3.1. Оцінка бензину за зовнішніми ознаками.

Нормативна документація на якість автомобільного бензину, що діє в Україні, включає такі стандарти: державний стандарт України (ДСТУ 4063–2001), технічні умови України (ТУ У 00149943.501–98 та ТУ У 320.00158764.025–99), стандарт України ДСТУ 320.00140043.015–2000. Слід відзначити, що виробництво та застосування етилованих бензинів регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1999 р., яке повністю забороняє використання бензинів, які містять етилову рідину з 1 січня 2005 року.

Основна частина палив імпортується з Росії, Білорусії і Литви. Російські нафтопереробні заводи випускають автомобільний бензин по ГОСТ Р 51105–97, а також по союзним ТУ і технічним умовам Російської Федерації (ТУ 38. 301–25–41–97, ТУ 38. 401–58–127–95 та ін.)

Неетильовані бензини, як правило, безбарвні. Етиловий бензин спеціально фарбують (в яскраво-жовтий А-80; помаранчево-червоний А-92; А-98 синій колір).

Порядок виконання роботи.

У відповідності з ДСТУ колір зразка палива визначається переглядом в минаючому світлі скляного циліндра. Пробірку поміщають між оком спостерігача і джерелом світла. Колір випробовуваних зразків порівнюють з еталонними зразками. Бензин, налитий в циліндр, повинен бути абсолютно прозорим і не містити зважених і осіли на дно циліндра сторонніх домішок, у тому числі і води.

Наявність води в бензині особливо небезпечно в зимовий час, коли утворюються кристали льоду порушуючи дозування палива і навіть може викликати повне припинення його подачі. Крім того, за наявності води збільшується корозійна дія палива, посилюються процеси окислення.

Механічні домішки можуть потрапляти в паливо при використанні брудної тари та забрудненого заправного устаткування. Застосування палива, що містить механічні домішки, викликає засмічення паливодозуючої системи, знос паливної апаратури, а при попаданні в циліндри двигуна - знос циліндропоршневої групи. У бензинах не допускається присутність навіть найдрібніших механічних домішок.

3.2. Визначення смолистості і забрудненості бензину по залишку після спалювання.

По залишку після спалювання випробуваного палива на сферичному (годинниковому) склі можна судити про смолистість і забруднення його іншими речовинами.

Порядок виконання роботи.

Годинникове скло діаметром 60-70 мм встановити опуклістю вниз на азбестову сітку у витяжній шафі. У центр скла за допомогою скляної трубки або піпетки налити 0,5 або 1,0 мл випробуваного палива і підпалити його. Спостерігаємо результати горіння: бензин запалюється миттєво; гас загоряється після тривалого підпалювання; дизельне паливо від палаючого сірника практично не запалюється. Після закінчення горіння дати склу охолонути і оглянути залишки що залишилися на сферичному склі.

Результати огляду після згоряння палив: безсмолистий або мало смолистий бензин залишить на склі слід у вигляді білуватої плями; смолисті бензин дають концентричне кільце жовтого або коричневого кольору (рис.1.1). Проводимо замір зовнішнього діаметра залишків палива після спалювання на сферично склі.

Рис. 1.1 Зразковий вид залишку палив після спалювання на сферичному склі:

1 - безсмолистий бензин; 2 - смолистий бензин; 3 - бензин, забруднений маслом; 4 – бензино - бензольна суміш; 5 - бензин, забруднений кристалічними домішками; 6 - бензин, забруднений парафіном.

Заміривши зовнішній діаметр найбільшого кільця за допомогою графіка (рис.1.2), складаємо таблицю залежності смол від діаметра смоляної плями на сферичному склі таблиці 1.1).

Діаметр смольного кільця, мм

Рис. 1.2 Залежність розміру мм смолистого кільця від змісту смол в паливі:

1 - для 0,5 мг палива; 2 – для 1мг спалюваного палива.

Таблиця 1.1

Залежність змісту смол від діаметра смоляної плями на склі

Діаметр смолистої плями	6-7	8-9	10-11	11-12	11-13	14-13
Зміст смол мг/100мл	5	10	15	20	25	30

Бензин, забруднений оливою або дизельним паливом, залишить на склі незгорілі краплини, зазвичай розташовуються вони по окружності, ближче до краю скла; бензол і бензольні палива, наприклад авіаційні бензини, навіть безсмолисті, дадуть слід невеликого коричневого кільця з чорним вуглисті залишком в центрі; паливо, в якому містяться тверді кристалічні домішки в розчиненому вигляді, залишать слід на склі у вигляді дрібних точок; етиловий бензин залишать по всьому склу білий наліт окису свинцю.

Забрудненість бензину механічними домішками або водою може викликати засмічення, а в зимовий час і замерзання паливної системи.

Фізична стабільність бензину характеризується кристалізацією висококиплячих вуглеводнів та випаровуванням легких фракцій при високих температурах. В результаті змінюється склад бензину, що ускладнює пуск двигуна.

Хімічна стабільність бензину характеризує його схильність до осмоленню при тривалому зберіганні, а також до утворення смолистих відкладень у впускному тракті двигуна і нагару в камерах згоряння.

Крім того, в бензинах відбуваються процеси окислення, ущільнення, розкладання. Стабільність оцінюється величиною індукційного періоду, тобто часом, протягом якого бензин, що знаходиться в контакті з повітрям, під тиском 0,7 МПа при t = 100°C, практично не окислюється. Чим вище індукційний період бензину, тим вище його хімічна стабільність.