Тема 1.8. Брокерське посередництво на біржовому ринку

Тестові завдання

1. Особа, яка пов'язує інтереси продавців і покупців за комісійну винагороду називається:

1) агент-збутовик;

2) брокер;

3) дилер;

4) дистриб'ютор;

5) комівояжер.

2. До основних функцій брокера не належать:

1. документальне оформлення угод;

2. підготовка висновків та оформлення звіту;

3. посередництво при укладанні угоди;

4. представництво інтересів клієнта;

5. реєстрація заяв на купівлю-продаж товарів.

3. До основних функцій дилера відноситься:

1. виявлення можливостей для проведення спекулятивних операцій на біржі;

2. посередництво при укладанні угод шляхом прийняття доручень клієнтів біржі;

1. здійснення торгівельного посередництва від свого імені і за свій рахунок;

3. оформлення укладених угод, згідно з встановленими біржою правилами;

4. використання усіх операцій, пов'язаних з переміщенням товару.

4. Джобер це –

1) це особливий вид торговців-спекулянтів на біржах, які здійснюють спекулятивні операції за свій рахунок і на свій ризик;

2) це особа (фірма), яка скуповує великі партії товарів для швидкого перепродажу;

3) це особи, які вкладають гроші в спеку­лятивні операції (торгують за свій рахунок) на порівняно тривалий період (декілька днів, тижнів або навіть місяців), сприяючи переходу капіталів з одного ринку на інший;

4) особи, які грають на різниці в цінах на біржах окремих регіонів і країн;

5) дрібні спекулянти, непрофесійних торговці.

5. Організаційними формами системи біржового посередництва є:

1. брокерські фірми;

2. брокерські контори;

3. торгові доми;

4. комерційні магазини;

5. брокерські бюро.

6. До основних завдань брокерських фірм (контор) не належить:

1. здійснення контрольно-наглядових та реєстраційних послуг;

1. прийом, передача і виконання вказівок щодо біржових операцій;

2. внесення депозиту і маржі в розрахункову палату;

3. ведення рахунків і звітності;

4. надання консультацій та інформації про кон'юнктуру ринку.

7. До форм взаємовідносин клієнтів з брокерськими фірмами відносять:

1. постійна і тимчасова;

2. стабільна і разова;

3. систематична;

4. загальна і спеціальна;

5. основна і особлива.

8. Розмір брокерської винагороди не залежить від:

1) інтересів клієнтів та його фінансового становища;

2) дефіцитності та оборотності товару;

3) конкретно взятої ситуації та інтересів брокера;

4) виду угоди;

5) місцезнаходження або доставки товару.

9. До основних видів оплати за брокерські послуги не відносять:

1. відсоткову ставку від суми укладеної угоди (від 2 до 15%);

1. різницю між вартістю угоди за ціною клієнта і вартістю фактично здійсненої угоди;

2. виплати брокерської контори;

3. посадовий оклад спеціаліста біржі;

4. усі перераховані вище види.

10. До показників економічної ефективності брокерської діяльності не відносять:

1. рівень економічної ефективності брокерської діяльності;

2. обсяг прибутку на вкладений капітал;

3. рівень рентабельності брокерських операцій;

4. роздрібний обсяг товарообороту за рік;

5)обсяг одноденного товарообороту.