Перший етап розвитку української правової думки у Львівському університеті

Першим етапом становлення української середньої та вищої школи у Львові стало створення Львівської братської школи. Створена в 1586 р. Львівським Успенським братством,

Львівська школа була першою в Україні. Ініціаторами і безпосередніми засновниками школи були брати Юрій та Іван Рогатинці, Іван Красовський та ін. В основу діяльності школи були покладені ідеї свободи, рівності і братерства.

Першим серед професорів права, які тут працювали і викладали, є Андрій Ангелович (де Ангеллович) Під час візиту цісаря Йосифа ІІ до Львова йому, як найкращих студентів університету представили українців: Петра Лодія, Івана Орлая та Василя Кукольника

У 1805 р. університет було перетворено на ліцей.

Розвиток національної української юридичної науки розпочинається у Львові у другій половині ХІХ ст. Центрами її розвитку стали дві інституції. Перша – Львівський університет, Друга – створене в 1873 р., з активною участю і підтримкою українських діячів з Наддніпрянської України, Товариство ім. Шевченка, яке в 1892 р. було реформоване в Наукове товариство ім. Шевченка,

За період з 1862 по 1918 р. на юридичному факультеті університету українською мовою викладали всього сім осіб. Це Еміль Лопушанський, Владислав Сроковський, Іван Добрянський (Добжанський) [17], Олександр Огоновський, Петро Стебельський, Станіслав Дністрянський, Володимир Вергановський.

У 1918 р., після окупації Польщею Галичини, всі українські кафедри, в тому числі й на юридичному факультеті, були закриті.

Викладання кримінального права і процесу українською мовою у Львівському університеті та розвиток української науки кримінального права і процесу започаткував Петро Стебельський

Безперечно найбільш яскравою постаттю української правової думки перших десятиліть ХХ ст. є наступник Олександра Огоновського на кафедрі цивільного права і процесу Львівського університету, академік Української Академії наук, ректор Українського (вільного) університету в Празі – Станіслав Дністрянський (1870–1935). Володимир Вергановський є унікальною постаттю в історії розвитку української правової думки у Львівському університету хоча б з огляду на те, що розпочавши свою наукову і викладацьку діяльність у 1908 р. доцентом кафедри цивільної процедури (процесу) з українською мовою викладання Львівського університету, він у 1919–1925 рр. був професором і перші три роки деканом правничого факультету Українського (таємного) університету у Львові, а у 1939–1941 рр. – завідував кафедрою цивільного процесу Львівського державного університету ім. Івана Франка

Завершуючи огляд першого етапу розвитку української правової думки у Львівському університеті в австрійський період можна зробити наступні висновки:

1. Створення у Львівському університеті кафедр з українською мовою викладання започаткувало розвиток національної університетської науки і освіти. Саме професори Львівського університету стала авторами перших україномовних підручників цілої низки юридичних дисциплін.

2. Актуалізація та повноцінне включання в науковий контекст розвитку сучасної української юридичної науки і освіти наукового доробку українських вчених, які працювали у Львівському університеті, сприятиме розширенню спектру наукового осмислення сучасних проблем правового розвитку, сприятиме інтеграції в загальноєвропейський науковий та освітній процес.

3. Необхідно розмежовувати історію університетської традиції у Львові та зародження і розвиток українського вищого шкільництва.