- •Лабораторний практикум з дисципліни експлуатаційні матеріали
- •6.070106 „ Автомобільний транспорт ”
- •Коротка інструкція для студентів з техніки безпеки.
- •Попередження пожеж.
- •3.1. Оцінка бензину за зовнішніми ознаками.
- •3.2. Визначення смолистості і забрудненості бензину по залишку після спалювання.
- •3.3. Визначення вмісту в бензині водорозчинних кислот і лугів (визначення нейтральності бензину).
- •3.4. Визначення наявності ненасичених вуглеводнів.
- •3.5. Визначення густини палива.
- •3.6. Визначення фракційного складу бензину.
- •По його фракційному складу.
- •6. Питання для самоперевірки.
- •3.1. Оцінка дизельних палив за зовнішніми ознаками.
- •Визначення кінематичної в'язкості випробовуваного зразка палива.
- •Визначення густини випробуваного зразка дизельного палива.
- •3.4. Визначення цетанового числа.
- •3.5. Визначення температури помутніння і застигання дизельного палива.
- •5. Питання для самоперевірки.
- •Оцінка оливи за зовнішніми ознаками.
- •3.2. Визначення температури спалаху оливи.
- •Визначення в’язкістно температурних характеристик моторних олив.
- •5. Питання для самоперевірки.
- •3.1. Оцінка основних особливостей по зовнішніх ознаках мастильних матеріалів.
- •3.2. Визначення температури краплепадіння мастил.
- •3.3. Визначення числа пенетрацї.
- •3.4. Визначення границі міцності пластичних (консистентних) мастил
- •Запитання для самоперевірки.
- •3.1. Охолоджуючі рідини.
- •3.2. Оцінка антифризу за зовнішніми ознаками.
- •3.3. Визначення складу і температури замерзання антифризу.
- •3.4. Проведення розрахунку по виправленню якості антифризу.
- •3.1. Оцінка лакофарбових матеріалів за зовнішніми ознаками.
- •3.2. Визначення розчинності лакофарбових матеріалів в бензині і розчиннику № 646.
- •3.3. Визначення покриваності лакофарбових матеріалів.
- •3.4. Визначення в'язкості лакофарбових матеріалів за допомогою віскозиметра вз-4
- •6. Питання для самоперевірки.
- •Додатки
- •"Експлуатаційні матеріали"
3.1. Оцінка основних особливостей по зовнішніх ознаках мастильних матеріалів.
Порядок виконання роботи.
Колір більшості мастил коливається від світло-жовтого до темно-коричневого, тому за кольором важко встановити вид змащення. Тільки окремі мастила мають характерний колір. Наприклад, графітне мастило має чорний і чорно-зелений колір, а технічний вазелін - специфічний світло-жовтий або темно-жовтий колір і прозорий в темному шарі.
Структура мастил буває зернистою (наприклад, консталін) або волокнистою (наприклад, солідол). Для визначення структури зразок мастила наносять за допомогою шпателя на скляну пластину шаром завтовшки 0,5 мм і переглядають у минаючому світлі, оцінюючи структуру мастила.
Однорідність мастила свідчить про рівномірне перемішування загусника з оливою. Щоб визначити однорідність, для цього скляну пластину з шаром мастила переглядають у минаючому світлі. Мастило повинно бути однорідне, без грудок і оливи, що виділилась.
Наявність механічних домішок пов'язане з можливим потраплянням в мастило сторонніх речовин, наприклад домішка абразивного характеру (пісок, окалина, іржа і т. д.). Наявність цих речовин у мастилі неприпустимо.
Для визначення наявності домішок скляну пластину з шаром мастила переглядають у минаючому світлі. Абразивні домішки також легко виявити при розтиранні мастила на склі та перегляді її на яскравому світлі.
Водостійкість характерна для солідолу і вазеліну (на відміну від консталінів). Водостійкість мастил можна перевірити наступними способами:
1) скляну пластину з нанесеними мастилами потрібно помістити в склянку з водою на 20-30 хв і після закінчення цього часу помітити, що консталін змиється водою, а солідол і вазелін залишаться без змін;
2) по черзі розтираючи окремо шматочки кожного мастила між пальцями в присутності води, можна помітити, що консталін, що має натрієву основу, намивається, а солідол і технічний вазелін немає, так як у них кальцієва основа.
Встановити склад мастила з більшим ступенем вірогідності дозволяє спосіб по оцінці жирової плями. Основні сорти мастил дають характерні жирові плями. Щоб відрізнити солідол від консталіна і виявити механічний вазелін, потрібні зразки типових мастил: технічного вазеліну, солідолу, консталіна і графітного мастила в формі грудочок розміром 3-5 мм, помістити на листку фільтрувального паперу, потім цей папір з грудочками мастил обережно підігріти на електроплитці і порівняти характер плавлення випробуваного мастила з розплавленням типових мастил. При цьому частини мастил, що легкоплавиться вбирається папером, а інша частина повинна залишитися у вигляді щільного залишку.
Зазвичай при проведенні такого досвіду результати будуть наступні: технічний вазелін розплавиться швидко, вбереться папером майже повністю, і залишить рівну світлу пляму; солідол при розплавлюванні утворює жирове пляма з невеликим залишком посередині і виділенням бульбашок за рахунок випаровування води, що міститься в солідолом (до 30%); а консталін залишиться на папері у вигляді грудочки без бульбашок з невеликим масляним ореолом по краях і не розплавиться, навіть якщо при сильному нагріванні папір обвуглиться; графітне мастило залишить темне жирове пляма з ясно помітними включеннями частинок графіту, і якщо в мастилі будуть механічні домішки, то вони будуть також помітні.
На підставі проведених спостережень за зовнішніми ознаками необхідно зробити попередній висновок про сорт і якість кожного випробуваного пластичного мастила.