
- •Тема 1 сутність, призначення і загальні вимоги до звітності
- •1.1. Сутність звітності та її значення
- •1.2. Класифікація звітності підприємства
- •1.3. Користувачі звітності
- •1.4. Організація складання звітності
- •1.5. Загальні вимоги до складання і подання бухгалтерської звітності
- •Загальні вимоги при складанні автоматизованої звітності
Тема 1 сутність, призначення і загальні вимоги до звітності
Сутність звітності та її значення
Класифікація звітності підприємства
Користувачі звітності
Організація складання звітності
Загальні вимоги до складання і подання бухгалтерської звітності
Загальні вимоги при складанні автоматизованої звітності
Нормативні та регулюючі документи
Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV (зі змінами і доповненнями).
ПСБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджено наказом міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
МСБО 1 “Подання фінансових звітів”.
Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, від 28 лютого 2000 р. № 419.
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.
1.1. Сутність звітності та її значення
В умовах ринкової економіки одним з найважливіших факторів успішного функціонування підприємств є своєчасність та раціональність у прийнятті управлінських рішень стосовно організації внутрігосподарського механізму діяльності та налагодження взаємовідносин з елементами зовнішнього середовища. У забезпеченні оперативності та правильності управлінських рішень вагому роль відіграє інформація.
У сучасному суспільстві інформація стала рівноцінною складовою ресурсного потенціалу, оскільки саме вона спрямовує весь виробничий процес.
Менеджерам різного рівня для окреслення стратегії і тактики дій необхідна економічна інформація про фінансово-господарську діяльність та інші важливі показники функціонування підприємств за певні періоди. Систему таких даних формує звітність.
Звітність – це сукупність узагальнюючих взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих показників про фінансову та виробничо-господарську діяльність підприємства за певний проміжок часу.
Звітність є завершальним етапом процесу ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Аналіз показників звітності підприємства дає можливість:
– визначити реальний стан і результати фінансово-господарської діяльності підприємства;
– приймати своєчасні управлінські рішення щодо напрямів функціонування господарюючого суб’єкта;
розробити прогноз розвитку.
Метою складання звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів [2].
Основним завданням у процесі складання звітності є систематизація, узагальнення і передача бухгалтерської інформації зацікавленим особам для прийняття рішень.
Звітність можна розглядати як сукупність підсумкових даних про діяльність підприємства, що відображені у спрощеній та компактній формі по відношенню до даних бухгалтерського обліку в облікових регістрах, первинних документах та інших бухгалтерських книгах. Звідси випливає важливість для користувача в повноті, оперативності, аналітичності та точності звітної інформації.
Тісний взаємозв’язок звітності з бухгалтерським обліком простежується ще й у тому, що перша є елементом методу останнього. Це випливає з вивчення основних етапів обробки інформації у бухгалтерському обліку [51, с. 17.], а саме:
1) первинне спостереження, яке здійснюється за допомогою таких складових методу бухгалтерського обліку як документація та інвентаризація;
2) вартісне вимірювання, що проводиться шляхом застосування оцінки і калькулювання;
3) систематизація отриманих даних, що здійснюється за допомогою рахунків та подвійного запису;
4) узагальнення облікової інформації шляхом складання балансу та інших видів звітності.
Звітні показники підприємства є необхідним джерелом даних як для працівників (управлінського персоналу), так і для інших контрагентів, які приймають рішення щодо доцільності встановлення взаємовідносин з цим суб’єктом господарювання.