У межах срср і Східної Європи
У
Східній Європі українська діаспора
поділена так:
у Польщі: 200—300 тисяч українців
у
Чехословаччині: 120—150 тисяч українців
у Румунії:
100—150 тисяч українців
у
Югославії: 45—50 тисяч українців
У
всіх цих державах українці мали статус
національних меншостей, культурно-суспільні
організації (єдині і напівурядові),
шкільництво, пресу й видавництва. Ці
права були в кожній з цих країн різні —
найширші в Югославії.
Найчисленнішою
була українська діаспора в Польщі, що
складалася з українців:
які залишилися на західних окраїнах
України: їх на підставі радянсько-польського
договору приєднано до Польщі — вони
не переїхали в УРСР та їх було вивезено
(їх кількість невелика);
яких
поляки переселили на західні й північні
землі Польщі, котрі до 1945 р. належали
Німеччині.
Українці
в Чехословаччині жили на Пряшівщині,
частково на своїй етнічній території —
і користувалися досить широкими правами;
також вони жили і в Чехії на понімечених
землях.
Українці
в Румунії жили як на окраїнах української
етнічної території (Буковина, Мармарощина),
так і в розпорошенні.
Українці
в Югославії жили головно в Бачці, Сремі
і Боснії: церковну організацію українці
мали лише в Югославії (Крижевецька
єпархія) і на Пряшівщині. Тут існували
найвигідніші видавничі та культурні
можливості.
