Технологічна карта (план) лекційного заняття 13-14.

Група

Дисципліна: Конституційне право України

Тема заняття: Конституційно-правові відносини.

Мета заняття: навчальна: зясувати, що собою являють конституційно-правові відносини, що виступає їх суб’єктами та об’єктами.

Виховна: розвивати у студентів інтерес до навчальної дисципліни «конституційне право України»;

1. Інформаційно-технічне забезпечення заняття.

1. Наочні посібники: Конституційне право України, під ред., В.В. Копейчикова, - Київ: 2003 р.

Конституційне право України., за ред. Проф.. Погорілка К.:- 2009 р.

Заєць, Чушенко, Конституційне право України – Київ 2007 р.

Конституція України від 28.06. 96 р.

Коментар до Конституції України, К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996 р.

2. Роздатковий матеріал: Конституція України від 28.06.96 р.;

Література:

1. Конституція України. К., 1996 р.

2. Конституційне право України / Під ред. В.В.Копейчикова, - Київ : Юрінком, 2003

3. Конституційне право України /за ред. Док. Юр.наук проф. І.Ф.Погорілка Київ: Наук. думка, 2000

4. Правознавство / за ред. В.В.Копейчикова. Київ: Юрінком 2000

5. Конституційне право право України / під редакцією Ю.Н.Тоданки – Х.,1998

6. Лисенков С.Л., Конституція України: Матеріали до вивчення, К., : Либідь, 1997.

Іі. Хід заняття

2.1. Організація заняття:

1. Перевірка наявності студентів.

2. Перевірка готовності до заняття.

3. Постановка навчальної мети.

2.2 План лекції:

1. Поняття конституційно-правових відносин.

2. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.

3. Види конституційно-правових відносин.

4. Юридичні факти в юридичному праві.

2.3. Підсумок заняття:

Студенти закріпили знання по даній темі, визначили, в чому суть конституційно-правових відносин, яку роль вони відіграють в юридичному житті кожного з нас.

2.4. Завдання для самостійної роботи студентів:

Склад та особливості конституційно-правових відносин.

Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.

Викладач_________________

Тема: Конституційно-правові відносини.

1. Поняття конституційно-правових відносин.

2. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.

3. Види конституційно-правових відносин.

4. Юридичні факти в юридичному праві.

Самостійне вивчення: Склад та особливості конституційно-правових відносин. Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.

1. Поняття конституційно-правових відносин.

Конституційно правові відносини - це різновид суспіль­них відносин, які регулюються конституційно-правовими нормами, є результатом дії цих норм і виникають у процесі безпосередньої практичної діяльності суб'єктів конституційного права. Вони є засобом регулятивної дії норм права на поведінку суб'єктів.

Знання характеру, змісту й особливостей цих відносин дає змогу краще зрозуміти відмінність конституційного права від інших галузей права, більш чітко розкрити його функціональне призначення.

Конституційно-правовим відносинам властиві ознаки, пов'я­зані, насамперед, зі специфікою правового регулювання, суб'єктами правовідносин, механізмом їх реалізації, місцем у сис­темі правових зв'язків, які відрізняють їх від відносин інших галузей права.

Найхарактернішими для конституційно-правових відносин є такі їхні ознаки:

— особливе місце в системі правових відносин (найсуттєвіші суспільні відносини, що виникають у сфері здійснення влади народом України, а решта відносин підпорядковується їм);

- вони є різновидом політико-правових відносин, оскільки основним предметом їх регулювання є політика (сфера життє­діяльності суспільства, пов'язана з державною владою та боротьбою різних політичних партій і соціальних груп щодо завоювання й здійснення влади), яка зумовлює їх імперативний характер і провідну роль у системі правовідносин (визначають їхні зміст та функціональне призначення);

- мають особливе коло суб'єктів, основною ознакою яких є можливість реалізовувати свої державно-владні повноваження, здебільшого нав'язуючи власну волю (та це не виключає можли­вості існування інших суб'єктів, які діють на рівноправних, пари­тетних засадах);

- вони виникають і реалізуються у сфері державної діяльності, що є основною формою прояву повновладдя народу України й органічно поєднує в собі безпосередню та представницьку демократію;

особливий спосіб реалізації прав і обов'язків учасників відносин (або власне через ці відносини, або конкретизуючи їх нор­мами інших галузей права).