Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1 (2013).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
125.44 Кб
Скачать

6

Тема 1 сутність, призначення і загальні вимоги до звітності

    1. Сутність звітності та її значення

    2. Класифікація звітності підприємства

    3. Користувачі звітності

    4. Організація складання звітності

    5. Загальні вимоги до складання і подання бухгалтерської звітності

    6. Загальні вимоги при складанні автоматизованої звітності

Нормативні та регулюючі документи

  1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV (зі змінами і доповненнями).

  2. ПСБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджено наказом міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

  3. МСБО 1 “Подання фінансових звітів”.

  4. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, від 28 лютого 2000 р. № 419.

  5. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.

1.1. Сутність звітності та її значення

В умовах ринкової економіки одним з найважливіших факторів успішного функціонування підприємств є своєчасність та раціональність у прийнятті управлінських рішень стосовно організації внутрігосподарського механізму діяльності та налагодження взаємовідносин з елементами зовнішнього середовища. У забезпеченні оперативності та правильності управлінських рішень вагому роль відіграє інформація.

У сучасному суспільстві інформація стала рівноцінною складовою ресурсного потенціалу, оскільки саме вона спрямовує весь виробничий процес.

Менеджерам різного рівня для окреслення стратегії і тактики дій необхідна економічна інформація про фінансово-господарську діяльність та інші важливі показники функціонування підприємств за певні періоди. Систему таких даних формує звітність.

Звітність – це сукупність узагальнюючих взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих показників про фінансову та виробничо-господарську діяльність підприємства за певний проміжок часу.

Звітність є завершальним етапом процесу ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Аналіз показників звітності підприємства дає можливість:

– визначити реальний стан і результати фінансово-господарської діяльності підприємства;

– приймати своєчасні управлінські рішення щодо напрямів функціонування господарюючого суб’єкта;

  • розробити прогноз розвитку.

Метою складання звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів [2].

Основним завданням у процесі складання звітності є систематизація, узагальнення і передача бухгалтерської інформації зацікавленим особам для прийняття рішень.

Звітність можна розглядати як сукупність підсумкових даних про діяльність підприємства, що відображені у спрощеній та компактній формі по відношенню до даних бухгалтерського обліку в облікових регістрах, первинних документах та інших бухгалтерських книгах. Звідси випливає важливість для користувача в повноті, оперативності, аналітичності та точності звітної інформації.

Тісний взаємозв’язок звітності з бухгалтерським обліком простежується ще й у тому, що перша є елементом методу останнього. Це випливає з вивчення основних етапів обробки інформації у бухгалтерському обліку [51, с. 17.], а саме:

1) первинне спостереження, яке здійснюється за допомогою таких складових методу бухгалтерського обліку як документація та інвентаризація;

2) вартісне вимірювання, що проводиться шляхом застосування оцінки і калькулювання;

3) систематизація отриманих даних, що здійснюється за допомогою рахунків та подвійного запису;

4) узагальнення облікової інформації шляхом складання балансу та інших видів звітності.

Звітні показники підприємства є необхідним джерелом даних як для працівників (управлінського персоналу), так і для інших контрагентів, які приймають рішення щодо доцільності встановлення взаємовідносин з цим суб’єктом господарювання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]