
2.4. Функції держави
Поняття та ознаки функцій держави.
Класифікація функцій держави.
Види внутрішніх функцій держави.
Види зовнішніх функцій держави.
Форми здійснення функцій держави.
Правові методи здійснення функцій держави.
Поняття та ознаки функцій держави.
Перед будь-якою державою завжди стоїть коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З-поміж усієї сукупності зусиль можна виділити такі, які виражають її сутність і без котрих вона не може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства. Основні напрями державної діяльності, в яких відображаються та конкретизуються завдання і мета держави, проявляється її сутність, зміст та соціальне призначення у соціально-неоднорідному суспільстві, називаються функціями держави.
Ознаки функцій держави: вони безпосередньо відображають чи конкретизують сутність держави; через них реалізуються основні завдання держави; їх здійснення веде до досягнення державою поставленої мети на даному історичному відрізку часу; їх слід розглядати як напрямки і сторони діяльності держави.
Таким чином, головні завдання і цілі держави на тій чи іншій стадії її розвитку зумовлені економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Відтак основні напрями її діяльності, тобто її функції, мають об'єктивний характер, спричинений потребами життя суспільства. Здійснення функцій держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом усього часу існування об'єктивно зумовлених завдань, що стоять перед державою. Вони виникають, здійснюються і розвиваються відповідно до тих завдань, що належить виконувати державі у конкретних історичних умовах.
Функції держави взаємопов'язані з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати відповідно до своїх потреб усією своєю політикою. Саме функції держави характеризують сутність державного впливу на суспільні відносини.
Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окремих органів. Функції держави - це основні напрями її діяльності, якими зумовлена робота всього державного апарату й кожного його органу. Функції окремого органу держави зумовлені соціальним призначенням кожного з них як особливої частини механізму держави і знаходять свій вираз і конкретизацію у компетенції державних органів, у закріплених за кожним органом правах і обов'язках.
Функції держави необхідно відрізняти й від окремих видів державної діяльності. Остання здійснюється або спеціально уповноваженими на те органами держави, або структурними підрозділами певної кількості органів (планування, статистична діяльність тощо).
Класифікація функцій держави.
Групування державних функцій за соціальним значенням діяльності держави здійснюється на:
Основні – найбільш загальні та важливі комплексні напрями її діяльності по здійсненню стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період. До основних відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорону правопорядку, інформаційну, економічну, екологічну, соціальну, культурно-виховну та ін..
Неосновні – напрямки діяльності держави по здійсненню конкретних завдань в другорядних сферах суспільного життя. До них відносять: управління персоналом; матеріально-технічне забезпечення та управління майном; забезпечення реалізації бюджетної справи і бухгалтерського обліку; правосуддя і юридичні функції; пошук, збирання і розповсюдження потрібної для управління інтелектуальної інформації та ін..
В залежності від територіальної спрямованості розрізняють внутрішні і зовнішні функції.
По часу здійснення функції групуються на:
Постійні.
Тимчасові.
За сферами суспільного життя їх поділяють на:
Гуманітарні – напрямки діяльності держави і її органів по забезпеченню кожній людині належних умов життя.
Економічні - напрямки діяльності держави і її органів на перехід від планової до ринкової економіки і подальший розвиток виробничих сил і виробничих відносин на основних засадах ринку і добросовісної конкуренції.
Політичні - напрямки діяльності держави і її органів по створенню умов для формування і функціонування державної влади на засадах демократії.