7. Порівняльний аналіз творів про перекладачів:

1) спрямований на осмислення образу перекладача:

• перекладач як чарівник, який ворожить над оригіналом, щоб дати йому життя в рідній мові (М.Старицький – заспів до перекладу поеми Байрона «Мазепа»):

…Британця пісню голосну

Я переклав на рідну мову,

Щоб неокриленому Слову

Добути силу чарівну.

• перекладач як співрозмовник класиків літератури та ін.

2) спрямований на осмислення важливих граней перекладацької праці:

• прагнення перекладача до адекватного відтворення оригіналу (перекладач – мисливець за точністю, в’язень змісту і форми оригіналу, чарівник, покликаний повторити неповторне);

• творча самопожертва перекладача (перекладач – донор, що віддає свій талант і сили заради другого народження оригіналу);

• бажання наблизити інокультурний твір до вітчизняного читача (перекладач – провідник, який відкриває ворота у світ інших народів).

8. Бесіда за твором про перекладача (евристична бесіда).

Мета:

1. з’ясування позиції того чи іншого поета щодо розуміння поняття «творча особистість перекладача»;

2. увиразнення ролі перекладу як засобу встановлення міжнаціональних контактів;

3. усвідомлення учнями провідних проблем перекладацького мистецтва:

• перекладність художнього твору;

• подолання культурного й часового бар’єру в перекладі;

• взаємодія творчих індивідуальностей автора оригіналу й перекладача;

• проблема точності, збереження національного колориту й читабельності перекладу для інокультурного реципієнта;

• проблема співвіднесення оригінальної та перекладної творчості;

9. Проведення учнями наукових досліджень та написання творів про перекладачів.

Орієнтовна тематика:

1. Образ перекладача у світовій поезії.

2. Образ перекладача в українській та російській поезії ХХ ст.

3. «Так, ми мости будуємо у світі…» (М.Рильський). Роль перекладачів у розширенні світогляду українського читача.

4. Місце перекладу у творчості корифеїв української літератури.

5. Перекладацький феномен І.Франка.

6. Громадянський подвиг Г.Кочура.

7. Розмаїття перекладацької спадщини М.Рильського.

8. «Рятувати культуру і національний дух ішли – в переклад» (М.Новікова). Перекладацька діяльність поетів-шестидесятників.

9. Перекладацький світ М.Зерова.

10. Епістолярний автопортрет М.Лукаша (за уривками листів, адресованих Г.Кочуру).

11. Роль М.Кримського і В.Мисика в популяризації творів східних літератур.

Види творчих робіт та прийоми їх організації:

• написання творів на тему «Образ перекладача у світовій поезії» та ін. (див. вище);

• складання поетичних збірок з учнівськими передмовами та післямовами;

• написання власного вірша про перекладача (загальна назва – «Перекладач моїми очима»).

• Система роботи з вивчення відомостей про перекладачів:

1) на уроках різного типу: окремі відомості про перекладача:

• «вкраплення» відповідної інформації та видів робіт;

• вивчення окремих перекладних творів в контексті біографії перекладача (використання елементів біографічного методу в процесі їх аналізу) [Клименко. Вивч. твору в конт…]:

К.Чуковський: «Переклад – це автопортрет перекладача».

М.Новікова: «…Кожен перекладач – це, звичайно, індивідуум, індивідуальність, тож очевидно, в перекладі якоюсь мірою відбивається і його особа».

• пропонувати учням замислитися над особистісними мотивами вибору твору для перекладу, взаємозв’язками між фактами їхнього життя, особливостями національно-культурної ситуації в країні і конкретними перекладацькими рішеннями:

В.Стус: переклав близько 70 творів Рільке, над більшістю з них український правозахисник працював за колючим дротом. Чому саме Рільке? Тому що його поетична спадщина була надзвичайно близькою Стусу. Переклав також баладу Р.Кіплінга «If» («Якщо»), проте змінив назву на «Синові» («цей переклад набуває символічного звучання як глибоко вистраждане послання і до його власного сина, й до всіх тогочасних і майбутніх синів України» [Клименко. Вивч. тв.. в конт. С.44]). Стус переклав також п’єсу Брехта «Життя Галілея» = мають місце паралелі між життям італійського вченого і українського правозахисника. Клименко пропонує ставити під час розгляду п’єси запитання:

– Як ви думаєте, чому саме цей твір німецького драматурга обрав для перекладу В.Стус?

2) у ході позакласної роботи: розширення й поглиблення знань та вмінь учнів:

• «вкраплення» відповідної інформації та видів робіт;

• проведення спеціально запланованих епізодичних позакласних заходів, присвячених розгляду перекладознавчих питань:

• екскурсій (очних та заочних) до музеїв та пам’ятних місць, пов’язаних із діяльністю перекладачів;

• літературних вечорів та свят, приурочених до ювілеїв майстрів перекладацької справи;

• круглих столів з питань перекладознавства;

• проведення систематичних позакласних заходів, зокрема засідань факультативу «У світі художнього перекладу» (або «Школа юного перекладознавця»).

• увага до проблеми в роботі літературного гуртка.

• Принципи засвоєння учнями відомостей про перекладачів:

• систематичність організації на уроках та позакласних заходах видів робіт, спрямованих на засвоєння учнями відповідних знань;

• інші загальнодидактичні принципи.