5 Розрахунок електричних мереж за допустимим нагріванням

71. Для неізольованих проводів установлено максимальну тривало допустиму температуру :

45 °С; + 70 °С; 40 °С; 85 °С.

72. Для проводів із полівінілхлоридною ізоляцією встановлено максимальну тривало допустиму температуру:

55 ⁰С; 80 ⁰С; 85 ⁰С; + 70 ⁰С.

73. Критична температура нагрівання проводу характеризує:

допустиме електричне навантаження;

втрати електроенергії;

+ стрілу провисання;

втрати напруги.

74. Автоматичні вимикачі із тепловим розчіплювачем за умовами чутливості перевіряють за співвідношенням:

+ ; ; ; .

75. Автоматичні вимикачі із електромагнітним розчіплювачем за умовами чутливості перевіряють за співвідношенням:

; ; + ; .

76. Застосування плавких запобіжників у трифазних електричних мережах обмежене через:

+ можливості виникнення неповнофазних режимів роботи обладнання;

складної конструкції запобіжників;

відносно високої вартості запобіжників;

падіння напруги.

77. На час перегоряння плавкої вставки запобіжника окрім величини струму к.з. впливає:

вологість повітря;

+ температура навколишнього середовища;

хімічний склад повітря;

рівень напруги мережі.

78. Допустима температура нагрівання проводу є критерієм :

+ вибору проводів внутрішніх електричних проводок;

вибору способу прокладання проводів;

строку служби проводів;

вибору параметрів максимального струмового захисту.

79. Тепловий розчіплювач автоматичного вимикача спрацьовує у разі:

дистанційного керування вимикачем;

зниження напруги в мережі;

підвищення напруги в мережі;

+ перевантаження в мережі.

80. Критерієм вибору проводів внутрішніх електричних проводок є:

приведені затрати на внутрішні проводки;

+ допустима температура нагрівання проводу;

економічна густина струму в проводах;

допустима втрата напруги в проводах.

6 Розрахунок електричних мереж за втратою напруги

81. Під час розрахунку втрат напруги в лінії електропередачі використовується:

закон Біо-Савара;

+ закон Ома;

закон Джоуля-Ленца;

перший закон Кірхгофа.

82. Падіння напруги – це:

+ геометрична різниця між напругою на початку та кінці лінії;

алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;

алгебраїчна різниця між номінальною напругою та фактичним значенням на затискачах споживача;

геометрична різниця між номінальною напругою та фактичним значенням на затискачах споживача.

83. Відхилення напруги в електричній мережі – це:

різниця між напругою окремих фаз трифазної мережі;

різниця між напругою на початку і в кінці лінії електропередачі;

+ різниця між номінальним і фактичним значеннями напруги в точці мережі;

напруга між фазним і нульовим проводом трифазної чотирипровідної мережі

84. При розрахунку втрат напруги використовується:

+ закон Ома;

закон Джоуля-Ленца;

закон Фарадея;

закони Кірхгофа.

85. Алгебраїчна різниця між дійсною напругою, що подається до певної точки електромережі, і номінальною напругою називається:

+ відхиленням напруги;

спадом напруги;

коливанням напруги;

втратою напруги.

86. Поздовжня складова падіння напруги в лінії визначається за формулою:

+ ; ;

; .

87. Допустиму втрату напруги в електричній мережі можна змінити:

висотою підвішування проводів;

+ вибором регульованих надбавок напруги силових трансформаторів

підстанцій;

зміною електричного навантаження мережі;

регулюванням графіка навантаження мережі.

88. Лінійна втрата напруги в лінії електропередачі визначається за формулою:

;

+ ;

;

.

89. За формулою здійснюється розрахунок перерізу проводів ЛЕП:

+за допустимою втратою напруги за постійного перерізу проводів і навантаженні (А);

за економічними інтервалами потужності (А);

за економічними інтервалами струмів (А);

з двостороннім живленням (А).

90. Втрата напруги в мережі це:

алгебраїчна різниця між номінальною та фактичною напругою;

+ алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;

геометрична різниця між вектором напруги на початку та кінці лінії.

алгебрагічна різниця між номінальною напругою та напругою в кінці лінії.

91. Лінійна втрата напруги на i-n-ділянці лінії електропередачі визначається за формулою:

+

92. Фактичну втрату напруги в електричній мережі можна зменшити шляхом:

+ збільшенням перерізу проводів ліній електропередачі;

регулюванням напруги на шинах підстанцій;

регулюванням частоти струму в електричній мережі;

збільшенням величини струму навантаження.

93. Напруга на початку лінії на зображеній векторній діаграмі – це:

вектор «ac»; відрізок «ad»; відрізок «aе»; + вектор «ос».

94. Падіння напруги в лінії на зображеній векторній діаграмі – це:

+ вектор «ac»; відрізок «ad»; відрізок «aе»; вектор «ос».

95. Поздовжня складова падіння напруги в лінії на зображеній векторній діаграмі – це:

вектор «ac»; + відрізок «ad»; відрізок «aе»; вектор «ос».

96. Розрахунок перерізу проводів ЛЕП за допустимою втратою напруги за постійного перерізу проводів здійснюється за формулою:

+

97. Для підвищення cos навантаження електромережі необхідно:

збільшити переріз проводів лінії;

+ зменшити реактивне навантаження мережі;

збільшити робочу напругу мережі;

зменшити робочу напруги мережі.

98. Вираз визначає:

+ струм джерела В лінії з двостороннім живленням;

сумарний струм обох джерел лінії з двостороннім живленням;

зрівнювальний струм лінії з двостороннім живленням;

активну потужність обох джерел.

99. Падіння напруги в лінії це:

алгебраїчна різниця між номінальною та фактичною напругою;

алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;

+ геометрична різниця між векторами напруги на початку та кінці лінії;

алгебраїчна різниця між номінальною напругою та напругою в кінці лінії.