2.3. Аналіз стану запасів
Великий вплив на фінансовий стан підприємства і його виробничі результати справляє стан матеріальних запасів. З метою нормального функціонування виробництва і збуту продукції запаси мають бути оптимальними.
Збільшення частки запасів може свідчити:
а) про розширення масштабів діяльності підприємства;
б) про прагнення захистити кошти від знецінювання внаслідок інфляції;
в) про неефективне розпорядження запасами, внаслідок чого значна частина капіталу заморожується на тривалий час у запасах, сповільнюється його оборотність. Крім того, виникають проблеми з ліквідністю, збільшується псування сировини і матеріалів, зростають складські витрати, що негативно впливає на кінцеві результати діяльності. Усе це свідчить про спад ділової активності підприємства.
Разом з тим, нестача запасів (сировини, матеріалів, палива) може призвести до перебоїв у процесі виробництва, до недовантаження виробничої потужності, падіння обсягів випуску продукції, зростання собівартості, до збитків, що також негативно позначається на фінансовому стані. Тому кожне підприємство має прагнути до того, щоб забезпечувати виробництво вчасно й у повному обсязі всіма необхідними ресурсами і щоб вони не залежувалися на складах.
Аналіз стану виробничих запасів сировини і матеріалів необхідно починати з вивчення їхньої динаміки і перевірки відповідності фактичних залишків їхній плановій потребі. На аналізованому підприємстві залишок виробничих запасів збільшився за звітний період 1,35 рази, тоді як обсяг продажів підприємства за цей період зріс в 1,1 рази.
Обсяг виробничих запасів у вартісному вираженні може змінитися за рахунок як кількісного, так і вартісного (інфляційного) фактора. Розрахунок впливу кількісного (К) і вартісного (Ц) факторів на зміну суми запасів (З) кожного виду виконують методом абсолютних різниць:
Дані, наведені в табл. 3.7, показують, що збільшення суми виробничих запасів сталося не стільки за рахунок їхньої кількості, скільки за рахунок зростання їхньої вартості у зв’язку з інфляцією.
Таблиця 3.7
Аналіз стану виробничих запасів
Вид запасів |
Маса, т |
Ціна, грн. |
Залишок запасів, тис. грн. |
Зміна суми запасів, тис. грн. |
|||||
на початок періоду |
на кінець періоду |
на початок періоду |
на кінець періоду |
на початок періоду |
на кінець періоду |
усього |
У тому числі за рахунок |
||
кількості |
вартості |
||||||||
А |
500 |
520 |
2500 |
3000 |
1250 |
1560 |
+360 |
+50 |
+260 |
В |
350 |
330 |
3200 |
4000 |
1120 |
1320 |
+200 |
-64 |
+264 |
С |
180 |
188 |
1250 |
1500 |
225 |
282 |
+57 |
+10 |
+47 |
І т. д. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього |
- |
- |
- |
- |
10000 |
13500 |
+3500 |
+300 |
+3200 |
Період оборотності виробничих запасів (сировини і матеріалів) дорівнює часу зберігання їх на складі від моменту надходження до передачі у виробництво. Чим менший цей період, тим менший за інших рівних умов виробничо-комерційний цикл. Його визначають у такий спосіб:
Таблиця 3.8
|
Минулий період |
Звітний період |
Середні залишки виробничих запасів, тис. грн. |
7550 |
9715 |
Сума витрачених запасів, тис. грн. |
42400 |
49960 |
Тривалість обороту запасів, дні |
65 |
70 |
Наведені дані свідчать про уповільнення оборотності капіталу в запасах, а отже, про менш ефективне розпорядження ними у звітному періоді. Уповільнення оборотності запасів може статися за рахунок нагромадження зайвих, неходових, залежаних матеріалів, а також за рахунок придбання додаткових запасів у зв’язку з очікуванням зростання темпів інфляції і дефіциту.
Тому слід з’ясувати, чи немає у складі запасів неходових, залежаних, непотрібних матеріальних цінностей. Це легко встановити за даними складського обліку або сальдовими відомостями. Якщо залишок якого-небудь матеріалу великий, а витрати протягом року не було або вона була незначною, то його можна віднести до групи неходових товарів. Наявність таких матеріалів говорить про те, що оборотний капітал заморожено на тривалий час у виробничих запасах, унаслідок чого сповільнюється його оборотність. Необхідно вивчити причини їх утворення. Такими можуть бути: неточність планових розрахунків, відхилення фактичного надходження матеріалів від розрахункового, відхилення фактичної витрати від розрахункової.
