2. Біографічна розповідь.

Призначення: більш ґрунтовне (порівняно з біографічною довідкою) представлення учням особистості перекладача.

Застосування: під час позакласних заходів за матеріалами перекладної літератури.

3. Складання «візитки» перекладача та усного коментаря до неї.

Передбачає стислий схематичний запис здобутків перекладача. Як-от:

Григорій Кочур – український перекладач Географія перекладів : 3 континенти, 29 країн Відтворений у перекладах час: 26 століть Мови перекладів: 31 Кількість перекладених поетичних творів: понад 600

Коментар до візитівки:

«Творчість українського перекладача Г.Кочура охоплює 26 століть, 3 континенти, 29 країн, 31 мову. За підрахунками дослідників, він переклав понад 600 поетичних творів. У доробку майстра є також і прозові твори. Г.Кочур перекладав з давньогрецької, латини, англійської, німецької, бразильської, нікарагуанської, румунської, португальської, італійської, іспанської, санскриту та інших мов. У його славнозвісних збірках «Відлуння», «Друге відлуння», «Третє відлуння» знаходимо твори Алкмана, Софокла, Горація, Рільке, Шеллі, Еліота, Петрарки, Ґете, Гейне, Міцкевича, Пушкіна, Лермонтова, Блока, Лонгфелло, Бодлера, Верлена, Рембо та багатьох інших. Надзвичайно важливим є те, що він перекладав лише з оригіналів! Це було основоположним принципом його творчої діяльності.

Перекладацький доробок Григорія Кочура – феноменальне явище не лише в українській, а й у світовій культурі»

4. Навчальні ігри:

• «Упізнай перекладача» (за фактом його життєпису, цитатою про нього + [портретом – О.Б.]);

• «Інтерв’ю з перекладачем» (учень виконує роль перекладача, інші – роль журналістів);

• «Екскурсія перекладацькими стежками» (учні виконують ролі екскурсоводів літературними місцями, пов’язаними з постатями визначних українських перекладачів).

5. Виставки й презентації кращих україномовних перекладних видань (які є справжньою окрасою української перекладної літератури):

• авторські антології поетичних перекладів, видані в Україні;

• авторські антології, видані за кордоном;

• серії вітчизняної перекладної літератури.

Передбачають:

• слово вчителя про окремі видання;

• декламація (творів або їх уривків), уміщених у виданнях;

• ознайомлення з відгуками критиків, перекладачів, читачів різних країн і поколінь, н-д:

Р.Чілачава про книгу Г.Кочура «Третє відлуння»: «Переклади Григорія Кочура сповнені музикою рим і алітерацій, просякнуті духом благородства й рицарства. У них повноправно владарює лагідне й п’янке українське слово, завдяки якому виникає враження, що перед нами книга незвичного поетичного «довгожителя», який тисячоліттями творив свою єдину й дорогоцінну книгу»

• огляд (або анонс) представленого у виданнях додаткового матеріалу тощо.

6. Виразне читання віршів про перекладачів (під час літературних п’ятихвилинок, поетичних вечорів, засідань літературного гуртка).

Вірш В.Кочура «Перекладач» можна продекламувати на уроці з вивчення сонетів В.Шекспіра у перекладах Д.Паламарчука.

Твори укр. та зарубіж. письменників про переклад та перекладачів:

• М.Старицький. «Заспів» (до власного перекладу поеми Дж.Г.Байрона «Мазепа».

• М.Рильський. «Мистецтво перекладу».

• Г.Кочур. «Перекладач».

• Є.Маланюк. «Куліш».

• І.Драч. «Розмова з другом-перекладачем».

• Д.Білоус. «Та між страшних прогалин, зяянь…»

• В.Коломієць. «У великім колі…»

• С.Маршак. «Надпись на книге переводов издателю».

• Б.Пастернак «За пришлого порог…»

• В.Звягінцева. «Другу-переводчику».

• М.Дудін «Надпись на книге переводов Н.Бараташвили».

• О.Гітовіч. «Три стихотворения о переводе».

• Є.Євтушенко. «Не страшен вольный перевод…», «Китайские переводчики».

• М.Борисова «Когда же будни…»

• Н.Матвеєва «Кто мог бы стать Рембо?..»

• Й.В.Ґете «Букет нарвавши на лужку густім…»

• З.Герберт «Про переклад віршів».

• А.Сагіян «Що це таке – переклад».

• П.Бровка «Мої друзі».