3. Шляхи (послідовність) вивчення біографії письменника в школі.

1. Біографія письменника розглядається перед вивченням творчого шляху (художнього твору) – на етапі підготовки до сприйняття, в разі випереджального читання (в старших классах) – перед текстуальним аналізом твору. Доцільність такого шляху (Маранцман): 1) якщо після написання твору не відбулося суттєвих змін у світогляді та творчій манері письменника; 2) якщо твір, що вивчається текстуально, завершує творчу еволюцію письменника, хронологічно завершує його творчий шлях («Герой нашого часу» М.Лермонтова, «Вишневий сад» А.Чехова).

2. Біографія письменника розглядається одночасно з його творчістю: розповідь про життя та літературну діяльність письменника переривається аналізом твору. Біографія – фон, на якому розглядається твір.

3. Спочатку вивчається творчість (учні самостійно читають біографію). На підсумковому уроці – узагальнення життєвого шляху.

4. Джерела вивчення біографії:

• художні твори письменника, в яких безпосередньо виражене його життєве кредо, ідейно-мистецькі переконання;

• листи письменника та інших людей, що проливають світло на окремі події, пов’язані із життям письменника;

• щоденники: «Щоденник митця – це ключ до пізнання духовного світу автора, його ідейно-політичних, моральних, естетичних поглядів» [Пасічник: 196] (маємо змогу визначити коло питань, які хвилювали письменника, дізнатися про задуми);

• автобіографії та художньо-біографічні твори про митця (доцільно використовувати лише ті місця, в яких художня правда збігається з історичною);

• мемуарна література (зважати на можливу в ній суб’єктивність, неточність фактів), як-от «І.С.Тургенєв у записах сучасників»;

• архівні документи;

• критичні статті та монографії про письменника;

• методичні та друковані наочні посібники про письменників, як-от альбом «О.М.Горький в портретах та ілюстраціях»;

• літературні плакати, фотографії, портрети;

• екскурсії по місцях, пов’язаних із життям і творчістю письменника;

• аудіозаписи, кіно- та відеофільми про творчу лабораторію письменника;

• художні фільми (зважати на можливі розходження з реальними фактами);

• чернетки автора, а також його нотатки про творчі задуми, плани творів та ін.

5. Рубрикація біографічного матеріалу (за Л.Ф.Мірошниченко):

1. Портрет (картини, гравюри, ілюстрації, фотографії тощо).

Учителю потрібно враховувати, з якими портретами письменника учні вже знайомі. До портрету варто дібрати додатковий матеріал. Наприклад: словесний портрет з мемуарної чи художньої літератури про письменника. На заключному уроці – виставка портретів, до яких зверталися впродовж вивчення теми.

2. Прізвище, ім’я, по батькові, псевдонім.

Треба перевірити правильність написання та вимову.

Псевдонім (вигадане ім’я) (Марк Твен – «мірка два» – глибина для проходження судна).

Аланім – прізвище померлого автора.

Ананім – з літер власного імені у зворотньому порядку (Наві Волирк – Іван Крилов).

Астронім – у вигляді зірочок або інших знаків.

Криптонім – з ініціалів автора (Е.Т.А.Г. = Е.Т.А.Гофман)

Об’єднання власного імені з псевдонімом (М.Є.Салтиков-Щедрін).

Частково вигаданий псевдонім (Костянтин (замість Кирил) Симонов)

Псевдонім-усічення (О.Грін – О.Гріневський).

3. Дати.

Треба визначити кілька необхідних дат.

4. Епоха.

Л.Мірошниченко: «Письменник і його доба зливаються воєдино з погляду Вічності» [Мір: 213]. Ідеї, побут, звичаї, типові характери, моральні цінності. Час, історичні події, розвиток науки й філософії, мистецтва й літератури.

5. Громадська та політична діяльність.

6. Світогляд письменника.

– висловлювання про нього відомих діячів культури;

– висловлювання письменників про свої погляди та переконання;

– уривки з творів, які яскраво відбивають погляди автора на життя;

– епістолярна спадщина (листи, щоденники).

7. Автобіографія (концепція власного життя).

8. Інтерв’ю з письменником.

9. Літературний портрет.

10. Письменницькі нагороди, премії, звання.

11. Бібліотека письменника.

12. Особисте життя, коло друзів письменника.

13. Музеї письменників.

14. Наочність і ТЗН.

15. Письменник і Україна.

Бували в Україні: Горький, Пушкін, Бальзак, М.Танк, Рільке, Міцкевич та ін. «Книга картин» Рільке навіяна краєвидами Києва.

Жили в Україні: Булгаков, Ахматова, Гоголь, Короленко, Гашек, Ю.Словацький, Шолом-Алейхем.

Писали про Україну: Лермонтов, Маяковський, Байрон, Шаміссо, Меріме, Байрон (поема «Мазепа»).