Собівартість продукції підприємства

Розрахунок впливу техніко-економічних чинників на зміну собівартості продукції в плановому році

1. Відносна економия за рахунок змін обсягу виробництва.

а) відносна економія амортизаційних відрахувань:

Ап Аб

Е = ( ------ - ------ ) k_А x ТПп ,

ТПп ТПб

де Аб, Ап – сума амортизаційних відрахувань у базисному і плановому роках;

ТПб, ТПп – обсяг товарної продукції в базисному і плановому роках;

k_А – коефіцієнт, що враховує величину амортизаційних відрахувань, що відносяться на собівартість продукції в базисному році.

б) відносна економія умовно-постійних витрат (без амортизації):

• визначаємо питому вагу умовно-постійних витрат (заробітна плата АУП, робітників на погодинній оплаті; витрати на освітлення і обслуговування будівель і споруджень, на пожежну і вартову охорону та ін.) у собівартості товарної продукції базисного року (Пб);

• визначаємо питому вагу приведених (до постійних) умовно-постійних витрат у собівартості товарної продукції базисного року (П^п_б) :

П_б ( Т^б_ТП - Т^б_УПВ )

П^п_б = ---------------------------------- ,

Т^б_ТП

де Т^б_ТП , Т^б_УПВ - темпи приросту (в %) товарної продукції умовно-постійних витрат у базисному році;

• визначаємо економію умовно-постійних витрат у плановому році (Е):

П^п_б х С_б х Т^п_ТП

Е = --------------------------- ,

100 х 100

де С_б - собівартість товарної продукції базисного року;

Т^п_{ТП ­} - темп приросту товарної продукції в плановому році.

2. Відносна економія витрат за рахунок структурних зсувів у

виробництві.

Зміна питомої ваги окремих видів продукції в плановому році в порівнянні з базисним роком:

n

Σ С^б_і х Q^п_і

_{і =1}

Е = ( --------------------- - Зб ) х ТП^б_п

_n

Σ Ц^б_і х Q^п_і

_{i = 1}

де n - кількість видів продукції; що випускається;

С^б_і - собівартість одиниці продукції і-го виду в базисному році;

Ц^б_і - оптова ціна одиниці продукції і-го виду в базисному році;

Q^п_і - обсяг виробництва продукції і-го виду (в натуральному вимірі) в плановому році;

Зб - витрати на 1 грн. товарної продукції в базисному році;

ТП^б_п - обсяг товарної продукції планового року в базисних цінах.

3. Економія витрат за рахунок підвищення технічного рівня

виробництва.

а) економія від застосування нових видів сировини і матеріалів:

Е = ( Н₁Ц₁ - НоЦо ) х Q₁,

де Но, Н₁ - норма витрат старого і нового матеріалу;

Цо, Ц₁ – ціна натуральної одиниці матеріалу (відповідно старого і нового);

Q₁ – кількість одиниць продукції, що випускається з початку впровадження заходу до кінця планового року.

б) економія від зниження норм витрат сировини і матеріалів:

Е = ( Н₁Цо - НоЦо ) х Q₁ ,

де Но, Н₁ - норма витрат сировини і матеріалів до і після впровадження заходів з її зниження;

Цо, – ціна натуральної одиниці сировини і матеріалів у базисному році.

в) економія витрат за рахунок зниження трудомісткості виробництва одиниці продукції (економія заробітної плати з відрахуваннями на соціальні заходи):

Д С

Е = [ ( Т₁Сг₁ - ТоСг₀ ) x ( 1 + ---- ) x ( 1 + ---- ) ] x Q₁,

100 100

де То, Т₁ - трудомісткість виробництва одиниці продукції в нормо-годинах до і після впровадження заходу;

Сг₀,Сг₁ - середньогодинна тарифна ставка робочого до і після впровадження заходу;

Д – середній відсоток додаткової заробітної плати для даної категорії робітників;

С - встановлений відсоток відрахувань на соціальні заходи.

4. Економія витрат за рахунок удосконалення організації виробництва і праці.

а) економія витрат за рахунок поглиблення спеціалізації виробництва і расширення кооперованих зв’язків (передача виробництва окремих вузлів, деталей, лиття на інші підприємства):

Е = (( С - (Ц + Тр) x Q_{1 ,}

де С – виробнича собівартість вузла, деталі, лиття, що передається для виробництва іншим підприємствам;

Ц - ціна, за якою вузол, деталь чи лиття буде поступати за кооперацією від інших підприємств;

Тр – транспортні витрати на один вузол, деталь які будуть поступати за кооперацією від інших підприємств;

Q₁ - кількість вузлів, деталей, лиття, яка буде отримана за кооперацією від інших підприємств до кінця року.

б) економія витрат за рахунок вивільнення працівників, які знаходяться на погодинній оплаті праці:

С

Е = Л х Ф ( 1 + ------ ) х М,

100

де Л - кількість працівників, що вивільнюються;

В - середньомісячна заробітна плата одного працівника даної категорії;

С - установлений процент відрахувань на соціальні заходи;

М – кількість місяців роботи від початку введення заходу до кінця року.

Зведений розрахунок змін витрат на гривну товарної

продукції за техніко-економічними чинниками.

Після розрахунків впливу техніко-економічних чинників складається зведений розрахунок зниження витрат на гривну товарної продукції. Цей процес розподіляється на ряд етапів.

1. Витрати на 1 грн. ТП у базисному році (Вб):

Вб = Сб / ТПб

2. Собівартість товарної продукції планового року в цінах і умовах базисного року:

С^бп.б. = Вб x3 ТП^бп

3. Сума економії від зниження собівартості в плановому році під впливом окремих техніко-економічних чинників:

Езаг = Σ Еі,

де Еі – економія (збільшення)собівартості під впливом і-го чинника.

4. Собівартість товарної продукції планового року в умовах планового року і базисних цінах:

С^бп.п. = С^бп.б. - (+) Езаг

5. Собівартість товарної продукції планового року в умовах і цінах планового року:

Сп = С^бп.п. +(-) ΔС(ц)

6. Товарна продукція планового року в планових цінах:

ТПп = ТП^бп +(-) ΔТП(ц)

7. Витрати на 1 грн. ТП у плановому році (з урахуванням впливу техніко-економічних чинників і змін цін на готову продукцію і матеріальні ресурси):

Вп = Сп / ТПп

8. Зміна витрат на 1 грн. ТП в плановому році:

Вб - Вп

ΔЗ = -------------- х 100%

Вб