І. Предмет ТО, основні визначення, його місце в системі технічної експлуатації.

Сучасні системи передачі (СП) повинні забезпечувати високоякісне і надійне передавання великих потоків різноманітної інформації. Ненадійна їх робота приводить до втрати вірності передавання інформації,наносить матеріальну шкоду народному господарству, збільшує витрати на запасні частини, ремонтне обладнання, підготовку і утримання обслуговуючого персоналу. Тому для зменшення ненадійності в процесі експлуатації обладнання СП здійснюється велика кількість експлуатаційних операцій, які виконуються обслуговуючим персоналом.

Експлуатація у широкому розумінні означає використання людиною виробничих сил з метою задоволення певних потреб.

Етапи експлуатації, що включає до себе зберігання, транспортування, монтаж і налагодження обладнання СП, використання його за призначенням, пофілактичне і технічне обслуговування, відновлення після відмов і ремонт називають технічною експлуатацією (ТЕ).

З початком експлуатації ( а це момент вводу СП, її обладнання в один з режимів експлуатації : зберігання, транспортування, підготовка до використання і використання за призначенням ) починається технологічний процес, який має назву – технічне обслуговування.

Технічне обслуговування складає основу технічної експлуатації.

ТО – це технологічний процес, що складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримання справності або лише працездатності обладнання СП на усіх етапах стадії технічної експлуатації. ( Нагадати які стадії ?)

ТО – носить попереджувальний характер і спрямоване на запобігання відмов.

Основу ТО складають контрольні і профілактичні заходи.

Основні поняття та визначення:

-Відмова – це подія, яка заключається у порушенні працездатності об’єкта.

-Дефект – кожна окрема невідповідність продукції встановленим вимогам.

-справний стан – стан, коли об’єкт відповідає усім вимогам НТД;

-працездатний стан – стан об’єкта, який має один або декілька дефектів, які не впливають на виконання основного функціонального завдання об’єкта;

-система експлуатації і технічного обслуговування – система, що визначає порядок і допомогає експлуатаційному персоналу виконувати роботи з експлуатації і технічного обслуговування;

-центр експлуатації і технічне обслуговування – керівний центр експлуатаційної системи, який обслуговується звичайно технічним персоналом;

-центр ТО – адміністративний центр, в якому реєструється повідомлення про пошкодження та приймаються заходи для усунення цих пошкоджень;

-елемент ТО і ремонту – складова частина даного об’єкту, яка визначається для того, щоб аварійний сигнал, який обумовлено непрацездатністю цієї частини об’єкта, можливо було однозначно віднести до цієї частини об’єкта;

-операція технічного обслуговування і ремонту – послідовність елементарних операцій ТО і ремонту, які виконуються з заданою метою;

-режим роботи – сукупність значень експлуатаційних параметрів обладнання СП під час використання його за призначенням.До режимів робіт належать: завантаження лінійного тракту сигналами передавання різних видів повідомлень; виділення, переприйом і транзит каналів або груп каналів; умови роботи проміжних підсилювальних (або регенераційних) пунктів, система резервування обладнання і інше.

-засоби експлуатації – сукупність споруд, технічних пристроїв, контрольно-вимірювальної апаратури, експлуатаційні матеріали і інструменти,необхідні для експлуатації обладнання СП і його елементів;

Інші важливі поняття будуть розглянуті нижче.

На сьогодні нема можливості створювати засоби зв’язку досить високі складності,які б довгий час функціонували безвідмовно.

В цих умовах різко зростає роль і значення технічного обслуговування як одного з можливих шляхів підтримання вимагаємих показників надійності.

В сучасних умовах ТО розглядається як самостійна галузь економіки, де зайняті мільйони робітників та інженерно-технічних фахівців. Характерне зростання вартості ТО.На долю ТО приходиться на сьогодні 20-30% загальної суми екплуатаційних витрат великих зарубіжних авіакомпаній, до 40% - витрат корпорацій Америки, що виробляють і обслуговують елктронно-обчислювальну техніку.

