- •Тема 5. Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •1. Визначення типу фінансової стійкості.
- •0, Якщо . Х 0
- •2. Комплексна оцінка фінансової стійкості.
- •3. Аналіз фінансової рівноваги між активами і пасивами. Оцінювання фінансової стійкості підприємства за функціональною ознакою.
- •4. Оцінювання фінансової стійкості підприємства, засноване на співвідношенні фінансових і не фінансових активів.
4. Оцінювання фінансової стійкості підприємства, засноване на співвідношенні фінансових і не фінансових активів.
Заслуговує на увагу концепція оцінювання фінансової стабільності, запропонована М. С. Абрютіною і А. В. Грачовим, в основі якої лежить поділ активів підприємства на фінансові і не фінансові. Фінансові активи, у свою чергу, поділяються на немобільні і мобільні. Мобільні фінансові активи – це високоліквідні активи (кошти і легкореалізовані короткострокові фінансові вкладення, всі види дебіторської заборгованості, термінові депозити.
Нефінансові активи підрозділяються на довгострокові нефінансові активи, куди входять основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, і оборотні нефінансові активи, що включають запаси і витрати.
Нефінансові активи і немобільні фінансові активи разом становлять немобільні активи.
Усі фінансові активи і нефінансові і оборотні активи – це ліквідні активи.
Відповідно до цієї концепції, фінансової рівноваги і стійкості фінансового стану досягають, якщо не фінансові активи покриваються власним капіталом, а фінансові – позиковим. Запас стійкості збільшується в міру перевищення власного капіталу над не фінансовими активами або те ж саме в міру перевищення фінансових активів над позиковим капіталом. Відхилення від параметрів рівноваги у протилежний бік перевищення не фінансових активів над власним капіталом свідчить про втрату стійкості.
Відповідно до цих відхилень від параметрів рівноваги виділяють кілька варіантів стійкості (табл. 5. 21)
Таблиця 5.21
Варіанти фінансово-економічного стану підприємства
№ з/п |
Ознака варіанту |
Найменування варіанту |
1 |
Мобільні фінансові активи більші від усіх зобов’язань |
Суперстійкість (абсолютна платоспроможність) |
2 |
Мобільні фінансові активи менші від усіх зобов’язань, але сума всіх фінансових активів більша від них |
Достатня стійкість (гарантована платоспроможність) |
3 |
Власний капітал дорівнює не фінансовим активам, а фінансові активи дорівнюють усім зобов’язанням |
Фінансова рівновага (гарантована платоспроможність) |
4 |
Власний капітал більший від довгострокових фінансових активів, але менший від усієї суми не фінансових активів |
Допустима фінансова напруженість (потенційна платоспроможність) |
5 |
Власний капітал менший від довгострокових не фінансових активів |
Зона ризику (втрата платоспроможності) |
Таблиця 5.22
Визначення варіанта фінансової стійкості підприємства
Актив |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Пасив |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Нефінансові активи: |
30 245 |
36 295 |
Власний капітал |
25 900 |
30 800 |
довгострокові |
15 700 |
16 500 |
|
|
|
оборотні |
14 545 |
19 795 |
|
|
|
Фінансові активи: |
15 455 |
20 505 |
Позиковий капітал |
19 800 |
26 000 |
немобільні |
10 415 |
15 000 |
|
|
|
мобільні |
5 040 |
5 505 |
|
|
|
Баланс |
45 700 |
56 800 |
Баланс |
45 700 |
56 800 |
Використовуючи цю методику, визначимо, який варіант фінансової стійкості характерний для аналізованого нами підприємства.
Дані таб. 5. 22 показують, що на аналізованому підприємстві власний капітал більший від довгострокових не фінансових активів, але менший від усієї суми не фінансових активів. Отже, його фінансовий стан оцінюється як нестійкий, але ступінь нестійкості не виходить за допустимі межі звичайної діяльності підприємств. У даний період це найбільш типовий варіант фінансового стану підприємств.
Відповідно до цієї методики межа між допустимим і ризикованим варіантами запозичення засобів проходить по критичній лінії (власний капітал дорівнює сумі довгострокових не фінансових активів). У зоні напруженості різниця між власним капіталом і довгостроковими не фінансовими активами позитивна. Навпаки, у стані ризику ця різниця буде негативною. У нашому прикладі ця різниця, що є індикатором платоспроможності, позитивна. На початок року власний капітал перевищує не фінансові довгострокові активи на 64 %, а на кінець року – на 88,6 %, що свідчить про зміцнення фінансового стану підприємства.
Ґрунтуючись на цій концепції фінансової рівноваги, для факторного аналізу коефіцієнтів концентрації власного капіталу, концентрації позикових засобів і фінансового левериджу можна використовувати такі моделі:
де ВК і ЗК – відповідно власний і позиковий (залучений) капітал;
ФА і НА – відповідно фінансові і не фінансові активи;
ОФА – оборотні фінансові активи;
Акт – загальна сума фінансових і не фінансових активів.
