки нафти, характеризується наявністю подвійних і потрійних зв’язків між атомами вуглецю. Ці зв’язки сприяють підвищеній хімічній активності вказаних атомів, які легко окислюються та схильні до реакцій приєднання і ущільнення (полімеризація).
Палива, до складу яких входять ненасичені вуглеводні, мають погану стабільністю; при зберіганні в них накопичуються значні кількості смол, органічних кислот за рахунок реакцій окислення, конденсації і полімеризації ненасичених вуглеводнів. Смоли погіршують процес згоряння, збільшують нагароутворення, накопичуючись на деталях паливної системи, а кислоти збільшують корозійний знос деталей.
Порядок виконання роботи.
Наявність
ненасичених вуглеводнів перевіряють
знебарвлюванням окислювачів. У
проградуйована пробірку наливають
невелику кількість (30 - 40 мм) досліджуваного
бензину і додають приблизно така ж
кількість водного розчину марганцевокислого
калію (перманганату калію
).
В результаті реакції:
(1.1)
Пробірку закривають пробкою, інтенсивно струшують суміш протягом 10 - 15 с, а потім дають суміші відстоятися. Якщо після відстоювання рідина в нижній частині пробірки має малиново-фіолетового забарвлення, то це свідчить про відсутність в бензині олефінів.
Якщо в паливі містяться ненасичені вуглеводні, то кисень, що виділяється із марганцевокислого калію, вступає з ними в реакцію і розчин змінює забарвлення.
Знебарвлення водного шару або зміна малиново-фіолетового забарвлення на жовту або коричневу є ознакою наявності олефінів у випробуваному бензині.