2. Оснащення приміщення та робочого місця для приймання рецептів та відпуску лікарських засобів.

Для виконання провізором по прийому рецептів своїх функцій в залі обслуговування аптеки виділяється спеціальне місце – рецептурна. Обладнується воно за допомогою перегородки банківського типу, що має спеціальний пристрій для захисту робітника від повітряно-крапельної інфекції.

Устаткування й оснащення робочих місць у РВВ залежить від обсягу

роботи аптеки. Наприклад, в аптеках з великим обсягом роботи рекомендується організація двох однаково обладнаних робочих місць у торговельному залі: для прийому рецептів на ЛЗ індивідуального виготовлення й для відпуску ЛЗ.

Робоче місце провізора, як правило, обладнується секційним столом, ша-

фами для зберігання ЛЗ, вертушками для виготовлених ЛЗ, холодильником для термолабільних ЛП, металевими шафами для зберігання ліків, що підлягають предметно-кількісному обліку, комп'ютером.

У своїй роботі провізор використовує Державну Фармакопею України; нормативні документи МОЗ України; довідкову літературу (синоніми ЛЗ, довідники з взаємодії (несумісності) ЛЗ); таблиці вищих разових та добових доз; прайс-лист роздрібних цін інгредієнтів, що входять до складу ліків індивідуального виготовлення; тарифи за виготовлення і фасовку ЛЗ, а також облікові документи (квитанційний журнал, журнал обліку неправильно виписаних рецептів й ін.).

На робочому місці по прийому рецептів і відпуску ЛЗ аптечний працівник повинен керуватися:

– Законами України «Про лікарські засоби», «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», «Про захист прав споживачів» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють окремі аспекти фармацевтичної діяльності;

– Етичним кодексом фармацевтичного працівника.

3. Рецепт та його значення в сучасних умовах. Структура рецепта.

Рецепт - це письмове звернення лікаря до провізора (фармацевта) про виготовлення й відпуск ЛЗ. Рецепт є:

• медичним документом, що служить підставою для відпуску ліків з

аптеки;

• юридичним документом, оскільки лікар, що виписав рецепт, провізор, що прийняв рецепт й відпустив ліки, і фармацевт, що виготовив ЛЗ, несуть юридичну відповідальність у випадку неправильного призначення, виготовлення й відпуску ліків;

• фінансовим документом, тому що вартість ліків оплачується хворим

або відшкодовується аптеці з бюджетів різних рівнів.

Функції рецепта:

Медична – рецепт – це документ який є підставою для відпуску ліків і використання їх хворим відповідно вказівкам лікаря про дозу і порядок прийому, враховуючи індивідуальні особливості хворого.

Юридична – особи, які виписали рецепт, виготовили по ньому лікарські препарати і відпустили їх хворому, несуть юридичну відповідальність.

Технологічна – є вказівкою фармацевту при виготовленні ліків, вказуючи які лікарські речовини взяти і яку лікарську форму виготовити.

Економічна – рецепт є документом на витрату лікарських і допоміжних речовин, визначення тарифів і розрахунків (у випадку безоплатного або пільгового відпуску).

Соціальна – рецепт повинен гарантувати надання кваліфікованої і повноцінної фармацевтичної допомоги громадянам з різним соціально-економічним статусом.

Структура рецепта.

1. Inscriptio – напис. В цій частині вказують назву, адресу і телефон лікувального закладу, в якому був виписаний рецепт. Код ЛПЗ друкується повністю або ставиться штамп. Відмічається вікова група хворого: дорослий, дитячий (непотрібне закреслити).

2. Datum – дата видачі рецепта вказується повністю (число, місяць, рік).

3. Nomen aegroti – прізвище, ініціали хворого. В рецепті вказується прізвище, ініціали хворого, його вік. Дані про вік пацієнта необхідні у зв'язку з тим, що фармацевт повинен контролювати правильність призначення лікарем отруйних і сильнодіючих лікарських засобів. Якщо хворим є сам лікар, який виписав рецепт, то пишеться „pro me” – для мене.

4. Nomen medici – вказується прізвище, ініціали (розбірливо) лікаря.

5. Invocatio – звернення лікаря до фармацевта. В рецепті ця частина представлена одним словом Recipe – візьми. Яке звичайно пишеться скорочено: Rp:

6. Designatio materiarum – перелік лікарських речовин, з яких готують лікарський препарат. Лікарські речовини виписують в такому порядку:

• basis - основні діючі речовини;

• adjuvans – посилюючі, доповнюючі дію основних;

• corrigens - виправляючі запах або смак лікарської форми;

• constituens - формоутворювачі.

7. Praescriptio або Subsсriptio – підпис. Вказується, яка лікарська форма повинна бути виготовлена, основні технологічні операції, які потрібно провести (змішай і т.д.), і в якій упаковці і тарі повинен бути відпущений лікарський препарат (в коробках, банках, флаконах із жовтогарячого скла), при виписуванні дозованих лікарських препаратів вказують кількість доз.

8. Signatura – сигнатура. Пишеться словами Signa або Signetur (познач, не6хай буде позначено). В ній вказується, як слід використовувати лікарський препарат. Тому сигнатура пишеться українською мовою, або мовою міжнаціонального спілкування. Спосіб використання потрібно писати детально, вказуючи дозу, частоту, а при необхідності – час прийому (під час їжі або після їжі і т.д.).

9. Subsсriptio medici – особистий підпис лікаря та його печатка.

10. Строк дії рецепта.

4. Законодавчі акти, що регламентують рецептурний відпуск. Роботу аптеки з прийому рецептів і відпуску ліків регламентують:

• Наказ МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень» (із змінами внесеними згідно з наказом МОЗ України №440 від 04.07.2006р., наказом МОЗ України №525 від 17.09.2008р., наказом МОЗ України №150 від 23.03.2011р.)

• наказ МОЗ України № 11 від 21.01.10 р. «Про обіг наркотичних, психотропних ЛЗ та прекурсорів в закладах охорони здоров’я».