Для дітей молодшого віку

ТЕМА: «ПУСТОТЛИВИЙ ДОЩИК»

(за твором А. М'ястківського)

Декорації: три ширми-хатки (Зайчикова, Лисиччина, Оленчина).

Дійові особи:

Ведуча

Зайчик

Лисичка

Дівчинка Оленка

Дощик

В е д у ч а. Дощик був на святі, де на бубоні грав дід Грім. І так той Дощик розвеселився, розпустувався, що не міг спинитися ані в полі, ані на городі, ані в саду. Підбіг до Зайчикової хатки.

Д о щ и к (підбігаючи до Зайчикової хатки, стукає). Стук-стук!

В е д у ч а. Підбіг до Лисиччиної хатки.

Д о щ и к (підбігши до Лисиччиної хатки). Стук-стук!

В е д у ч а. Підбіг до Оленчиної хати, почав дівчинку надвір викликати...

Д о щ и к. Ходімо, Оленко, до берізки!

О л е н к а. Боюся! Змокнуть мої кіски.

Д о щ и к. Хіба це страшно?

О л е н к а. Мабуть.

Д о щ и к. Не журись! Коли змокнуть — підростуть!

О л е н к а. А я змокну теж?

Д о щ и к. І ти підростеш!

В е д у ч а. Вибігла Оленка на Дощик. Він зелене листя полоще, умиває квіти й травичку, викликає із хати Лисичку.

Д о щ и к. Ходи, Лисонько, ходи, з нами таночок поведи.

Л и с и ч к а. Іду-іду, тільки хвостик причешу.

В е д у ч а. Побіг знову дощик до Зайчикової хатинки. Став Зайчика-вуханчика кликати з ним разом погуляти.

Д о щ и к. Виходь, Зайчику-вуханчику, погуляти.

З а й ч и к (весело підстрибнувши). Добре, зараз я прийду й барабана принесу.

Д о щ и к

Ось і зібрались усі друзі!

То ж потанцюймо у веселому крузі!

Грає весела музика. Усі учасники інсценування разом з іншими дітьми танцюють веселий танок.

СЦЕНАРІЙ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ГРИ

Для дітей молодшого віку тема: «як знайти стежину»

(В. Берестов, інсценізація Л. Калузької)

Декорації: дерева, ліс.

Дійові особи:

Діти

Білка

Заєць

Равлик

Бджола

Дідусь-лісник

Ведуча

В е д у ч а. Пішли діти до дідуся-лісника. Пішли та й заблукали. Дивляться, над ними Білка стрибає з дерева на дерево.

Д і т и

Білко, Білко, розкажи,

Білко, Білко, покажи,

Як знайти стежину

В дідову хатину.

Б і л к а. Дуже просто. Стрибайте з оцієї ялини ось на ту, з тієї — на криву березу. З кривої берізки видно великий-великий дуб. З верхівки дуба помітно дах. Це і є хатина.

Д і т и. Дякуємо, Білко! Тільки ми не вміємо по деревах стрибати. Краще ми ще когось запитаємо.

В е д у ч а. Стрибає Заєць. Хлопчики й дівчатка і йому заспівали своєї пісеньки...

Д і т и

Зайчику, Зайчику, розкажи,

Зайчику, Зайчику, покажи,

Як знайти стежину

В дідову хатину.

З а й ч и к. Хатину? Нема нічого простішого. Спочатку пахнутиме грибами. Потім — заячою капустою. Далі запахне лисячою норою. Обстрибайте цей запах праворуч або ліворуч. Коли він залишитеся позаду, понюхайте ось так і почуєте запах диму. Біжіть просто на нього, нікуди не звертаючи. Це дідусь-лісник самовар ставить.

Д і т и. Спасибі, Зайчику! Шкода, що носи у нас не такі чутливі, як у тебе! Доведеться ще когось запитати.

В е д у ч а. Бачать, повзе Равлик.

Д і т и

Равлику, Равлику, розкажи,

Равлику, Равлику, покажи,

Як знайти стежину

В дідову хатину.

Р а в л и к. Розповідати довго-о-о. Кра-а-ще я вас туди проведу-у-у. Повзіть за мною.

Д і т и. Спасибі, Равлику! Нам ніколи повзати. Краще ми когось ще запитаємо.

В е д у ч а. На квітці сидить Бджола.

Д і т и

Бджілко, Бджілко, розкажи,

Бджілко, Бджілко, покажи,

Як знайти стежину

В дідову хатину.

Б д ж і л к а. Ж-ж-ж! Покажжжжу... Дивіться, куди я лечу. Ідіть слідом. Побачите моїх сестер. Куди вони, туди й ви. Ми дідусеві на пасіку мед носимо. Ну, до побачення! Я страш-ш-шенно поспішаю. Ж-ж-ж!

В е д у ч а. І полетіла. Діти не встигли їй навіть спасибі сказати. Вони пішли туди, куди летіли бджоли, і швидко знайшли стежину. Ото була радість! Діти прийшли у хатину дідуся, привіталися.

Д і д у с ь. Добридень, любі діти! Дуже радий вам. Потомилися, певно, доки хатинку мою знайшли. То ж запрошую вас до столу на смачний чай із медом.