7. Перші слов’янські археологічні культури на території України

Завдяки останнім науковим досягненням українських археологів і істориків встановлені ареали археологічних культур слов'янської прабатьківщини і уточнено час розселення наших пращурів. Вичерпні дані з цієї проблеми викладені в роботах В.Барана і М.Брайчевського.

В основі археологічної періодизації лежить домінуюча роль того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці: каменю, міді, бронзи і заліза. Відповідно до цього археологи виділяють: 1) кам'яний вік, який в свою чергу поділяється на палеоліт (давньокам'яний) вік, мезоліт або середній кам'яний вік та неоліт або новокам'яний вік; 2) енеоліт або міднокам'яний вік; 3) бронзовий вік; 4) ранній залізний вік.

У середньому палеоліті в період порівняно м'якого клімату людина розселилася майже по всій території сучасної України. Середньопалеолетичні стоянки неандертальських общин в Криму (Киїк-Коба), Подніпров'ї та ін. містять перше метальне знаряддя - дротик із крем'яним гостроконечником, свідчать про складення поховальної обрядовості. У пізньому палеоліті (40- 11 тис. років тому), коли на час останнього (валдайського) зледеніння сформувався сучасний тип людини – кроманьйонець.

Нові значні досягнення здобуло людство в перехідний період кам'яного віку, який зветься мезолітом (10-8 тис. років тому). Найважливішим досягненням було винайдення лука й стріли, що різко підвищило продуктивність полювання, дало змогу створювати запаси їжі. Змінюється і техніка виготовлення кам'яних знарядь. Широко розповсюджуються складні мініатюрні кам'яні вироби - мікроліти, з яких виготовляли наконечники стріл, а також леза-вкладиші, що вставлялися в оправи.

Розквіт первіснообщинного ладу припав на епоху неоліту - нового кам'яного віку (8-6 тис. років тому). У неоліті порівняно високий рівень виготовлення знарядь праці і нагромаджений досвід дали змогу людині перейти від присвоєння дарів природи до продуктивного господарства - землеробства й скотарства. Виникнення продуктивного господарства вчені називають "неолітичною революцією". її дальший розвиток спирався на помітний прогрес в обробіткові каменю. У цей період людина опанувала всі можливі операції - різання, шліфування, свердління, заточування каміння. Крім того, на добу неоліту припадає поява принципово нових матеріалів. Зокрема, було освоєно виготовлення ліпної кераміки.

На кінець неоліту і енеоліту припадає існування першої протоцивілізації на терені України - трипільської культури.

На зміну енеолітичному вікові прийшов бронзовий (друга половини Ill - початок I тис. до н.е.). Вчені вважають, що в кінці бронзового віку в степах України жило іраномовне населення (зрубна культура), а в лісостепу - протослов'янське (тшинецько-комарівська культура). в епоху бронзи й на початку залізного віку, коли на території України зародилися перші класові суспільства. Це, насамперед, пов'язано з появою в наших степах кіммерійців - першого народу, власна назва якого збереглася в писемних історичних джерелах (Геродот). Вони заснували першу державу на нашій території - Кіммерію. Кіммерійці займалися скотарством і землеробством, підтримували торговельні зв'язки з Кавказом і Середземномор'ям, мали укріпленні городища. Але з ХІІІ ст. до н.е. під натиском скіфів кіммерійські городища повсюдно зникають. З VII ст. до н.е. степову зону між Доном і Дунаєм опановують скіфи.

Проблема етногенезу слов'янства до цього часу залишається дискусійною, тому викладені тут погляди вчених значною мірою є гіпотетичними. Найбільш поширеною на даний час є думка про те, що формування слов'ян як окремої етнічної спільноти та їх культури пройшло в кілька етапів.

Перший етап умовно можна назвати передслов'янським. Він охоплює в основному другу половину II і І тис. до н.е. в Центральній і Східній Європі сформувалось декілька споріднених археологічних культур, в яких існував ряд елементів, що пізніше стали характерними для культури слов'ян. Першою з цих культур треба назвати тшинецько-комарівську етнічну спільність, яка на думку багатьох дослідників була праслав'янською - попередницею східних і західних слов'ян.

Наступний етап формування східного слов'янства - давньослов'янський.

в III ст. до н.е. так званої зарубинецької культури.

Зарубинецька культура швидко перетворюється в своїй південній частині у незрівнянно вищу черняхівську культуру II- V ст.