Для оперативного розпорядження запасами роблять детальніший аналіз їхньої оборотності за кожним видом, для чого їхні середні залишки потрібно розділити на одноденну витрату відповідного матеріалу й отриманий результат порівняти з нормативним.
З табл. 3.8 видно, що фактична тривалість обороту капіталу в запасах значно вища від нормативної як у цілому, так і за окремими видами матеріалів, а за матеріалом С запаси створено на 2,5 року і вони перевищують нормативні в 10 разів. Отже, це підприємство має ефективніше розпоряджатися матеріальними активами, не допускаючи утворення наднормативних запасів.
На багатьох підприємствах велику частку в оборотних активах становить готова продукція, особливо останнім часом у зв’язку з посиленням конкуренції, втратою ринків збуту, зниженням купівельної спроможності суб’єктів господарювання і населення, високою собівартістю продукції, неритмічністю випуску і відвантаження тощо. Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства призводить також до тривалого заморожування оборотного капіталу, браку, готівки, потреби в кредитах і сплати процентів за ними, до зростання кредиторської заборгованості постачальникам, бюджету, працівникам підприємства з оплати праці і т. д. Сьогодні – це одна з основних причин спаду виробництва, зниження його ефективності, низької платоспроможності підприємств і їхнього банкрутства.
Таблиця 3.9
Період оборотності виробничих запасів
Вид запасу |
Середні залишки, тис. грн. |
Одноденна витрата матеріалів, тис. грн. |
Запас, дні |
|
за нормою |
фактично |
|||
А |
1400 |
21,875 |
50 |
64 |
В |
1220 |
48,8 |
30 |
25 |
С |
250 |
0,278 |
90 |
900 |
І т. д. |
|
|
|
|
Разом |
9715 |
138,8 |
60 |
70 |
Період перебування капіталу в готовій продукції (Ппг) дорівнює часу збереження готової продукції на складах з моменту надходження з виробництва до від важення покупцям:
Таблиця 3.10
|
Минулий період |
Звітний період |
Середні залишки готової продукції, тис. грн. |
1917 |
2860 |
Собівартість відвантаженої продукції за аналізований період, тис. грн. |
77800 |
80300 |
Тривалість обороту коштів у залишках готової продукції, дні |
8,9 |
12,8 |
Швидкість продажів треба аналізувати і за кожним видом продукції (табл. 3.10), що дасть змогу встановити, які види продукції користуються меншим попитом і піддаються більшому ризику незатребуваності.
Для аналізу складу, тривалості і причин утворення наднормативних залишків готової продукції кожного її виду використовують дані аналітичного і складського обліку, інвентаризації й оперативні відомості відділу збуту, служби маркетингу. З метою розширення і пошуку нових ринків збуту необхідно вивчати шляхи зниження собівартості продукції, підвищення її якості і конкурентоспроможності, організації ефективної реклами, а також структурної перебудови економіки підприємства і т. д.
Значну частку в оборотних активах на багатьох підприємствах становить незавершене виробництво. Збільшення залишків незавершеного виробництва може свідчити, з одного боку, про розширення виробництва, а з другого – про уповільнення оборотності капіталу на цій стадії.
Період перебування капіталу на стадії незавершеного виробництва (Пнв) дорівнює часу, протягом якого виробляється продукція:
Таблиця 3.11
|
Минулий період |
Звітний період |
Фактична собівартість виробленої продукції, тис. грн. |
77950 |
84168 |
Середні залишки незавершеного виробництва, тис. грн. |
3258 |
3942 |
Тривалість виробничого процесу, дні |
15,0 |
16,9 |
На цьому підприємстві тривалість перебування засобів у процесі виробництва збільшилася порівняно з минулим періодом на 1,9 дня. Необхідно проаналізувати також тривалість процесу виробництва продукції кожного виду й установити фактори її зміни. Період виробничого циклу залежить від інтенсивності, технології, організації виробництва, матеріально-технічного постачання та інших факторів. Скорочення його про підвищення ділової активності підприємства.