
- •Основні параметри психолого-педагогічного статусу школяра
- •Психолого-педагогічні вимоги до змісту статуса учня 4-5 класів
- •Психолого-педагогічні вимоги до змісту статусу учня 9 класу
- •Психолого-педагогічні вимоги до змісту статусу учня 10 класу
- •Приклад заповнення заключення консиліуму
- •Приклад протоколу заключення консиліума
- •Скорочений варіант протоколу
- •Протокол фіксації підсумків проведення консультації з розробки стратегії педагогічної допомоги школярам з проблемами в навчанні,поведінки і психологічного самопочуття
- •В психолого-педагогічному консиліумі
- •(Алгоритм роботи шкільного психолога в шкільній паралелі: з дітьми, батьками, педагогами)
- •3 Тиждень
- •4 Тиждень
- •5 Тиждень
- •6 Тиждень
- •7 Тиждень
- •8 Тиждень
- •9 Тиждень
- •10 Тиждень
- •11 Тиждень
- •12 Тиждень
- •13 Тиждень
- •14 Тиждень
- •15 Тиждень
- •16 Тиждень
- •17 Тиждень
- •18 Тиждень
- •19 Тиждень
- •20 Тиждень (канікули)
- •21 Тиждень
- •22 Тиждень
- •23 Тиждень
- •24 Тиждень
- •25 Тиждень
- •26 Тиждень
- •27 Тиждень
- •28 Тиждень
- •29 Тиждень
- •30 Тиждень
- •31 Тиждень
- •32 Тиждень
- •33 Тиждень
- •34 Тиждень
- •35 Тиждень
- •36 Тиждень
- •37 Тиждень
- •38 Тиждень
- •39 Тиждень
- •40 Тиждень
- •41 Тиждень
- •Фактори ризику порушення розвитку:
Психолого-педагогічні вимоги до змісту статусу учня 9 класу
Порівняно з попереднім етапом вимоги значно зростають і ускладнюються. Крім того, з’являються критерії, принципово нові в порівнянні з попередніми етапами навчання. Так, ускладнюються вимоги до пізнавальної діяльності, особливо - в плані розумових дій і розвитку мислення: виділення суттєвих ознак понять, здатність до розгляду предмету. що вивчається з різних сторін, здатність до зміни стратегії, гіпотези в процесі вирішення навчальної проблеми. Значно розширюється сфера передбачуваних поведінкових реакцій: фіксується здатність до глибоких і довготривалих емоційних прив’язаностей, здатність до прояву емпатії по відношенню до дорослих. Більш розгорнутими стають вимоги до свідомої регуляції поведінки і спілкування: здатність довготривало підкорювати поведінку наміченій цілі, вміння надавати вираженню емоцій “преднамеренный” характер.
Якісно нові пункти з’являються в мотиваційному блоці. Пов’язані вони, перш за все, з вимогами до процесу цілепокладання: вміння ставити конкретні цілі самоосвіти, інтерес до самостійних форм навчальної діяльності, інтерес до використання результатів навчальної діяльності в суспільно корисній діяльності.
Емоційний стан школяра починає визначатись значно більшою кількістю різних факторів, точніше, на нього починає впливати більш широкий клас відносин (наприклад, великий вплив здійснює референтна група однолітків і співвідношення її норм з нормами сім’ї, школи і можливостями самого підлітка).
Надзвичайно важливу роль починають відігравати показники четвертого блоку - системи відношень, так як сприйняття школярем самого себе і оточуючого світу і емоційна оцінка того що сприймається стає принципово важливими з точки зору його ефективного навчання і психологічного розвитку: це і суб’єктивна включеність у відношення з однолітками, і сприйняття своїх відносин з дорослими як близьких, але автономних, і відчуття суб’єктивної адекватності своєї поведінки і емоційних реакцій. Важливе також відношення підлітка до навчання, яке тепер виступає для нього в якості смислоутворюючого мотиву.
ПАРАМЕТРИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СТАТУСА |
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО НАВЧАННЯ, ПОВЕДІНКИ Й СПІЛКУВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКА |
1.ПІЗНАВАЛЬНА СФЕРА |
|
1.1.Довільність психічних процесів |
|
1.2. Розвиток мислення |
|
1.3. Сформованість найважливіших навчальних дій |
|
1.4. Розвиток мови |
|
1.5. Розвиток тонкої моторики |
|
1.6. Розумова працездатність і темп навчальної діяльності |
|
2. ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ І СПІЛКУВАННЯ ШКОЛЯРІВ |
|
2.1. Взаємодія з однолітками |
|
2.2. Взаємодія з педагогами |
|
2.3. Дотримання соціальних і етичних норм |
|
2.4. Поведінкова саморегуляція |
|
2.5. Активність і незалежність |
|
3.ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ. |
|
3.1. Наявність і характер навчальної мотивації. |
|
3.2. Стійкий емоційний стан (рівень тривожності) |
- вимогами школи (педагога) і батьків; - вимогами дорослих і можливостями підлітка; - вимогами сім’ї і референтної групи однолітків; - вимогами референтної групи і можливостями підлітка. |
4. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ВІДНОШЕНЬ ШКОЛЯРА ДО СВІТУ І САМОГО СЕБЕ |
|
4.1. Відношення з однолітками |
|
4.2. Відношення з педагогами |
|
4.3. Відношення до значущої діяльності |
|
4.4. Відношення до себе. |
|