Кость Левицький

Одним з найяскравіших представників галицької політичної верхівки є Кость Левицький. Політичне, громадське, наукове, адвокатське життя Костя Левицького є прикладом творчого довголіття. Розпочавши свою працю на благо українського народу на початку 80-х років минулого століття, він продовжував її до самої смерті, тобто до кінця 1941 року.

Роки політичної діяльності Костя Левицького припадають на період піднесення розвитку українського національного життя в Галичині: економічного, культурного, політичного. Власне початок політичної діяльності Костя Левицького – це початок тієї доби в історії української політичної думки, яку історики охрестили «адвокатською». розвиток юридичної науки в цей період важко уявити без наукового доробку Костя Левицького. Народився Кость Левицький 18 листопада 1859 року в Тисмениці, що неподалік від Івано-Франківська (тоді Станіславів) [4, с. 22]. Тут же він здобув початкову освіту скінчивши т. зв. нормальну школу. З 1872 року розпочав навчання у Станіславівській гімназії. В 60-х роках, за прикладом Східної України, в ряді міст на західноукраїнських землях виникають молодіжні українські організації − «громади», які об'єднують молодь, що прагне працювати на користь рідного народу. Виникла така таємна організація і у Станіславові. Одразу ж з початком навчання в гімназії, Кость Левицький починає брати активну участь в діяльності «громади», а на старших курсах навчання стає одним з її керівників. Особливу увагу приділяє він поширенню видань «Просвіти». Те саме робив я як студент університету і допровадив до заснування читальні, де в неділю і свята збирались господарі з громади та вичитували газети і книжки. Прибувши до Львова в 1878, році він вступає до «Академического кружка» – українського студентського товариства москвофільської орієнтації. Не поділяючи політичних поглядів і орієнтацій цього товариства, він залишає його і з 1880 року бере активну участь в діяльності українського студентського товариства народовського напрямку «Дружній Лихвар». Так, вже на передвиборчих загальних зборах товариства його було висунуто «як тактовного і енергічного правника ІV-го року» кандидатом на голову товариства. перший виступ Костя Левицького «Про Руську Правду» був опублікований Омеляном Партицьким в 1882 році в часописі «Зоря». Тут же була розпочата робота над виробленням української юридичної термінології, яка знайшла своє завершення в виданому Костем Левицьким українсько-німецькому юридичному словнику [10]. Після закінчення навчання на юридичному факультеті, Кость Левицький проходить судову і адвокатську практику у Львові, а в 1884 році отримує у Львівському університеті степінь доктора права і починає свою адвокатську діяльність, спочатку як адвокатський кандидат, а з 1890 року як адвокат і відкриває свою адвокатську канцелярію у Львові, яка функціонувала майже до кінця життя Костя Левицького. Вже в перших роках своєї адвокатської практики він здобуває собі повагу і авторитет серед юристів Львова. Він перший почав писати свої скарги і подання до суду українською мовою, і свою адвокатську діяльність, свої знання діючого законодавства він повністю віддає на службу своєму народові, на захист його прав і свобод. Особливу славу принесли Костеві Левицькому, як знавцеві діючого адміністративного права, справа проти Львівського магістрату, та, як знавцеві кримінального права, виступ захисником у справі звинувачення українського поета і художника Корнила Устияновича. І пізніше, вже будучи відомим політичним діячем, послом до віденського парламенту, і в період польської окупації, Кость Левицький неодноразово виступав захисником у цивільних, адміністративних і кримінальних справах, здобуваючи перемоги у здавалось би безнадійних справах. То ж цілком закономірно, що коли українськими адвокатами був створений Союз українських адвокатів, Кость Левицький очолив його і довгі роки був незмінним президентом.

Одразу ж після завершення навчання в університеті, Кость Левицький вступає до Товариства «Просвіта». Незабаром його обирають членом правління Товариства. Тут в «Просвіті» одна за одною з'являються в світ численні популярно-правові розвідки Костя Левицького. Розуміючи, що одна з найбільших проблем українського народу, зокрема селянства, в боротьбі зі свавіллям і зловживаннями, які допускають державні службовці є, дуже часто, саме незнання селянином своїх законних прав, невміння відстояти ці права. в 1884 році в товаристві «Просвіта» було видано його першу працю такого плану «Про закон о товариствах і право збору». Далі одна за другою з'являються «Наша свобода або які ми маємо права» (1888), «Наш закон громадський або які ми маємо права і повинности в громаді» (1889), «Про польові пошкоди» (1893) та багато інших. він виступає ініціатором перетворення «Просвіти « з просвітнього товариства в просвітньо-економічне. В 1890 році прийнятий новий статут Товариства, автором якого був Кость Левицький. Поряд з просвітніми завданнями перед товариством ставляться і економічні [15, с. 19].

. Активна участь в діяльності «Просвіти», в створенні економічних інституцій, проходження адвокатського стажування тим не менше, не віддалили Костя Левицького від політичної та наукової діяльності.

У 1885 році у Львові було створено політичне товариство «Народна Рада», ініціатором якого, був Кость Левицький. З цього часу починається його активна політична діяльність. Його обирають секретарем «Народної Ради». Кость Левицький входить до Президії Народного Комітету (Начальної управи національно-демократичної партії). Пізніше обрано його Головою Народного Комітету. Цю посаду він займав аж до 1919 року.

Новий етап політичної діяльності Костя Левицького починається з початком першої світової війни. Одразу ж після початку світової війни, гурток українських політичних емігрантів у Львові рішив, за порозумінням з політичними провідниками галицьких українців, головно з К. Левицьким, заснувати «Союз визволення України», як позапартійну політичну організацію, яка б об'єднувала і представляла інтереси українців з тієї частини України, що знаходилась під гнітом Російської імперії. Головним завданням організації її засновники вважали пропаганду ідеї самостійної України [20, с. 31].

Після створення Західно-Української Народної Республіки Кость Левицький обраний Українською Національною Радою президентом першого українського Секретаріату ЗУНР.