4. Котирувальна ціна – це:

1. ціна, що урівноважує пропозицію та попит;

2. це найвищий рівень ціни, який покупець згоден сплатити за продукцію в обумовлений час;

3. ціни, що відображають рівень цін на продукцію певної якості при відповідних умовах поставки та оплати;

4. визначена Котирувальною комісією біржі ціна товару, яка визначається шляхом аналізу цін угод, цін продавців та покупців на основі єдиних критеріїв та методів;

5. враховує виграти виробництва та очікуваний прибуток.

5. Розрізняють котирування:

1) закрите;

2) систематичне;

3) офіційне;

4) динамічне;

5) неофіційне.

6. Котирування цін здійснюється такими способами:

1) коливанням попиту і пропозиції;

2) розрахунок типової (довідкової) ціни;

3) аналіз біржової кон 'юнктури;

4) реєстрація фактичних цін;

5) моніторинг за біржовими торгами та угодами.

7. До основних функцій Котирувальної комісії не відноситься:

1) формування біржового бюлетня цін на товар, що котирується;

2) надання інформації про ціни і кон'юнктуру товарів, щодо яких не здійснювалося котирування;

3) узгодження умов угоди між брокерами з купівлі-продажу;

4) надання пропозицій про зміни до методики котирування;

5) встановлення спільно з Арбітражною комісією цін у випадках вирішення спірних питань.

8. Аналіз і прогноз цін здійснюють за допомогою наступних методів:

1) фундаментального;

2) аналітичного;

3) технічного;

4) логічного;

5) індексного.

9. Інформація про котирування цін розміщується:

1) в Установчих документах;

2) у Регламенті товарної біржі;

3) у бюлетені товарної біржі;

4) в біржовому договорі;

5) на табло.

10. Напрямок цінової стратегії, який полягає у вимушеній політиці для продавця у тому випадку, коли він торгує на біржовому ринку незначними обсягами товару називається:

1) атака

2) проникнення на біржу

3) ціновий лідер;

4) зняття вершків;

5) перебування у фарватері

Тема 3.3. Ф'ючерсний ринок та його особливості Тестові завдання

1. Ф'ючерсні ціни визначаються:

1) способом відкритого торгу в процесі зіткнення пропозиції на про­даж і купівлю;

2) Розрахунковою палатою;

3) керівником біржі та службовцями;

4) Котирувальною комісією;

5) Біржовим комітетом.

2. Історія виникнення ф’ючерсних ринків свідчить, що виникли вони в ре­зультаті таких подій:

1) необхідності існування ліквідних ринків для спекулянтів;

2) необхідності захисту цін для виробників та споживачів;

3) державного регулювання, що забороняє неорганізовану спекуляцію;

4) розвитку товарно-грошових відносин;

5) усіх перерахованих вище.

3. Спекулянти потрібні ф’ючерсним ринкам, тому що вони:

1) підвищують ліквідність ринку;

2) впливають на процес визначення біржової ціни;

3) полегшують хеджування;

4) надають юридичні консультації;

5) все перераховане вище.

4. До основних видів біржового страхування (хеджування) відносять:

1) звичайне;

2) котирувальне;

3) арбітражне;

4) селективне;

5) інтеграційне.

5. За технікою здійснення розрізняють наступні види опціонів:

1) з правом купівлі;

2) з правом продажу;

3) з правом ліквідації;

4) подвійний опціон;

5) з правом перепродажу.

6. Базис – це:

1) істотне зниження цінового ризику;

2) різниця між ціною товарів на реальному ринку у конкретному місці і часі та ціною товару на ф'ючерсному ринку;

3) процес нарощування кількості ф'ючерсних угод;

4) ліміти цінових рамок;

5) це сума, що сплачується покупцем опціону його продавцю.

7. Ф'ючерсні контракти – це:

1) контракти, що передбачають поставку практично ще не виго­товленого товару в майбутньому в конкретний, порівняно віддалений строк за котирувальною ціною, що склалася на момент її укладення;

2) контракт між двома контрагентами, один з яких одержує премію і бере на себе зобов'язання продати або купити, а другий виплачує премію і одержує право купити або продати конкретний товар за конкретною ціною протягом вста­новленого часу.

3) контракти, що передбачають поставку практично ще не виго­товленого товару в майбутньому в конкретний, порівняно віддалений строк за котирувальною ціною періоду (позиції, строку) поставки.

8. Премія – це:

1) винагорода, що виплачується за оформлення договору;

2) додатковий прибуток для покриття можливого ризику від зміни фактичної ціни порівняно з ціною контракту при його укладенні;

3) винагорода, що виплачується за укладення контракту;

4) додатковий заробіток біржового брокера;

5) прибуток, який забезпечує страхування товару.

9. Об'єктом опціону не може бути:

1) реальний товар;

2) ф'ючерсний контракт;

3) грошові зобов′язання;

4) цінні папери;

5) авторські права.

10. Спекулянтів, які грають на підвищення цін називають:

1) ведмедями;

2) білками;

3) вовками;

4) лосями;

5) биками.