7. Аналіз оборотності капіталу

Ділова активність підприємства виявляється у швидкості обороту його капіталу. Прискорення оборотності капіталу свідчить про більш інтенсивне його використання і про зростання ділової активності підприємства. Навпаки, уповільнення оборотності засобів є ознакою спаду ділової активності. Від швидкості обороту капіталу залежить і його прибутковість, і як результат – ліквідність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства.

Тому в процесі аналізу необхідно більш детально вивчити показники оборотності капіталу, встановити, на яких стадіях кругообігу відбулося уповільнення чи прискорення руху засобів, розробити заходи для усунення і попередження спазму ліквідності.

Слід розрізняти оборотність усього сукупного капіталу підприємства, у тому числі основного й оборотного.

Швидкість оборотності капіталу характеризується такими показниками:

2. коефіцієнтом оборотності (К_об);

3. тривалістю одного обороту (Т_об).

Коефіцієнт оборотності капіталу розраховується за формулою

Протилежний до коефіцієнта оборотності капіталу показник називається капіталомісткістю (К_м):

Тривалість обороту капіталу:

або

де Д – кількість календарних днів в аналізованому періоді (рік – 360 днів, квартал – 90, місяць – 30 днів).

Середні залишки всього капіталу і його складових розраховується за середньою хронологічною: ½ суми на початок періоду плюс залишки на початок кожного наступного місяця плюс ½ залишку на кінець періоду і результат ділиться на кількість місяців у звітному періоді. Необхідна інформація для розрахунку показників оборотності є в бухгалтерському балансі і звіті про фінансові результати.

При визначенні оборотності всього капіталу сума обороту має включати загальну виручку від усіх видів продажів. Якщо ж розраховуються показники оборотності тільки операційного капіталу, то до розрахунку береться тільки виручка від реалізації продукції. Обороти і середні залишки на рахунках капітальних вкладень, довгострокових і короткострокових фінансових вкладень у даному разі не враховуються.

Оборотність капіталу, з одного боку, залежить від швидкості оборотності основного й оборотного капіталу, а з іншого боку – від його органічної будови: чим більшу частку становить основний капітал, що обертається повільно, тим нижчий коефіцієнт оборотності і вища тривалість обороту всього сукупного капіталу, тобто:

де К_{об(сук.акт)} – коефіцієнт оборотності сукупних активів;

Ч_об.акт – частка оборотних активів (оборотного капіталу) в загальній сумі активів;

К_{об(об.акт)} – коефіцієнт оборотності оборотних активів;

Т_{об(сук.акт)} – тривалість обороту сукупних активів;

Т_{об(об.акт)} – тривалість обороту оборотних активів.

На аналізованому підприємстві тривалість обороту операційного капіталу збільшилася на 20,8 дня, а коефіцієнт оборотності відповідно зменшився на 0,41 (табл. 8.13.).

Таблиця 8.13.

Аналіз тривалості обороту капіталу

Показник	Минулий період	Звітний період	Зміна
Виручка (нетто) від реалізації продукції, тис. грн.	95 250	99 935	+4685
Середньорічна вартість операційного капіталу, тис. грн.	34 500	42 500	+8000
У тому числі оборотного капіталу	20 700	27 760	+7060
Частка оборотних активів у загальній сумі операційного капіталу	0,6	0,653	+0,053
Коефіцієнт оборотності операційного капіталу	2,76	2,35	-0,41
У тому числі оборотного	4,60	3,60	+1,0
Тривалість обороту операційного капіталу, дні	132,2	153	+20,8
У тому числі оборотного	79,3	101,4	+22,1

За допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо, як змінилися ці показники за рахунок структури капіталу і швидкості обороту оборотного капіталу.

Таблиця 8.14.

Фактори зміни оборотності сукупного капіталу

Фактор зміни оборотності сукупного капіталу		Рівень результативних показників
Частка оборотного капіталу	Швидкість обороту оборотного капіталу	Коефіцієнт оборотності операційного капіталу	Тривалість обороту операційного капіталу, дні
Минулого року	Минулого року	0,6  4,6 = 2,76	79,3 : 0,6 = 132,2
Звітного року	Минулого року	0,653  4,6 = 3,00	79,3 : 0,653 = 121,4
Звітного року	Звітного року	0,653  3,6 = 2,35	100 : 0,653 = 153,0
Зміна загальна		2,35 – 2,76 = -0,41	1253 – 132,2 = +20,8
У тому числі за рахунок: структури капіталу		3,00 – 2,76 = + 0,24	121,4 – 132,2 = - 10,8
Швидкості обороту оборотного капіталу		2,35 – 3,00 = - 0,65	153 – 121,4 = +31,6

З табл. 8.14 видно, що уповільнення оборотності операційного капіталу відбулося через зниження швидкості руху оборотного капіталу, незважаючи на збільшення його частки в загальній сумі операційних активів.

У процесі подальшого аналізу необхідно вивчити зміну оборотності оборотного капіталу на всіх стадіях його кругообігу, що дасть змогу простежити, на яких стадіях відбулося прискорення чи уповільнення оборотності капіталу. Для цього середні залишки окремих видів оборотних активів потрібно помножити на кількість днів в аналізованому періоді і поділити на суму обороту за реалізацією (табл. 8.15.).

Таблиця 8.15.

