4. Структура звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів (Cash Flow Statement) – це звіт про надходження і видатки грошових коштів та їх еквівалентів у результаті всіх видів діяльності підприємства за звітний період.

Звіт про рух грошових коштів показує, за рахунок чого на підприємстві відбулася зміна залишків грошових коштів, тобто фактично дає пояснення розділу ІІ активу балансу.

Для складання звіту про рух грошових коштів використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.

Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Чистий рух грошових коштів дорівнює приросту грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період. Чистий рух грошових коштів розраховують як арифметичну суму руху коштів від усіх видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Основою розрахунку загального руху грошових коштів є операційний рух грошових коштів, який характеризує частину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру.

Цей показник можна розглядати як критерій оцінювання внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Достатній розмір операційного руху грошових коштів створює сприятливі умови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.

Наявність операційного руху грошових коштів характеризує здатність підприємства фінансувати інвестиції за рахунок внутрішніх фінансових джерел, погашати фінансову заборгованість та виплачувати дивіденди.

Останнім часом все більшої популярності набуває показник незалежний рух грошових коштів (Free Cash-flow). Це сума грошових надходжень у рамках операційної та інвестиційної діяльностей. Характеризує здатність підприємства забезпечити операційну діяльність та планові інвестиції за рахунок внутрішніх джерел.

Серед економістів немає єдності щодо методології визначення руху грошових коштів. Існує прямий і непрямий методи розрахунку руху грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів побудований за допомогою непрямого методу.

Відповідно до непрямого методу вихідною величиною є фінансовий результат від операційної діяльності до оподаткування, який потім коригується (табл. 2.2).

При складанні звіту про рух грошових коштів непрямим методом існує дві закономірності:

- прибуток від звичайної діяльності до оподаткування повинен зменшуватись на величину збільшення не грошових оборотних коштів і збільшуватись на величину їх зменшення;

- прибуток від звичайної діяльності до оподаткування повинен збільшуватись на величину збільшення будь-якої статті короткострокової заборгованості і зменшуватись на величину їх зменшення.

Таблиця 2.2

МОДЕЛЬ НЕПРЯМОГО МЕТОДУ РОЗРАХУНКУ ОПЕРАЦІЙНОГО РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	Коригування прибутку
Додати витрати, пов’язані з амортизацією	+
Додати (відрахувати) забезпечення наступних витрат і платежів: збільшення рахунка зменшення рахунка	+ -
Додати (відрахувати) як результат зміни статей не грошових оборотних коштів (оборотні активи, крім поточних фінансових інвестицій (Ф. 1 р. 220) та грошових коштів (Ф. 1 р. 230, р. 240)): збільшення рахунка - зменшення рахунка	- +
Додати (відрахувати) як результат зміни рахунка поточних пасивів (поточні зобов’язання, крім короткострокових кредитів банків Ф. 1 р. 500), поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями (Ф. 1 р. 510), поточних зобов’язань за розрахунками з учасниками (Ф. 1 р. 590): збільшення рахунка - зменшення рахунка	+ -
Додати (відрахувати) як результат прибутку чи збитку інвестиційної та фінансової діяльності (продаж (купівля) необоротних активів тощо: прибуток за рахунок продажу активів збиток за рахунок продажу активів	- +
Грошовий потік від операційної діяльності

Наприклад, амортизація нараховується в собівартості, але нікуди не сплачується. Оскільки при розрахунку прибутку амортизаційні витрати (у складі собівартості) його зменшили, і таке зменшення не призводило до грошових відсотків, то амортизація повинна бути додана до прибутку при коригуванні.

Збільшення дебіторської заборгованості означає, що виручка більша, ніж грошові надходження. Тобто прибуток повинен бути зменшений на величину збільшення дебіторської заборгованості.

Зменшення запасів означає, що підприємство не докупило запаси, тобто зекономило гроші. Це зменшення треба додати до прибутку.

Збільшення кредиторської заборгованості означає збільшення грошей і навпаки.

Дискусійним є питання віднесення відсотків за використання позичок до складу операційного руху грошових коштів. Хоча сплата відсотків мала належати до грошових видатків у рамках фінансової діяльності, згідно стандартам складання фінансової звітності ця позиція відноситься до операційного руху грошових коштів.

Фактичну суму сплачених відсотків розраховують на базі фінансової звітності за формулою:

де СВ – сплачені відсотки;

ФВ – фінансові витрати за звітний період (Ф. 2 р. 140);

ЗВ – зміна заборгованості за відсотками, що підлягають сплаті, інформація про які міститься в складі статті «Інші поточні зобов’язання» (Ф 1 р. 610). Зменшення додається, збільшення віднімається.

За станом руху грошових коштів можна зробити висновки щодо якості управління підприємством (табл. 2. 3).

Таблиця 2.3

ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ СТРУКТУРОЮ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА ЯКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Грошовий потік За видами діяльності	Якість управління
	Добра	Нормальна	Кризова
Операційна діяльність	+	+	-
Інвестиційна діяльність	-	-	+
Фінансова діяльність	-	+	+

Вважається, що управління підприємством є добрим, якщо чистий рух грошових коштів в результаті операційної діяльності має позитивне значення, інвестиційної – від’ємне, фінансової - від’ємне.

Це означає, що в результаті операційної діяльності, а саме – від реалізації продукції, підприємство отримує достатньо грошових коштів, щоб мати можливість інвестувати ці кошти, а також погашати залучені кошти. При цьому підприємству достатньо для здійснення інвестицій тільки власних засобів.

Якщо при цьому чистий рух засобів від усіх видів діяльності також має позитивне значення, то можна говорити, що керівництво повністю справилося зі своїми функціями.

Управління підприємством є нормальним, якщо чистий рух грошових коштів в результаті операційної діяльності має позитивне значення, інвестиційної – від’ємне, фінансової – позитивне.

При такому управлінні на придбання необоротних активів спрямовуються кошти не тільки від операційної, а й від фінансової діяльності. Чистий рух коштів від усіх видів діяльності за звітний період також бажано, щоб був позитивним.

Управління підприємством є кризовим, якщо чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності має від’ємне значення, інвестиційної – позитивне, фінансової – позитивне.

В цьому випадку підприємство фінансує витрати операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної та фінансової діяльності. Така структура допустима тільки для заново створених підприємств, що не почали працювати на повну потужність і знаходяться на початковій стадії розвитку.