Пожежі та вибухи.

Вибуху та їх наслідки – пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше; ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон.

Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропилену тощо.

В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.

Підводячи підсумки, бачимо, що внаслідок техногенних аварій і катастроф виникають надзвичайні ситуації, що призводить до соціально-екологічних і економічних втрат, виникає необхідність захисту людей від дії небезпечних факторів, проведення евакуаційних (заходів, рятувальних та інших невідкладних робіт.

Питання для контролю

1. Охарактеризуйте НС природного характеру за геологічним походженням.

2. Розкрийте сутність поняття стихійні лиха.

3. Дайте визначення небезпечним природнім явищам.

4. Дайте визначення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

5. Охарактеризуйте НС природного характеру гідрологічного походження.

6. Охарактеризуйте стихійні пожежі.

7. Дайте визначення надзвичайної ситуації природного характеру.

8. Дайте визначення надзвичайної ситуації соціально-політичного характеру.

9. Дайте визначення надзвичайної ситуації місцевого рівня.

10. Дайте оцінку НС, що викликані епідеміями.

Практичне заняття № 2.2 Тема: Дії населення в умовах нс. План

1. Планування дій та заходи захисту населення в умовах НС природного та техногенного характеру.

2. Планування дій персоналу в умовах техногенного вибуху.

Мета заняття: Вивчити і законспектувати планування дій та заходи захисту населення в умовах НС природного та техногенного характеру та ознайомитися з діями персоналу в умовах техногенного вибуху.

Література:

1. М.І. Стеблюк «Цивільна оборона» підручник, 3-те видання. Київ: «Знання» 2004. ст.63-79.

2. М.С.Николаев, И.М.Дмитриев "Гражданская оборона на обьектах агропромышленного комплекса" М., "Агропромиздат" 1990, - ст. 40-43, 51-63, 73-77.

1. Планування дій та заходи захисту населення в умовах нс природного та техногенного характеру

Роботу з розробки плану ЦЗ організує штаб ЦЗ під керівництвом начальника ЦЗ об’єкту. До розробки документів залучають керівний склад і фахівців об’єкту. Начальник штабу складає графік розробки окремих документів і контролює його виконання. Кількість таких документів та їх зміст визначають в кожному конкретному випадку виходячи з рекомендацій штабу ЦЗ району в залежності від можливої обстановки в умовах воєнного часу, значення об’єкту і напрямку його виробничої діяльності.

Розробку документів необхідно проводити в три етапи.

Перший етап – підготовчий: визначають і затверджують склад виконавців. Виконавці вивчають керівні документи, здійснюють збір, узагальнення і оцінку вихідних даних необхідних для розробки документів, визначають об’єм робіт, що виконується кожним виконавцем і термін їх проведення.

Другий етап – практична розробка і оформлення документів. В процесі роботи виконавці узгоджують один з одним порядок виконання окремих заходів.

Третій етап – узгодження документів із штабом ЦЗ району (міста), доробка, затвердження та доведення їх до виконавців.

З метою підготовки необхідних даних для прийняття начальником ЦЗ об’єкту рішення на проведення рятувальних робіт штаб ЦЗ проводить збір даних про обстановку через вищестоящі штаби ЦЗ, розвідку, сусідів, уточнюють райони уражень, головним чином райони, де формування ЦЗ об’єкту належить вести рятувальні роботи, встановлюють вид і кордони пошкоджень, визначають найбільш зручні і безпечні маршрути висування формувань ЦЗ до ділянок (об’єктів) проведення рятувальних робіт, уточнюють порядок ведення робіт, заходи безпеки і дані про стан особового складу, техніки, матеріальне забезпечення, визначають ступінь готовності і можливості формувань ЦЗ на ведення рятувальних робіт і готують розрахунки і пропозиції з виконання поставлених задач, використанню сил і засобів ЦО об’єкту, організують розвідку, матеріальне, технічне, медичне і інші види забезпечення. Штаб ЦЗ уточнює дані про метеорологічні умови в районах ведення робіт, головним чином про напрям і швидкість вітру, температуру повітря, а також прогнозу погоди на найближчу добу, або двох діб.

За вказівкою начальника ЦЗ штаб можна підготувати і інші дані справочного і розрахункового характеру, забезпечую чого тим самим своєчасне прийняття начальником ЦЗ найбільш оптимального рішення.

Питання забезпечення заходів ЦЗ планують у вигляді постановки задач штабу службам і формуванням ЦЗ з урахуванням виробничої особливості об’єкту по періодам готовності ЦЗ.

При ліквідації наслідків стихійних лих, крупних аварій і катастроф планують:

1. Організацію харчування особового складу формувань ЦЗ і населення, що постраждало.

2. Порядок заправки паливо-мастильними матеріалами (ПММ) техніки та її ремонт.

3. Гідрометеорологічне забезпечення – хто і в який час визначає дані про напрям і швидкість вітру приземного, температуру повітря і ґрунту, а також відомості про середній вітер і прогноз метеоумов.

4. Протипожежне забезпечення – визначають невідкладні інженерно-технічні заходи з підвищення протипожежної стійкості об’єкту; порядок пристосування с-г техніки для гасіння пожеж, сили і засоби для локалізації і гасіння пожеж, місця їх розташування.

5. Забезпечення громадського порядку – планують підсилення охорони найбільш важливих виробничих підрозділів і будівель, евакопунктів, пунктів висадки і інших місць накопичення (нагромадження) людей, а також регулювання руху на важливих маршрутах.

При ліквідації наслідків стихійних лих, крупних аварій і катастроф визначають райони оточення, порядок охорони матеріальних цінностей і особистого майна громадян, а також регулювання руху на маршрутах евакуації населення.