5. Комунікативна лінгвістика як наука та навчальна дисципліна (2 год.):

1. Сутність, предмет і завдання комунікативної лінгвістики.

2. Взаємозв’язки комунікативної лінгвістики з іншими галузями знання.

3. Моделювання комунікації.

Як наука, комунікативна лінгвістика почала активно формуватися в другій половині XX ст. Комунікативна лінгвістика – розділ і водночас новий напрям сучасної науки про мову, предметом якого є процеси спілкування людей.

Серед основних питань, що становлять предмет комунікативної лінгвістики, – питання про:

• загальні закони комунікації;

• специфіку комунікації залежно від різних умов (соціальних, культурних тощо);

• структуру мовного коду у процесах спілкування;

• закономірності взаємодії мов­них і позамовних засобів комунікації;

• залежність орга­нізації мовного коду від ситуативних явищ;

• етапи й закономірності по­родження та сприйняття мовлення в різних комунікатив­них умовах;

• причини комунікативних невдач;

• методи дослідження мови й засобів інших семіотич­них систем у процесах комунікації.

Комунікатив­на лінгвістика розв’язує різноманітні теоретичні й прикладні зав­дання:

• розв’язання загальних наукових проблем, пов’я­заних із формуванням знань про комунікативні проце­си та рух інформації в комунікації;

• вивчення проблем організації засобів мови у різноманітних типах спілкування;

• дослідження проблем міжособистісних стосунків у спілкуванні;

• виявлення нових форм комунікативних (дискур­сивних) практик, динаміки руху комунікативних пото­ків у сучасному суспільстві, специфіки спілкування з використанням нових комунікативних каналів;

• формування практичних навичок безконфлікт­ного спілкування під час дискусій, ділових розмов, пе­реговорів тощо; відпрацювання рекомендацій щодо до­сягнення високого рівня етики спілкування, культури мовлення загалом; уміння виявляти і нейтралізувати патогенні тексти й дискурси;

• навчання практичному аналізу комунікативних ситуацій, які мають місце в щоденному житті й зафіксо­вані в кращих зразках художньої літератури;

• теоретико-методичне забезпечення навчальної дисципліни «Основи комунікативної лінгвістики».

Комунікативна лінгвістика – га­лузь знань, яка динамічно розвивається. Вона тісно пов’язана з:

• філософією та логікою;

• з усіма роз­ділами традиційного мовознавства, а також з новітніми напрямами лінгвістичних досліджень (зокрема функціональною та когнітивною лінгвістикою);

• з теорією інформації, або інформатикою;

• з комунікативістикою – наукою, яка вивчає системи масових інформаційних зв’язків, що проявляються на різних етапах цивілізації за допомогою різних мов, а та­кож вербальних і невербальних засобів.

Комунікативна лінгвістика спирається на теоретич­ний потенціал комунікативістики, однак вона не є її складовою, оскільки має своїм предметом дослідження не просто рух інформаційних потоків, а засоби природної мови в процесах спілкування людей у різноманітних ситуаціях.

Отже, комунікативна лінгвістика – розділ сучасної гуманітарної сфери знань, який органічно синтезує лін­гвістичні, психологічні, філософські, логічні та інші підходи до живої людської мови у спілкуванні.

В історії розвитку різних наук, в тому числі й комунікативної лінгвістики, була зроблена значна кількість спроб моделювання комунікації. Воно полягає у такому відтворенні комунікативного акту, що має продемонструвати функціонування компонентів комунікативного акту та зв’язки між ними.

Ці моделі класифікують на три групи:

• лінійні (К.Е. Шеннон, Р.О. Якобсон, Ю.М. Лотман) – комунікація розглядається як лінійний односкерований процес – від відправника (адресанта) до отримувача (адресата).

• інтерактивні (М.М. Бахтін, Р. Барт, Г. Шпет) – моделюють комунікацію як низку окремих актів, що мають початок і кінець, а відправник повідомлення значною мірою обумовлює дії отримувачів щодо реакції як невербальної, так і вербальної у вигляді зворотного повідомлення.

• транзакційні (Г. Шрамм) – комунікація представлена як одночасний процес відправлення й отримання повідомлення комунікантами, які залежать один від одного як творці комунікативного акту, залишаючись при цьому неповторними особистостями.