Аналіз тривалості обороту оборотного капіталу

Показник	Минулий період	Звітний період	Зміна
Загальна сума оборотного капіталу У тому числі: У запасах сировини і матеріалів незавершеному виробництві готовій продукції дебіторській заборгованості готівці й короткострокових фінансових вкладеннях	20 700 7 550 3 258 1 917 5 175 2 800	27 700 9 715 3 942 2 860 7 772 3 471	+7 060 +2 165 +684 +943 + 2 597 +671
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	95 250	99 935	+4 685
Загальна тривалість обороту оборотного капіталу, дні У тому числі: у виробничих запасах незавершеному виробництві готовій продукції дебіторській заборгованості готівці	79,3 28,9 12,5 7,4 19,8 10,7	101,4 35,5 14,4 10,4 28,4 12,7	+22,1 +6,6 +1,9 +3,0 +8,6 +2,0

Тривалість перебудування капіталу в окремих видах активів можна визначити й іншим способом: помноживши загальну тривалість обороту оборотного капіталу на частку окремих видів активів у загальній середньорічній сумі оборотних активів. Наприклад, у звітному році частка виробничих запасів у загальній сумі оборотних активів становила 35 % (9715 : 27760  100), а загальна тривалість обороту оборотного капіталу – 101,4 дня. Отже, капітал перебував у виробничих запасах у середньому 35,5 дня (101,4 дня  35 % : 100).

Дані табл. 8.15. показують, на яких стадіях кругообігу відбулося прискорення оборотності капіталу, а на яких – уповільнення. Значно зменшилася тривалість перебування капіталу у виробничих запасах і незавершеному виробництві, що свідчить скорочення виробничого циклу. Разом з тим збільшилася тривалість періоду обертання засобів у готовій продукції і дебіторській заборгованості.

Тривалість обороту як усіх оборотних активів, так і окремих видів (Т_об) може змінитися за рахунок суми виручки (ВР) і середніх залишків оборотних активів (Акт).Для розрахунку впливу цих факторів використовується метод ланцюгової підстановки:

Звідси зміна тривалості обороту оборотного капіталу за рахунок:

суми обороту (виручки):

середньої величини оборотного капіталу:

У тому числі:

а) у виробничих запасах

б) незавершеному виробництві

в) готовій продукції

г) дебіторській заборгованості

д) готівці

Тривалість обороту капіталу неоднакова в різних галузях. В одних він обертається швидше, в інших – повільніше. Це багато в чому залежить від тривалості виробничого циклу і процесу обертання. Час виробництва зумовлений технологічним процесом, технікою, організацією виробництва.

Прискорити оборотність капіталу можна шляхом інтенсифікації виробництва, більш повного використання виробничої потужності, трудових і матеріальних ресурсів, недопущення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволікання засобів у дебіторську заборгованість на тривалий час і т. ін.

Економічний ефект у результаті прискорення оборотності капіталу виражається у відносному вивільненні засобів з обороту, а також у збільшенні суми виручки і суми прибутку.

Сума вивільнених засобів з обороту у зв’язку з прискоренням (-Е) чи додатково залучених засобів в оборот (+Е) при уповільненні оборотності капіталу визначається множенням одноденного обороту за реалізацією на зміну тривалості обороту:

У нашому прикладі у зв’язку з уповільненням оборотності оборотного капіталу на 22 дні додатково залучено в оборот засобів на суму 6050 тис. грн. Якби капітал обертався у звітному році не за 101,4 дня, а за 79,3, то для забезпечення фактичної виручки в розмірі 99 935 тис. грн. треба було б мати у обороті не 27 760 тис. грн. оборотного капіталу, а 21 710 тис. грн., тобто менше на 6050 тис. грн.

Такий самий результат можна одержати й іншим способом, використовуючи коефіцієнт оборотності капіталу. Для цього від середньорічної суми оборотного капіталу звітного року слід відняти його розрахункову величину, що потрібна була б для забезпечення виручки звітного року при коефіцієнті оборотності капіталу минулого року:

Щоб визначити вплив коефіцієнта оборотності на зміну фінансового результату, прибуток можна подати у вигляді добутку середньорічної суми капіталу, коефіцієнта його оборотності і рентабельності обороту:

Збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності капіталу можна розрахувати множенням приросту останнього на базовий рівень коефіцієнта рентабельності продажів і на середньорічну суму оборотного капіталу звітного періоду:

На закінчення аналізу розробляють заходи з прискорення оборотності оборотного капіталу.

Основні шляхи прискорення оборотності капіталу:

2. скорочення тривалості виробничого циклу за рахунок інтенсифікації виробництва (використання новітніх технологій, механізації й автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня продуктивності праці, більш повне використання виробничих потужностей підприємства, трудових і матеріальних ресурсів та ін.):

3. поліпшення організації матеріально-технічного постачання з метою безперебійного забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами і скорочення часу перебування капіталу в запасах;

4. прискорення процесу відвантаження продукції й оформлення розрахункових документів;

5. скорочення часу перебування засобів у дебіторській заборгованості шляхом активізації претензійної роботи і використання факторингу, обліку векселів і т. ін.

Ми розглянули методику розрахунку й аналізу загальних показників оборотності капіталу, рівень яких розраховується на підставі загальної суми обороту (виручки). Поряд з поняттям загального обороту використовується поняття часткового обороту, що характеризує швидкість поступового переходу авансового капіталу з однієї функціональної форми в іншу: грошей у запаси сировини і матеріалів, запасів – у виробництво, потім у готову продукцію, відвантажену продукцію, оплачену продукцію.

Часткові показники оборотності обчислюються за формулою

Між загальними і частковими показниками оборотності капіталу існує органічний взаємозв’язок, найбільш повно розкритий у працях І. Шерра і С. Б. Барнгольц:

а) для капіталу, вкладеного у виробничі запаси:

б) для капіталу, що перебуває у сфері виробництва:

в) для готової продукції:

г) для дебіторської заборгованості:

За допомогою цих моделей можна встановити, чим зумовлені розходження між загальними і частковими показниками оборотності капіталу, і визначити внесок кожного фактора у формування загальних показників оборотності.