Іі. Завдання та зміст технічного обслуговування

Виходячи з того, що ТО це комплекс робіт,які проводяться з метою підтримання техніки зв’язку в справному або лише працездатному стані під час зберігання, транспортування,підготовки і використання за призначенням,можливо зробити висновок що основними завданнями ТО є:

-попередження передчасного зносу механічних елементів і уходу електричних параметрів апаратури за межі встановлених норм;

• виявлення і усунення несправностей і причин їх виникнення;

• доведення параметрів і характеристик до норм;

• продовження міжремонтних ресурсів(строків) і строків служби;

ТО включає в себе наступні операції:

-контрольні заходи ,ціль яких – перевірити працездатність апаратури ,виявити відмови і пошкодження ,що виникли в процесі застосування за призначенням,встановити характер і велечину відхилення параметрів СП від їх номінальних значень.

-відновлювальні заходи ,за допомогою яких відновлюються властивості , втрачені за час від останнього ТО;

-попереджувальні заходи, за допомогою яких своєчасно усуваються можливості відмов , що виникають під час експлуатації СП;

-допоміжні заходи,які проводяться з метою підготовки СП,інструментів,контрольно-вимірювальної апаратури,ЗМП і робочих місць до ТО, а також приведегння обладнання СП і допоміжного обладнання в початковий стан після завершення робіт з ТО.

Технічне обслуговування є однією із форм управління технічним станом СП.Можливо рахувати, що процес зміни стану завжди в кінцевому розумінні пов’язаний з часом. Тому правомірне ствердження:більшому часу відповідає більша імовірність відмови СП.

Доцільність проведення технічного обслуговування

Ціллю ТО обладнання СП є покращення показників їх експлуатаційної надійності (безвідмовність, довговічність, зберігаємість) шляхом попередження відмов і несправностей, які могли б за відсутності обслуговування виникнути в процесі використання засобів зв’язку за призначенням. Доцільність заходів ТО і вибір найбільш ефективної системи їх проведення визначаються перед усим об’єктивними закономірностями виникнення відмов в експлуатуємих об’єктах .Накопичення відомостей про ці закономірності, окрім отриманих даних про кількісні показники надійності СП має своїм завданням уточнення змісту і періодичності виконання операцій ТО.

З точки зору ефективності ТО відмови обладнання СП можуть бути розділені на ті що можливо попередити і на ті що не попереджаються. До перших відносяться поступові відмови ,появі яких передує спостерігаєма зміна якого-небудь параметру апаратури або окремих її елементів. Такого роду параметрами можуть бути не тільки електричні характеристики, які оцінюються інструментальними методами, але і показники, що безпосередньо сприймаються органами відчуття людини-оператора: зміна кольору корпусів елементів внаслідок перегріву, поява нагару на контактах, ступінь зносу деталей електромеханічних пристроїв, деформація елементів конструкції, поява тріщин та ознак старіння ізоляційних матеріалів і т.і. Також відмовами, що належать до першої групи можливо рахувати і раптові відмови тих елементів, для яких статистичним шляхом встановлені закономірності виникнення відмов і є можливість попередження основної маси відмов шляхом своєчасної заміни або регулювання елементів. Такий спосіб попередження відмов має місце, наприклад, при масовій заміні електровакуумних приладів, що відпрацювали визначений час, в деяких типах об’єктів.

В результаті проведення заходів ТО виключається деяка доля відмов і зростає напрацювання на відмову апаратури. Найбільш істотним і простим показником ефективності ТО є відношення, яке показує, в скільки раз більше напрацювання на відмову То то апаратури, на якій регулярно проводиться ТО, в порівнянні з напрацюванням на відмову То апаратури, що експлуатується без проведення ТО

Ето=То то/ То (1.1)

При практичному обрахуванні цього показника виникає ускладнення у визначенні величини То,т.я. для припинення всякого ТО. Більш придатним з цієї точки зору є інший показник який має назву коефіцієнта ефективності ТО:

Ке то=Rn|Rn+R,де

Rn-кількість відмов, попереджених в процесі ТО за деякий час експлуатації;

R-кількість відмов, що виникли ,незважаючи на проведення ТО;

Величина Rn орієнтовно визначається за результатами проведення ТО шляхом підрахунку кількості замінених і відрегульованих елементів,які з імовірністю, близькою до одиниці, відмовили б у період, що передує проведенню наступного ТО.