МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Інженерно-технологічний факультет

Кафедра «Безпека життєдіяльності»

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до самостійної роботи для студентів стаціонарної

форми навчання

Галузь знань – 1001 «Техніка та енергетика аграрного виробництва»

Спеціальність підготовки – 7.10010201 «Процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств»

ОКР «Спеціаліст»

ПОЛТАВА 2013

Методичні вказівки розробив:

ст. вик., к.т.н. В.В. Дудник,

обговорені і затверджені

на засіданні кафедри БЖД

протокол №____ від «____» ___________ 2013р.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь - якої організаційної структури вищого навчального закладу.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і не повинен бути меншим 36 академічних годин (1,0 кредит EСTS). У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу з питань моделювання сценаріїв виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій (НС), прогнозування наслідків їхнього впливу на адміністративні територіальні одиниці (АТО), об’єкти господарювання (ОГ) та населення, що мешкає поблизу, відповідно до профілю підготовки ВНЗ. Форма підсумкового контролю знань – залік.

Мета: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання: передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями з цивільного захисту:

у науково-дослідній діяльності:

• проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

• знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків.

у технологічній діяльності:

• обґрунтування і розробка безпечних технологій (в галузі діяльності);

• участь у проведенні розслідування НС, аварій та професійних захворювань;

• обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС.

в організаційно-управлінській діяльності:

• впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;

• вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

• здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень;

• здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з цивільного захисту при виконанні виробничих та управлінських функцій;

• інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.

• оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.

у проектній діяльності:

• розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту.

у педагогічній діяльності:

• забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС.

у консультаційній діяльності:

• надання допомоги та консультації працівників з практичних питань цивільного захисту;

• готовність контролювати виконання вимог цивільного захисту в організації.

ІСР № 1.1

Ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання.

(4 год.)

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Територіальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв.

2. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.

Мета роботи: ознайомитися з науковим підхід до створення методології територіальної організації небезпечних виробництв всіх видів ресурсів, перспектив розвитку техніки і технології виробництва та методикою ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів.

Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів розроблено відповідно до Законів України «Про правові засади цивільного захисту», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1288 (із змінами), Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 № 338, (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 № 140), Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 06.11.2003 № 425.

Методика встановлює єдиний порядок проведення ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів з метою вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів. Дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, у тому числі осіб, відповідальних за об'єкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та підлягають ідентифікації. Вимоги Методики не поширюються на транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини рухомим складом залізничного транспорту, суднами, плавзасобами морського та річкового транспорту, літаками, іншими повітряними транспортними засобами та автомобільним транспортом.

Результати ідентифікації, отримані відповідно до цієї Методики, можуть використовуватись для розробки заходів щодо попередження НС та підготовки до реагування на них.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен знати:

- методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів;

- критерії, які мають застосовуватися при оцінюванні можливих альтернатив будівництва нового потенційно-небезпечного об’єкта;

- чинники, які істотно впливають на рівень територіальної організації потенційно-небезпечного виробництва.

вміти:

- вміло обґрунтувати розміщення нового потенційно-небезпечного виробництва, скориставшись відповідними принципами;

- використовувати методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів;

- розглядати і ураховувати внутрішні і зовнішні чинники небезпеки при ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів.

Питання для контролю

1. Дайте оцінку методиці ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів?

2. Які чинники істотно впливають на рівень територіальної організації потенційно-небезпечного виробництва?

3. Розкрийте суть принципів, що використовуються при розміщення потенційно-небезпечних виробництв.

4. Які критерії застосовуватися при оцінюванні можливих альтернатив будівництву нового потенційно-небезпечного об’єкта?

5. Охарактеризуйте етапи за якими здійснюється процедура ідентифікації.

Звітність з індивідуально-самостійної роботи – конспект.

Література:

1. Губський А.І. Цивільна оборона. - К.,1995.- ст.345.

2. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного положення. \Наукові керівники С.І.Дорогунцов, В.Ф.Гречанінов, 1995.3

3. 3. Русаловський А.В., Вендичанський В.Н. Цивільний захист: Навч. Посібн./За наук.ред. Запорожця О.І., -К.: АМУ, 2008, -250с.

ІСР № 2.2.