Одеський національний медичний університет

Кафедра судової медицини та медичного законодавства

ЛЕКЦІЯ:

«Загальні питання судово-медичної травматології. Фактори зовнішнього середовища від дії яких виникають травми. Наслідки травм. Опис ушкоджень. Ушкодження тупими предметами. Класифікація тупих предметів. Синці, садна, забиті рани. Переломи кісток. Загальні питання черепно-мозкової травми.»

Затверджено на методичній

нараді кафедри

Протокол №_

від « _ _ »________20__р.

Протокол №_

від: «__»________20_р.

Завідувач кафедри,

д. мед. н., проф. __________Г. Ф. Кривда

Одеса 2011р.

1. Лекція: "Судово-медична травматологія" - 2 год.

2. Обґрунтування теми.

Актуальність теми полягає у тому, що кожен лікар, незалежно від фаху, у своїй практичній, діяльності зустрічається з тими чи іншими ушкодженнями, які описуються у історіях хвороби, амбулаторних картках, інших медичних документах. Ці дані потім використовуються судово-медичним! експертам! при проведенні тих чи інших медичних експертиз. Тому зрозуміло, що опис ушкоджень у медичних документах повинен відповідати таким вимогам, як грамотність та повнота, інакше проведенню судово-медичної експертизи по медичних документах завдається велика шкода.

3. Цлі лекції.

3.1. Навчальні.

- ознайомити студентів з поняттям "тілесне ушкодження", видами тілесних ушкоджень, механізмами їх спричинення.

- навчити студентів грамотно та повно описувати тілесні ушкодження на тілі потерпілого.

3.2. Виховні:

- виховання у студентів сучасного професійного мислення;

- забезпеченість засвоєння студентами інших розділів судової медицини /судово-медична експертиза живих осіб, судово-медична експертиза трупу/.

- навчання навичкам деонтології та лікарської етики.

4. Організація змісту теми, внутришньопредметна та міжпредметна інтеграція.

Судово-медична травматологія, з одного боку, пов'язана з таки ми розділами судової медицини, як: а/ судово-медична експертиза трупа; б/ судово-медична експертиза живих осіб; в/ судово-медична експертиза трупів новонароджених; з другого боку - з такими медичним! дисциплінами, як травматологія, загальна хірургія, патологічна анатомія.

m п/п	Етапи лекції, питання	Основні проблеми	Тривалість лекції	Місце проведення лекції
1.	Поняття "тілесне ушкодження", класифікація тілесних ушкоджень	Сучасне уявлення щодо тілесного ушкодження, сучасна класифікація	15 хв.	АУДИТОРІЯ
	Судово-медична класифікація тупих предметів	Роз'яснення сучасної класифікації тупих предметів	5 хв.	АУДИТОРІЯ
3.	Характеристика ушкоджень, що їх спричиняють тупі предмети	Дати морфологічну характеристику ушкоджень, які спричинюють тупі предмети.	40 хв.	АУДИТОРІЯ
4.	Судово-медична класифікація гострих предметів	Роз'яснення сучасної класифікації гострих-предметів	5 хв.	АУДИТОРІЯ
5.	Характеристика ушкоджень, що їх спричиняють гострі предмети	Дати морфологічну характеристику ушкоджень, які спричинюють гострі предмети.	25 хв.	АУДИТОРІЯ

6. Загальне матеріальне та методичне забезпечення лекції:

Лекція проводиться в аудиторії кафедри. Під час лекції лектор користується таблицями /класифікація тупих та гострих предметів/ та макропрепаратами /л ос кути шкіри з ушкодженнями тупими та гостріш предметами та фрагменти кісток з ушкодженнями тупими предметами/»

7. Список рекомендованої літератури для викладачів.

1.В.Б. Хохлов, Л.Е. Кузнецов. Судебная медицина /Руководство/. Смоленск, 1998г., 800 с.

2. і» Л. Попов, Р.В. Еабаханян, Г.И. Заславский. Курс лекций по судебной медицине. Санкт-Петербург, 1999г., 400 с.

3. Судебная медицина: Руководство для врачей. Издание 3-е, переработанное и дополненное /под ред. проф. А.А. Матышева/. Санкт-Петербург, Изд-во "Гиппократ", 1998г., 543 с.

4. Судебно-медицинская травматология /руководство/ - под ред. АЛ. Грс мова, З.Г. Науменко. М., "Медицина", 1977г.

8. Список рекомендованої літератури для студентів:

1. Судова медицина /за редакцією 1.0. Концевич та Б.В. Млхайличен ка/, Шїв, МП "Леся", 1997 р.

2. Судова медицина: підручник /за ред. А.С. Лісового/, Київ, Юрінком Інтер, 1999 p.

3. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине

/ под ред. проф. ЇЇ.А. Концевич/, Киев, "Вища школа", 1988 г.

4. А.И. Муханов. Атлас-руководство по судебной медицине. - Киев, "Вищд школа", 1988г.

1. Загальні положення.

Під тілесними ушкодженнями /з медичної точки зору/ розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій, органів і тканин, які виникли внаслідок дії факторів зовнішнього середовища /механічних, фізичних, хімічних та ін./.

Ушкодження розподіляються на:

а/ анатомічні /рани, синці та ін./ і функціональні /струс головного мозку та ін,/;

б/ смертельні і несмертельні /останні в свою чергу поділяються на тяжкі, середнього ступеня тяжкості і легкі тілесні ушкодження/.

У судово-медичній практиці ми зустрічаємося з ушкодженнями, які. виникли в результаті дії фізичних та хімічних факторів. До перших належать ушкодження: 1. Механічні /спричинені тупими та гострими предметами, вогнепальною зброєю/; 2. Які виникли від дії високої та низької температури; 3. Які виникли від дії атмосферного та технічного електричного струму; 4. Від дії променевої енергії. 5. Від дії барометричного тиску*

До хімічних ушкоджень належать: 1. Хімічні опіки. 2. Загальне отруєння.

Повторення однорідних травм у людей, які перебувають в східних умовах праці і побуту, називається травматизмом

Кожен вид травматизму має свої особливості, які пов'язані не тільки з обставинами події, але і з характером заподіяних ушкоджень. Наприклад, при виробничому травматизмі переважають рани, при вуличному - переломи, при спортивному - розтягнення.

При дослідженнях трупів 0сіб,ііякі загинули від дії тупих / чи гострих/ предметів, окрім дослідження тіла, велике значення має дослідження ушкоджень і забруднень одягу і взуття. Пошкодження одягу можуть відтворювати форму та розміри предмета, яким заподіяні ушкодження, а у деяких випадках - і окремі деталі предметів, якими вони були заподіяні /наприклад, відбитки протектора/.

При описі ушкоджень одягу слід, перш за все, вказати деталі одягу, на яких вони містяться, а також визначити координати ушкоджень. Горизонтальні координати відраховують вправо і вліво від передньої та задньої середньої лінії, вертикальні - від рівня середини плечових швів на сорочці, піджаку та ін.

Визначивши локалізацію ушкоджень, описують їхню форму, розміри, положення довжини стосовно вертикальної осі предмета одягу, а також властивості їхніх країв, кінців, навколишню зону.